про відмову у відкритті касаційного провадження
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа №440/13758/21
адміністративне провадження № К/990/4711/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року
у справі №440/13758/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 26 квітня 2021 року із застосуванням коефіцієнта Кз 2,05374 та виплатити недоотримані кошти в перший місяць після перерахунку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
24 серпня 2023 року позивач звернувся із заявою про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у цій справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 07 лютого 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Згідно частин першої, другої, четвертої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому нововиявлені обставини - це факти від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 14 травня 2019 року у справі №826/14797/15, від 21 жовтня 2019 року у справі №1316/954/2012 та від 02 листопада 2022 року у справі №140/6115/21 дійшов висновку, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Також, відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 29 серпня 2018 року у справі №552/137/15-ц, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, 24 серпня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року в порядку статті 361 КАС України за нововиявленими обставинами, оскільки саме 12 липня 2023 року позивачу стали відомі обставини, які, на його думку, є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.
В обґрунтування заяви позивач посилався на лист Інституту української мови Національної академії наук України від 12 липня 2023 року №307/275, яким надано відповідь на його звернення від 03 липня 2023 року про функцію сурядного сполучника "та" у частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Так, цей лист ОСОБА_1 вважав новим доказом у справі, про який йому не було відомо на момент розгляду справи по суті в суді першої інстанції у жовтні 2022 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду 12 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами. Ознайомившись із доводами заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.
Постановляючи ухвалу від 10 жовтня 2023 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, виходив з того, що наведена позивачем підстава для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні КАС України.
У свою чергу, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції на предмет дотримання судом норм процесуального права, Другий апеляційний адміністративний суд зауважив, що нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вказала, що лист Інституту української мови Національної академії наук України від 12 липня 2023 року №307/275 не може бути визнаний доказом у розумінні статті 72 КАС України, оскільки він лише містить суб'єктивну думку автора відповіді на звернення щодо розуміння функції сурядного сполучника "та", застосованого законодавцем у частині першій статті 40 Закону №1058-IV.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що такий лист не є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, адже був отриманий позивачем та його запит вже після ухвалення рішення суду у цій справі та набрання ним законної сили.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведені у касаційній скарзі доводи позивача, а також мотиви судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої рішення суду першої інстанції у справі №440/13758/21 мало б переглядатися, при цьому наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки виникли після ухвалення судом рішення, а тому погоджується з висновками судів першої інстанції та апеляційної інстанцій про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржувані судові рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція щодо застосування, зокрема, статті 361 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 01 листопада 2021 року у справі №211/5640/18, від 14 лютого 2022 року у справі №361/4845/17, від 18 квітня 2022 року у справі №2-а-1322/10, від 17 жовтня 2022 року у справі №826/14818/15 та від 21 лютого 2023 року у справі №240/10663/20.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року у справі №440/13758/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін