Справа №761/47608/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1436/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
15 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької області, громадянина України, з середньою технічною освітою, мобілізованого у ЗСУ з 25.04.2023, неодруженого, який має неповнолітнього сина 2011 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, в межах кримінального провадження №22021000000000352 від 11.10.2023
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2024 року задоволено клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02 березня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання сторони обвинувачення, застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 з тримання під вартою без права внесення застави на інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Встановити для підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не відлучатися з розташування військової частини без дозволу командира.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вказана ухвала слідчого судді ухвалена з порушенням норм процесуального права та права на судовий захист, є необґрунтованою, а висновки суду не відповідають обставинам справи, запобіжний захід обраний судом не відповідає по суворості особі підозрюваного.
Апелянт вказує на те, що додані до клопотання та надані стороною обвинувачення захиснику матеріали, жодним чином не доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Проте апелянт зауважує, що в апеляційній скарзі не ставиться питання перед апеляційним судом в частині доведення наявності «обґрунтованої підозри», оскільки захист має на меті оскаржити таке процесуальне рішення слідчого у визначеному ст. 303 КПК України порядку. Поряд з цим сама по собі тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 , злочину не є підставою для тримання останнього під вартою.
Апелянт вказує на те, що при розгляді клопотання про застосування або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів.
Також апелянт зазначає, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває малолітній син та матір пенсіонерка. Постійно проживає на підконтрольній території Україні. Окрім цього брав участь в бойових діях на сході України та в Київській, Чернігівській областях, захищаючи територіальну цілісність нашої держави. Більш того ОСОБА_7 , неодноразово викликався на допит проте щоразу у супроводі захисника прибував до слідчого за викликом, що також не спростовано обвинуваченням в судовому засідання під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Окрім цього про належну процесуальну поведінку підозрюваного свідчить той факт, що після оголошення про підозру не був затриманий, самостійно прибув до суду для участі в судовому засіданні щодо обрання відносно нього запобіжного заходу.
Станом на день звернення з цим клопотанням були відсутні будь-які ризики визначені законодавством як запобіжники та наявні підстави для застосування до ОСОБА_7 , іншого, більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Разом з тим доводи сторони захисту залишилися поза увагою слідчого судді, жоден з аргументів не був спростований в судовому засіданні прокурором. Процесуальне рішення не містить жодних аргументів та обґрунтувань прийнятого процесуального рішення.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, яка заперечувала щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, вважала оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000352, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2021, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, та за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 311 КК України.
10.08.2023 ОСОБА_7 у встановленому КПК України порядку вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
25.09.2023 першим заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 3-х місяців, тобто до 10.11.2023 включно.
03.11.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 7 місяців, тобто до 10.03.2024.
08.11.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тривалістю до 06 січня 2024 року включно.
27.12.2023 слідчий 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_13 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення зазначила, що досудове розслідування до завершення строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 не представляється можливим, оскільки необхідно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, перелік яких наведено у клопотанні.
Також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою, слідчим викладено відомості про існування достовірних ризиків, які не зменшились.
03.01.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02 березня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування ОСОБА_7 , запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
Перевіряючи ризик переховуватись від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя враховував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного з тяжкими наслідками для суспільства в цілому, максимальне покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , враховано обставини, передбаченні ст. 178 КПК України.
Таким чином слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, а тому, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
При цьому слідчим суддею враховано, що підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави з огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Доводи апелянта, що додані до клопотання та надані стороною обвинувачення захиснику матеріали, жодним чином не доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, також вказане було встановлено слідчими суддями при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовженні.
Посилання апелянта на позитивні характеризуючі дані підозрюваного, а саме, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває малолітній син та матір пенсіонерка, постійно проживає на підконтрольній території Україні, окрім цього брав участь в бойових діях на сході України та в Київській, Чернігівській областях, захищаючи територіальну цілісність нашої держави, приймаються колегією суддів до уваги, проте вони не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З урахуванням зазначеного всі інші обставини, на які посилалась захисник під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду, як про це зазначає в апеляційній скарзі підозрюваного, колегія суддів не вбачає.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження сторони захисту, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2024 року - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4