22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 496/3264/23
адміністративне провадження № К/990/5616/24
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жук А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року та від 01 січня 2024 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року
у справі №496/3264/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття проваджень,
13 лютого 2024 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року та від 01 січня 2024 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №496/3264/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Як установлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, у межах справи №496/3264/23 відсутні ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року та ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, а 01 січня 2024 року будь-яких судових рішень у справі №496/3264/23 Біляївським районним судом Одеської області не приймалося.
Окрім викладеного, у прохальній частині скаржник зазначає (далі - зі збереженням пунктуації та граматики заявника): «…прошу:
- задовольнити позовну заяву в повному обсязі, та скасувати і Постанови №БАД088181, БАД 088182, БАД 088183 видана 09.03.2023 року складена не уповноваженою особою ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області (смт. Овідіопіль, вул Берегова, 9 Одеської області.) та з грубими та сттєвими процесуальними порушеннями відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код- відмова, а також відсутності події та складу правопорушення в діях людини - ОСОБА_1 (код відмова, АДРЕСА_1 .)
- визнати, що суттєво помилки суддів з питань права та порушені норми процесуального та матеріального права судами першої та другої інстанції були порушені права ОСОБА_1 , бо при розгляді матеріалів складено на іншу особу - ОСОБА_1 , щр має суттєве значення при розгляді в судіф і встановлені особи на кого складені адмінматеріали, а докази відсутні, незаконні, недостовірними та недостатніми, складені з суттєвим порушенням оформлення процесуальних документів.
- прийняти до Уваги судову практику при вирішенні Ухвали Рішення Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 3022 року по справі №718/1824/22, а також позицію Верховного суду України, викладене у Постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
- скасувати повністю постанови серія БАД №088181 від 09.03.2023 року, серії БАД №088182 від 09.03.2023 року, серії БАД №088183 від 09.03.2023 року, яку винесли співробітники поліції Відповідача, в справі про адміністративне правопорушення.:
- Підтвердити мій правовий статус - жива людина ОСОБА_1 .»
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд, якій відповідно до частини першої статті 24 КАС України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Статтею 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (частина перша).
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (частина друга).
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина третя).
Частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно зі статтею 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.
Перевіряючи мотиви касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що її доводи, у тому числі, зводяться до незгоди із судовими рішеннями та діями судді Трушиної О.І., вчиненими у межах справи №496/3202/23, а зміст скарги не свідчить про оскарження заявником судових рішень у адміністративній справі №496/3264/23.
Також, у тексті касаційної скарги не указано які судові рішення у якій справі оскаржує ОСОБА_1 (із урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, відповідно до статті 349 КАС України) і у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права при постановленні таких судових рішень.
Посилання заявника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17 та у постанові від 26 грудня 2019 року у справі №724/716/16-а за аналогічних спірних правовідносин, Верховний Суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки рішення суддів попередніх інстанцій у цих справах ухвалені за правилами, установленими КАС України у редакції, яка була чинна до 15 грудня 2017 року.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року та від 01 січня 2024 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №496/3264/23 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду