Справа № 127/984/24
22 лютого 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області /суддя Фанда О.А./ перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яка ухвалою судді залишена без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Разом з позовною заявою позивач надала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов, ухваливши рішення про зупинення стягнення за виконавчим написом № 58444 від 24.05.2021, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та за яким приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем відкрите і здійснюється виконавче провадження №68417707.
Подана заява мотивована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. за вищезазначеним виконавчим написом нотаріуса відкрито виконавче провадження № 68417707, за яким вчиняються виконавчі дії, які можуть порушити її особисті та майнові права.
У разі задоволення судом позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, це може утруднити виконання такого рішення суду, адже приватним виконавцем до того часу вже будуть вжиті відповідні дії , якими будуть обмежені особисті права та порушені майнові права заявника.
На думку заявника існує очевидна загроза невиконання прийнятого судом рішення чи утруднення його фактичного виконання про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки до поки цивільна справа буде слухатись, стягнення за оспорюваними виконавчими написами нотаріуса буде проводитись, і як наслідок, для виконання судового рішення за результатами розгляду даної справи можливо спричинить необхідність повернення стягнутих коштів за скасованим виконавчим написом та зумовить необхідність подачі низки наступних позовів для повернення виконаного за скасованим виконавчим написом.
Так, згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесеної приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 68417707, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» має стягуватись заборгованість, витрати на проведення виконавчих дій та основна винагорода приватного виконавця.
Як зазначає заявник, жодних договорів із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» у неї ніколи не було.
У Єдиному реєстрі нотаріусів інформація про нотаріуса Остапенко Євгена Михайловича відсутня.
Заявником у мережі інтернет виявлено лист директора Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України № 1І2210/ПІ-Д-3372/37.1 від 24.08.2023, у якому зазначено, що у зв'язку із неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства, а також грубим порушенням закону, яке завдало шкоди фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ними нотаріальних дій та неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 30.11.2009 № 7921 на ім'я ОСОБА_2 , анульовано. Діяльність приватного нотаріуса Остапенка Євгена Михайловича припинена з 30.12.2021.
Ознайомившись з поданою заявою, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ч.ч. 5-7, 10-11 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходжу до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.
Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов'язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті.
У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Така правова позиція висловлена у Постанові ВСУ від 14 червня 2021 року у справі № 308/85.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом № 58444 від 24.05.2021, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та за яким приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем відкрите і здійснюється виконавче провадження №68417707.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. № 30.
Боржник: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу про забезпечення позову направити для негайного виконання приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Тимощуку Володимиру Вікторовичу /м. Вінниця, вул. Соборна, буд. № 8 офіс 301/.
Роз'яснити положення ч.4 ст. 157 ЦПК України, згідно якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО