22 лютого 2024 року
м. Київ
справа №260/323/20
адміністративне провадження № К/9901/567/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 (головуючий суддя Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді Глушко І.В., Матковська З.М.)
у справі №260/323/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, без вирахування податків, згідно з п.7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
2.2. Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, без вирахування податків, згідно з пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2.3. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
2.4. Стягнуто з фонду ГУ ПФУ в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 840,80 грн., що сплачений згідно квитанції №4013010009 від 30.01.2020.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. Позивачу з 21.09.2019 призначено пенсію за віком з урахуванням загального стажу роботи 40 років 7 місяців 14 днів. Спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років становить 35 років 7 місяців, що підтверджується записами трудової книжки позивача.
3.2. На письмове звернення позивача про призначення та виплату йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» відповідачем надано відповідь щодо відсутності підстави для такої виплати, оскільки на дату досягнення ним пенсійного віку, він перебував на обліку в Хустській міжрайонній філії Закарпатського ОЦЗ, як одержувач допомоги по безробіттю.
3.3. ОСОБА_2 перед виходом на пенсію працював на посаді директора Хустського професійного ліцею сфери послуг на підставі контракту від 19.06.2014 та додаткової угоди від 02.01.2018 з 01.07.2014 по 01.07.2019. Наказом Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації № 52-к від 25.06.2019 його звільнено з посади директора Хустського професійного ліцею сфери послуг 30.06.2019 на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, за закінчення терміну дії контракту.
3.4. Наказом Міністерства освіти і науки України № 998 від 17.07.2019 було затверджено Порядок проведення конкурсу на заміщення посади керівника державного закладу професійної (професійно - технічної) освіти, на підставі якого 06.09.2019 Департаментом освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації видано Наказ № 206 «Про оголошення конкурсу» на заміщення вакантної посади директора Хустського професійного ліцею сфери послуг. Наказом Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації від 26.11.2019 № 92-к ОСОБА_1 за результатами конкурсного відбору на умовах контракту від 26.11.2019 призначено на посаду директора Хустського професійного ліцею сфери послуг строком на три роки з 02.12.2019 по 02.12.2022.
3.5. Позивач вважає, що позиція відповідача щодо відмови у праві на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з не перебуванням ним на день виходу на пенсію на посаді, робота на якій давала право на призначення пенсії за вислугу років, суперечить нормам діючого законодавства України та порушує його права в сфері соціального та пенсійного забезпечення, тому і звернувся до суду з позовом.
4. Задовольняючи часткового позовні вимоги по суті, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач протиправно відмовив позивачу щодо ненарахування та невиплати при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, а тому відповідач зобов'язаний повторно розглянути питання щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги згідно з п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Такі висновки обґрунтовані тим, що той факт, що з причин незалежних від волі позивача він був позбавлений можливості виходу на пенсію з посади, робота на якій давала йому право на призначення пенсії за вислугу років, а період перебування на обліку в центрі зайнятості включається до страхового стажу, як період, за який сплачено страхові внески, при призначенні пенсії за віком, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ГУ ПФУ в Закарпатській області подало касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, в якій просило їх скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення застосовані положення п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №234/13835/17. Відповідач звернув увагу, що однією з обов'язкових умов отримання грошової допомоги є вихід на пенсію з посади, робота на якій дає право на призначення пенсії за віком. Тобто на день досягнення пенсійного віку позивач повинен був працювати на відповідній посаді.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Ключовим питанням для вирішення цього спору є наявність права у позивача на спірну грошову допомогу.
9. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Відповідно до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
11. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
12. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).
13. Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е», пункту «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
14. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
15. Аналіз цих норм права дає підстави зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
16. Зазначений підхід до застосування п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в аналогічних спорах неодноразово було висвітлено у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, від 20.02.2019 у справі № 462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17, від 24.04.2019 у справі № 450/3061/16-а.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату досягнення позивачем пенсійного віку він перебував на обліку в Хустській міжрайонній філії Закарпатського ОЦЗ, а саме в період з 22.07.2019 року по 20.09.2019 року як одержувач допомоги по безробіттю, при цьому, таке перебування на обліку в центрі зайнятості мало місце у зв'язку із закінченням терміну дії контракту.
18. Відтак зазначені обставини свідчать про те, що позивач на дату досягнення ним пенсійного віку не працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Натомість, ОСОБА_1 станом на 20.09.2019 (день досягнення ним пенсійного віку) перебував на обліку в Хустській міжрайонній філії Закарпатського ОЦЗ та отримував допомогу по безробіттю.
19. Тому є підстави вважати, що позивачем не було дотримано одночасно трьох умов, за яких він мав би право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
20. Положення п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» містить вичерпний перелік умов, за сукупністю яких особа може отримати спірну грошову допомогу, та іншого тлумачення не передбачає.
21. За таких обставин справи, висновки судів попередніх інстанцій, що перебування позивача на обліку в центрі зайнятості мало місце у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у вигляді втрати роботи із - за закінчення терміну дії контракту, та тривалої процедури конкурсного відбору на раніше займану ним посаду, тобто втрата роботи поза його волею, не спростовують того факту, що ОСОБА_1 на дату досягнення пенсійного віку не було дотримано всіх умов, передбачених п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якими пов'язується право особи на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
22. Тим самим, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.
23. З огляду на викладене, суди дійшли помилкового висновку щодо протиправності дій відповідача по ненарахуванню та невиплаті грошової допомоги.
24. Згідно із частинами 1-3 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
25. На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційну скаргу потрібно задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін