21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 341/2484/23 пров. № А/857/1398/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Галицького районного суду Івано-Франківської області (суддя Мергель М.Р.) про повернення позовної заяви, постановлену у м.Галич 11 грудня 2023 року у справі №341/2484/23 за позовом ОСОБА_1 до ВП №3 (м.Галич) ГУНП в Івано-Франківській області, старшого сержанта поліції Куриляка Валодимира Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
08.11.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВП №3 (м.Галич) ГУНП в Івано-Франківській області, старшого сержанта поліції Куриляка Валодимира Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2023 року повернуто позовну заяву позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що станом на 11.12.2023 позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі судді від 08.11.2023 про залишення позовної заяви без руху. Суддя суду першої інстанції вказав, що позивачу було роз'яснено, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2023 року та скасувати оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що з вини працівників пошти позивач не отримував ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху. Скаржник вказує, що лист з ухвалою суду був повернений на другий день, що позбавило позивача можливості усунути недоліки, які зазначені в ухвалі.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки позивач не зазначив належні сторони (відповідачів) з їх реквізитами, не долучив жодного доказу того, що постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від отримав саме 02.09.2023. Також суддя суду першої інстанції вказав, що вважає необґрунтованими посилання позивача на неможливість усунути недоліки позовної заяви від 07.09.2023.
Позивачу надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді, шляхом вказання інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на належні докази та шляхом визначення належних відповідачів із зазначенням їхніх реквізитів, передбачених у частині 5 статті 160 КАС України.
Оскільки станом на 11.12.2023 позивач вказані недоліки не усунув, ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України).
Отже, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 118 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
При цьому, згідно з положеннями частини 5 статті 169 КАС України для повернення позовної заяви і доданих до неї документів законодавець визначає строк не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен, дотримуючись правил обчислення процесуальних строків, пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, та врахував всі обставини, у тому числі і передбачений максимальний строк пересилання поштових відправлень.
Оскільки ухвала про залишення позову без руху відповідно до частини 1 статті 241 КАС України є судовим рішенням, питання вручення судових рішень врегульоване статтею 251 КАС України відповідно до положень частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 позивач отримав 25.11.2023.
11.12.2023 судом першої інстанції зареєстрована заява позивача від 04.12.2023 про направлення уточненої позовної заяви з усуненням недоліків, які були зазначені в ухвалі судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08.11.2023.
До апеляційної скарги долучено позовну заяву від 04.12.2023 разом із долученими документами, зокрема, копії постанови про відкриття виконавчого провадження, виписки з медичної картки, які були повернені позивачу оскаржуваною ухвалою судді суду першої інстанції без надання правової оцінки.
Аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали з підстав вчасного не усунення недоліків позовної заяви не врахував, що заява на усунення недоліків позовної заяви від 04.12.2023, в суді першої інстанції зареєстрована 11.12.2023, а в ухвалі про повернення позовної заяви не надано оцінки поданій позовній заяві від 04.12.2023 з додатками, такі не проаналізовано (не перевірено) як підстави для висновку щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та усунення недоліку позовної заяви в частині зазначення належної сторони (відповідача) з реквізитами такого, що на переконання суду є підставою для висновків передчасності прийняття оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви від 11.12.2023.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», у якій ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Суд апеляційної інстанції наголошує такого, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям, а тому повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
За встановлених обставин, враховуючи норми КАС України, а також практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позову та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 320 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, в силу приписів статті 315 КАС України, не наділений повноваженнями за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу судді суду першої інстанції про повернення позовної заяви скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №341/2484/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко