22 лютого 2024 року
м. Київ
справа №300/375/23
адміністративне провадження № К/990/5137/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Прокопенка О. Б., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу - як заступнику керівника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у розмірах, як і керівнику Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, так і іншим заступникам керівника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: премії за жовтень 2022 року в розмірі 20% від посадового окладу; премії за листопад 2022 року в розмірі 20% від посадового окладу; премії за грудень 2022 року в розмірі 20% від посадового окладу;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу відповідача від 25 листопада 2022 року №86-Ф «Про преміювання» в частині встановлення позивачу за листопад 2022 року премії в розмірі - 0% та пункту 2 наказу відповідача від 23 грудня 2022 року №95-Ф «Про преміювання» в частині встановлення позивачу за грудень 2022 року премії в розмірі - 0%;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за жовтень, листопад, грудень 2022 року в розмірі 20 % від посадового окладу.
Окрім того, 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просила:
- зобов'язати відповідача з урахуванням установлених позивачу премії, нарахувати позивачеві:
- оплату лікарняних за листопад 2022 року;
- оплату часу відпусток, оплату компенсації за невикористані відпустки, оплату вихідної допомоги за грудень 2022 року;
- індексацію зарплати за жовтень - грудень 2022 року
та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою даних виплат за вказаний період.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2023 року відкрив провадження у справі №300/576/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані справи №300/375/23 та №300/576/23 з їхніми предметами спору нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, позовні вимоги одного позивача до одних й тих самих відповідачів подано з того самого предмету, тому Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2023 року об'єднав в одне провадження адміністративну справу №300/576/23 із справою №300/375/23 для їх спільного розгляду і вирішення по суті та присвоєно об'єднаним справам загальний номер провадження №300/375/23.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 28 грудня 2023 року та від 23 січня 2024 року касаційні скарги позивачки на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року повернуті особі, яка її подала.
09 лютого 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачка втретє надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність невиплати позивачці премій.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Івано-Франківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
В касаційній скарзі заявниця зазначила, що її посада, заступник начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, тому, на думку позивачки, ця справа не є справою незначної складності, відтак судові рішення в цій справі підлягають касаційному оскарженню.
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд зазначає наступне.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі самі положення містить також частина четверта статті 12 КАС України, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 і 6 згідно із законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно ( 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу).
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача, колегія суддів дійшла таких висновків:
у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);
якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 12 КАС України та частині четвертій статті 257 КАС України);
за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи тільки за правилами загального позовного провадження суд може дійти висновку про розгляд адміністративної справи як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального позовного провадження з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявницею касаційної скарги не зазначено.
Отже, у касаційній скарзі скаржницею не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко О.Р. Радишевська