Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/109/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
19.02.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький матеріали кримінального провадження № №12024121010000051, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2024, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, з середньою освіто, не заміжньої, позбавленої батьківських прав, офіційно не працевлаштованої, перебуває в КОПЛ, перебувала на метадоновій терапії, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Кіровоського районного суду . Кіровограда від 14.11.2023 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, з випробуванням 1 рік,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. ст.15, ч.4 ст. 185 КК України
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 08.04.2024. Визначено заставу у розмірі 60 565 грн. 00 коп.
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2024 застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначено підозрюваній ОСОБА_7 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, 60 565 грн. 00 коп.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що злочин по якому ОСОБА_7 пред'явлено підозру є тяжким, повторним, умисним, корисливим. Підозрювана не вчинила дій спрямованих на відшкодування шкод. ОСОБА_7 переховувалась від органів досудового розслідування, раніше неодноразово судима за корисливі злочини, вчинила злочин в період випробування.
Слідчим суддею враховано дані, що характеризують підозрювану, її соціальні зв'язки, тяжкість покарання, ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до положення ч.5 ст.182, ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя визначив розмір застави, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на неї ряду обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 просить змінити ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави, визначивши мінімальний розмір застави, а саме один мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрювана потребує медичного догляду, оскільки втратила 50 % працездатності в зв'язку з видаленням однієї нирки, і лікування, в умовах слідчого ізолятору такого захворювання є складним;через те, що підозрювана тяжко хворіє і в умовах тримання під вартою у слідчому ізоляторі її стан може погіршитися;підозрювана має власне житло і на всі виклики слідчого, прокурора або до суду зобов'язувалася з'являтися вчасно;наміру ухилятися від суду немає, жодної інформації щодо здійснення впливу на свідків немає;не збирається ніяким чином впливати на суд та слідство;підозрювана сприяє слідству та інших протиправних дій не збирається вчиняти;відстоювання підозрюваною своєї позиції не свідчить про створення перешкод досудовому розслідуванню.
ОСОБА_7 вчинила замах на крадіжку повторно, що могло б бути кваліфіковано не в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто як нетяжкий злочин.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив стосовно апеляційної скарги строни захисту та просив ухвалу суду залишити без зміни, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані в повному обсязі.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.
Колегія суддів зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до наданих матеріалів, 09.02.2014 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є достатні об'єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 .
Слідчим суддею вірно враховано наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а також враховано особу підозрюваної, яка раніше судима, підозрюється у скоєні нового злочину в період іспитового строку, не має сталих соціальних зв'язків, ніде не працює.
Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов'язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріли, колегія суддів вважає, що їх сукупність є достатньою вважати про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України та існування заявлених ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд слідчий суддя в повній мірі врахував обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винною, характер та обставини протиправних дій, врахував особу підозрюваної, особисті та соціальні обставини життя, а також її зв'язки із суспільством, зважаючи на обґрунтовані наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя вірно прийшов до виснову щодо доведенністю обставини, які виправдовують застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідатиме меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи, якими прокурор обґрунтовує наявність підстав для застування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваної.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя правильно врахував обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого злочину, який посягає на суспільні інтереси проти власності, а також особу підозрюваного, та у відповідності до ст.182 КПК України правильно визначив підозрюваної як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваної, покладених на неї обов'язків.
На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та висунутої підозри у вчиненні тяжкого злочину, визначений слідчим суддею розмір застави є достатнім і прийнятним та буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2024, якою стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням застави, що складає 60 565 грн. 00 коп - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2