Головуючий у суді першої інстанції: Белоконна І.В.
Єдиний унікальний номер справи № 756/5599/23
Апеляційне провадження № 33/824/488/2024
19 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мережко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року закрито провадження по справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2023 року не може бути визнаний належним та достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення в розумінні статті 252 КУпАП та не є доказом вини особи, а лише містить дані про докази, якими підтверджується вина.
Вказує, що уточнення до схеми ДТП, яка сталась 21 квітня 2023 року, не може використовуватися, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки складена особою, яка не складала ні протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 260922, ні схему місця ДТП та відповідно не обізнаний із обставинами ДТП, а також не підписана учасниками ДТП.
Вважає, що у матеріалах справи відсутні вагомі, чіткі та узгоджені між собою докази, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання мотивує тим, що постанову не було вручено йому в день проголошення, із постановою він ознайомився 17 жовтня 2023 року у ЄДРСР, після чого подав апеляційну скаргу.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанову прийнято 12 жовтня 2023 року, а апеляційна скарга направлена до суду 27 жовтня 2023 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки апелянт ознайомився 17 жовтня 2023 року у ЄДРСР.
Отже, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови поважними та поновити вказаний строк.
В судове засідання до Київського апеляційного суду з'явилися ОСОБА_1 та його захисник Гапон С.В., які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити із викладених підстав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 260922, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, а саме керуючи транспортним засобом марки «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , 21 квітня 2023 року о 11 год. 10 хв. в м. Києві по Великій кільцевій дорозі на регульованому перехресті з Литовським шосе, здійснюючи маневр повороту ліворуч, не надав перевагу в русі т/з марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо. В результаті своїх дій водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.6 ПДР.
Згідно з п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як визначено положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заслухавши пояснення учасників справи, надані в судовому засіданні, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: письмові пояснення учасників ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, місце розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, суд доходить висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 .
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їх достовірність і допустимість, в той час як вказані апелянтом обставини не знайшли підтвердження у матеріалах справи.
Згідно п.16.6 Правил дорожнього руху України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Відповідно до п.10.5 Правил дорожнього руху України поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, така доводиться наявними в матеріалах справи доказами, допустимість яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, які у своїй сукупності узгоджуються та доповнюють один одного.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом серії ААД № 260922 від 21 квітня 2023 року, схемою місця ДТП від 21 квітня 2023 року, поясненнями учасників ДТП та уточненою схемою місця ДТП.
Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушення ОСОБА_1 , були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги що перед автомобілями «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 та «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 був світлофор з червоним кольором, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються уточненням до схеми місця ДТП та довідкою про результати додаткової перевірки адміністративної справи №756/5599/23, в якій вказано, що під час додаткової перевірки встановлено, що на схемі місця ДТП були зображені наявні на перехресті світлофори проте не винесені окремо в графи «Назви об'єктів, зображених на схемі» і тому позначені червоним кольором. Це позначення світлофору, а не колір, на який автомобілі здійснювали рух через перехрестя.
На переконання апеляційного суду схема місця ДТП, та уточнення до неї, складена у відповідності до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, на такій зображено усі необхідні позначки, що дали можливість суду встановити обставини, які підлягають з'ясуванню.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху, порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи, що призвело до передчасного висновку, тому оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, відтак підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, то такі на думку апеляційного суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя першої інстанції врахував та вказав у постанові усі зазначені в матеріалах справи докази.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам ПДР, оскільки на всіх учасників дорожнього руху покладається обов'язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньої обстановкою, що склалася. Водій юридично зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об'їзду перешкоди. Закон не передбачає модифікації цих обов'язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідність брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини (Проніна проти України, № 63566/00, Параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на власній переоцінці апелянтом обставин події ДТП та доказів, наявних у матеріалах справи, які в свою чергу підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини. Належна оцінка обставинам справи надана суддею Оболонського районного суду міста Києва, з якою апеляційний суд погоджується.
Порушень норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови судом не встановлено.
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Оболонського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. А відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.В. Мережко