іменем України
22 лютого 2024 року м. Кропивницький
справа № 395/1478/14-ц
провадження № 22-ц/4809/311/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської областівід 04 грудня 2014 року у складі судді Щенюченка С.В.,
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі по тексту ПАТ «Дельта Банк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилалося на те, що 28 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі по тексту - ВАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №49.44/42-КЕК-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 35000 грн. 20 серпня 2008 року до зазначеного договору була укладена додаткова угода №49.44/42-КЕК-08-ДУ1, за умовами якої змінився графік платежів за договором. 20 травня 2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ВАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Тобто, АТ «Дельта Банк» набуло статус та всіх процесуальних прав та обов'язків нового кредитора згідно зі ст.ст.512, 513, 514, 516, 517 ЦК України.
У порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 24 вересня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 24793,27 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 21389,18 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 3404,09 грн.
Заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської областівід 04 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 24793,27 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту у розмірі 21389,18 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 3404,09 грн. Вирішено питання судових витрат.
06 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив рішення суду скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку, пославшись на необхідність застосування загальної позовної давності в три роки.
Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської областівід 31 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись із зазначеним вище заочним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
ПАТ «Дельта Банк» направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської областівід 04 грудня 2014 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вважало, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 20 серпня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №49.44/42-КЕК-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 35000 грн. Відповідно до п.2.5.1 договору розрахунок суми процентів за користування кредитом починається з дня зарахування суми кредиту на зазначений в пункті 1.2 даного кредитного договору рахунок, відкритий банком для обліку заборгованості позичальника за кредитом, наданим за даним договором та здійснюється від суми фактичної заборгованості за кредитом. Відповідно до п.2.5.3 договору при розрахунку суми процентів береться фактична кількість календарних днів користування кредитом в розрахунковому періоді та 360 днів в році. Згідно з п.2.5.4 договору у разі непогашення заборгованості за кредитом у строк, встановлений у пункті 4.4, останнє нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у пункті 4.4. У подальшому проценти за користування кредитом не нараховуються (а.с.5-8).
20 серпня 2008 року до зазначеного договору була укладена додаткова угода №49.44/42-КЕК-08-ДУ1, за умовами якої змінився графік платежів за договором (а.с.9-10).
20 травня 2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ВАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.15-18).
Згідно з наданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24 вересня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 24793,27 грн, яка складається з тіла кредиту - 21389,18 грн, заборгованості за відсотками - 3404,09 грн (а.с.11).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.1050 ЦК України у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом встановлено, що на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 20 травня 2013 року АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредит (в тому числі прострочені відсотки), пеню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.9.1 кредитного договору №49.44/42-КЕК-08 цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом і процентами (а.с.8).
Встановлені вище обставини вказують на те, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 24793,27 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 21389,18 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 3404,09 грн, та яка підлягає стягненню з нього у повному розмірі на користь позивача.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської областівід 04 грудня 2014 року було заявлено про сплив строку позовної давності. Аналогічне клопотання зазначено і в апеляційній скарзі (а.с.125,2004-206).
Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст.251, 252 ЦК України).
Згідно з ч. 9 ст. 110 ЦПК України (в редакції 2014 року) позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.74 ЦПК України (у редакції 2014 року) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд Новомиргородським районним судом Кіровоградської області, оскільки з 2009 року фактично проживав у м. Путивль Сумської області, оскільки вони спростовуються наявними в справі письмовими доказами про отримання ним особисто судових повісток з повідомленням за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.46,53,73).
Так, у пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц роз'яснено про те, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.
Разом з тим, враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом першої інстанції, посилання на необхідність врахування в даних правовідносинах висновку Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-цє помилковими.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Отже, враховуючи відсутність поданої заяви про застосування позовної давності відповідачем, належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, дане питання судом апеляційної інстанції не вирішується.
З огляду на викладене вище доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської областівід 04 грудня 2014 рокузмін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко