іменем України
Справа № 126/2310/23
Провадження № 2/126/174/2024
"20" лютого 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В.І.
із секретарем Шевчуком С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ "Сенс Банк" звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з тих підстав, що як стверджує 21.08.2020 між відповідачкою ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є позивач АТ «Сенс Банк», укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500838172 (кредитний договір). Відповідно до умов договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строк та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбаченого, що у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору останній зобов'язаний достроково виконати всі зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 заборгованість за кредитним договором становить 95378,72 грн. За таких обставин позивач звернувся з даним позовом до суду у зв'язку з невиконанням боржником свого обов'язку по сплаті кредиту, та просить суд стягнути з ОСОБА_1 95378,72 грн. заборгованості та сплачений при подачі заяви до суду судовий збір.
Представник позивача АТ "Сенс Банк" в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд справи, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов не подавала.
Суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка направлялася судом, свідчить про умисне неотримання документів.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин неявки, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.08.2020 між відповідачкою ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» була підписана оферта № 500838172 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту, згідно умов сума кредиту для ОСОБА_1 становить 68692,96 грн.
Процентну ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 43 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Строк кредиту 84 місяців.
Відповідно до оферти, ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту.
12.08.2022 загальними зборами АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення по зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
З наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості вбачається, що в порушення умов договору, відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого, станом на 28.02.2023 має заборгованість у розмірі 95378,72 грн.
На адресу ОСОБА_1 було скеровано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань від 03.07.2023, якою повідомлено відповідачку про необхідність виконання зобов'язань перед банком у сумі 95378,72 грн. протягом не більше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1049 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , користуючись кредитними коштами, не повертала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобов'язань станом на 28.02.2023 утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 95378,72 грн.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачкою не надано суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, враховуючи те, що відповідачка, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь АТ «Сенс Банк» згідно кредитного договору № 500838172 заборгованості в сумі 95378,72 грн. підлягають до задоволення.
Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача 2684 грн. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 1048, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265, 274, 280, 280-289 ЦПК України суд -
Позовні вимоги акціонерного товариства "Сенс Банк" (ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ вул. Велика Васильківська, буд. 100) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 500838172 у розмірі 95378,72 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 гривні.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. І. Гуцол