Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/112/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
19.02.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження №42023120040000017 від 30.03.2023 року, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2024,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець, Кропивницького району Кіровоградської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 15 днів, тобто до 24 лютого 2024 року включно.
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2024 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 15 днів, тобто до 24 лютого 2024 року включно.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя врахував обставини, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено, що підозрюваний ОСОБА_7 при обранні більш м'якого запобіжного заходу матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обгрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину в період іспитового терміну, що спричинило тяжкі наслідки, не має стійких соціальних зв"язків, санкція статті, передбаченої ч. 4 ст. 246 КК України передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, а тому не виключається ризик самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із покладенням відповідних обов'язків.
Досудовим слідством не надано достатніх доказів обгрунтованості підозри, а саме жодними доказами доданими до клопотання не підтверджується причетність ОСОБА_7 до вчинення саме незаконної порубки дерев, а також того, що є наявні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний ОСОБА_7 намагався вчинити якусь дію, передбачену ч. 1 ст. 177 КПК України, як на це вказує досудове слідство, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підозрюваний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а саме проживає з дружиною в зареєстрованому шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, проте має тимчасові заробітки.
Слідчим та прокурором не надано нових доказів обґрунтованості підозри та настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вважає, що прокурором не доведено наявність жодного ризику передбаченого ст.. 177 КПК України, а також не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Постанова судді про застосування запобіжного заходу або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178,183 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.3 ст.199 КПК України, котрими регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Встановлено, що 24 листопада 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, тобто у вчиненні незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 лютого 2024 року.
Керівником Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023120040000017 від 30.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, до трьох місяців, тобто до 24 лютого 2024 року.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя врахував, що прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено, що підозрюваний ОСОБА_7 при обранні більш м'якого запобіжного заходу матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обгрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину в період іспитового терміну, що спричинило тяжкі наслідки, не має стійких соціальних зв"язків, санкція статті, передбаченої ч. 4 ст. 246 КК України передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, а тому не виключається ризик самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Стороною обвинувачення доведена об'єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
За наслідками дослідження матеріалів клопотання, характеризуючих даних підозрюваного, колегією суддів не виявлено доказів того, що на даний час зменшились або перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені раніше, що могло б свідчити, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, забезпечить належну його процесуальну поведінку до закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя не вийшов за межі строку досудового розслідування та враховував вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, продовжив строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".
Слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що раніше встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, оскільки обставини, за яких вони були встановлені, не змінились. Запобігти вказаним ризикам, які встановлені та продовжують існувати в разі непродовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою, або при застосуванні іншого запобіжного заходу, неможливо.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 України, з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що меш суворий запобіжний захід, в тому числі і той, який просила застосувати до нього його сторона захисту у вигляді цілодобового домашнього арешту, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів наголошує, що на даній стадії, не можуть оцінюватись докази в їх сукупності для встановлення наявності або відсутності в діях особи складу злочину та належність, допустимість доказів цього, обставини на які посилається захисник, будуть встановлюватись і досліджуватись під час судового розгляду в сукупності з усіма зібраними на досудовому слідстві доказами.
Додані до клопотання матеріали дають змогу встановити наявність обґрунтованих підстав про можливість вчинення злочину ОСОБА_7 . Межі розгляду клопотання про застосування, продовження запобіжного заходу визначені в ст. ст. 196, 199 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обгрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і їх необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалуслідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2024, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - без зміни.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2