Справа № 761/34435/23 Головуючий у І інстанції Циктіч В.М.
Провадження № 33/824/736/2024 Доповідач Дрига А.М.
05 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Азральян С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва, від 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 08 вересня 2023 року приблизно о 23 год. 10 хв. керував транспортним засобом «Фольксваген» р.н. НОМЕР_1 , по бул. Тараса Шевченка у м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Факт перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджений даними тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер», вміст алкоголю становив 1,57 проміле, чи порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що поліцейськими не було роз'яснено йому права у відповідності до ст. 268 КУпАП. Вказує також, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Так, в матеріалах справи відсутні документи щодо сертифікації, проходження повірки газоаналізатора «DragerAlkotest 7510», тому не зрозуміло на підставі яких документів суд зробив висновок, що перевірка ОСОБА_1 проводилась сертифікованим газоаналізатором «DragerAlkotest 7510», коли в матеріалах справи такі документи відсутні, а ті, які надані як додаток до листа стосуються іншого газоаналізатора. Крім того, вказує, що сертифікат відповідності №UA.TR.039.645 від 18.02.2019, виданий органом з оцінки відповідності ДП «Український медичний центр сертифікації» дійсний до 07.06.2023 року, отже на час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння 08.09.2023, сертифікат відповідності був не дійсний. Також вказує, що висновок суду, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 була правомірною не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, апелянт зазначає, що доказом керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння суд зазначив чек №971 з газоаналізатора «DragerAlkotest 7510» з показником вмісту алкоголю 1,57 проміле, втім цей доказ викликає сумніви, оскільки відсутній оригінал чеку з газоаналізатора, про що зазначено на самому чеку. Також викликає сумніви і сам показник, оскільки поліцейський тричі називає показник тесту 0,57% (час 23:18, 23:42, 23:58) та на відео не зафіксовано, що після проходження тестування на дисплеї приладу зазначено саме 1,57, тобто можна припустити, що вказані результати стосуються іншої особи, яка проходила огляд до ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.
Заслухавши думку захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керуванням транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №211798 від 08.09.2023; чеку з результатами приладу «Драгер» від 08.09.2023 року, яким підтверджено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння з позитивним результатом 1,57 ‰; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, яким підтверджено проходження огляду на місці зупинки із застосування спеціального технічного приладу «Drager» ALCOTEST 7510; відеозаписі портативного відеореєстратора, яким зафіксовано проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Як вбачається з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», не заперечував, що вранці 08.09.2023 року вживав алкогольні напої та після отримання результатів огляду, не висловлював своєї незгоди з результатами.
Доводи апеляційної скарги про те, що, як вбачається з відеозапису, поліцейський після проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння називає показник тесту 0,57 проміле, у той час як на роздруківці з приладу «Драгер» зафіксовано 1,57 проміле є неспроможними з огляду на наступне.
Як вбачається з переглянутого відеозапису, дата та час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» співпадає з датою та часом, зазначеним на чеку з результатами приладу «Драгер», який ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень. Крім того, результат в 0,57 проміле не спростовує висновків суду щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо неправомірності зупинки транспортного засобу, то поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що його транспортний засіб зупинили через наявність на автомобілі механічних пошкоджень, з метою перевірки інформації щодо причетності транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди чи іншого правопорушення.
Також апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність документів щодо сертифікації, проходження повірки газоаналізатора «DragerAlkotest 7510».
Зокрема, згідно відповіді т.в.о. заступника начальника управління УПП у м. Києві від 25.10.2023 № 1897аз/41/11/14/02-2023, прилад «Drager Alcotest 7510» № ARMF0329, за допомогою якого 08.09.2023 здійснено огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, є сертифікованим приладом та використовується працівниками поліції згідно з Наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735. Також до відповіді надано гарантійну книжку газоаналізатора Drager Alcotest 7510» № ARMF0329 та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.29, 30).
Не можуть бути взяті до уваги й доводи ОСОБА_1 про порушення його прав, оскільки протокол про адміністративне правопорушення із роз'ясненням останньому його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, він підписав без жодних зауважень.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення останнім адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення, з урахуванням чого постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову суддіШевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига