22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 460/35310/22
касаційне провадження № К/990/5009/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - Управління) на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.12.2023 у справі № 460/35310/22 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Управління 02.02.2024 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.12.2023.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.12.2023 у справі № 460/35310/22, слід застосовувати такий же критерій.
Верховний Суд зазначає, що додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Проте, Управління не зазначає про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду 21.12.2023, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС.
Натомість скаржником вказано підставами касаційного оскарження підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначено, що справа становить значний суспільний інтерес, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.І. Бившева