з питань відводу
21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6512/23 пров. № А/857/17826/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Сеника Р.П.,
Судової-Хомюк Н.М.,
секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Тетяни Ігорівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №380/6512/23 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , Західного територіального управління військової служби правопорядку (військова частина НОМЕР_2 ), Військово-медичного Клінічного центру Західного регіону про надання судового захисту правам, свободам та інтересам позивача у публічних правовідносинах пов'язаних із проходженням військової служби,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №380/6512/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2024 року визначено склад суду: головуючий суддя Шинкар Т.І., склад колегії суддів - Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року призначено справу №380/6512/23 до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 21.02.2024 о 14:30 у залі судових засідань № 1 Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів).
Представник ОСОБА_2 Касандяк Володимир Васильович подав заяву про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. Заява мотивована тим, що за правилами КАС, ОСОБА_2 буде обмеженим у праві на доступ до суду касаційної інстанції, у разі якщо його сумніви у безсторонності головуючого судді знайдуть своє підтвердження у змісті судового рішення, ухваленого за наслідком судового розгляду апеляційної скарги, а він ( позивач ), в порядку передбаченому ст. 39 КАС, не заявляв про відвід головуючому судді.
Заявник вказує, що станом на 15.02.2024 судом апеляційної інстанції не постановлено ніякого судового рішення відносно вимог позивача, що викладені у таких зазначених клопотаннях:
« 1. Клопотання, що зареєстроване у АСДС за № 3718/24, про витребування у військової частини НОМЕР_2 докази, у формі заяви по суті справи, з наведенням відомостей про правову позицію відповідача на предмет спору на предмет спору в такому обсязі, що дозволить суду з'ясувати характер спірних правовідносин, які мають місце між позивачем і в/ч НОМЕР_2 ;
2. Клопотання, що зареєстроване у АСДС за № 3719/24, про витребування у військової частини НОМЕР_1 докази, у формі заяви по суті справи, з наведенням відомостей про правову позицію відповідача на предмет спору в такому обсязі, що дозволить суду з'ясувати характер спірних правовідносин, які мають місце між позивачем і в/ч НОМЕР_2 ;
3. Клопотання, що зареєстроване у АСДС за № 3801/24, про залучення до участі у справі № 380/6512/23 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національне агентство з питань запобігання корупції та витребування у нього письмових пояснень на предмет наявності ознак порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» у поведінці командира в/ч НОМЕР_1 , яка належить до предмету оскарження у адміністративному позові ОСОБА_2 ;
4. Клопотання, що зареєстроване у АСДС за № 3801/24, про залучення до участі у справі № 380/6512/23 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Територіальне управління Державного бюро розслідувань розташоване у місті Полтаві та витребувати у нього пояснення на предмет того, чи може вплинути обставина скасування адміністративним судом наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 28.03.2023 № 49 на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 , а якщо відповідь «так», то на які саме права та обов'язки слідчого у КП № 62023170020000905 може вплинути таке судове рішення та встановити для ТУ ДБР Полтава строк до 14 лютого 2024 року для подання суду пояснень.»
Заявник вважає, що причини відсутності у матеріалах електронної справи № 380/6512/23 ухвал, постановлених судом апеляційної інстанції за результатом розгляду цих клопотань, можуть бути пов'язані із прагненням судді-доповідача Шинкар Т.І. приховати від судового розгляду відомості про обставини і факти, якими позивач обґрунтовує доводи своєї апеляційної скарги, що, у свою чергу, є свідченням упередженого ставлення судді до особи позивача.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід повинен бути вмотивованим (частина 3 статті 39 КАС України).
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
У пункту 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява №73797/01, п. 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullarv. The United Kingdom», заява №22399/93, п.32).
При цьому, жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви представника ОСОБА_2 Касандяк Володимир Васильович про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. необхідно врахувати, що суд не може витребовувати у військової частини НОМЕР_2 , у військової частини НОМЕР_1 докази, у формі заяви по суті справи, з наведенням відомостей про правову позицію відповідачів на предмет спору на предмет спору, оскільки нормами КАС України на стадії апеляційного закріплено право, а не обов'язок, учасників справи подавати обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги (стаття 304), подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (частина 3 статті 44).
У цій справі про право учасників подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі зазначено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 07 листопада 2023 року.
Щодо залучення за клопотанням позивача до участі у справі № 380/6512/23 третіх осіб, то таке вирішується за наслідком з'ясування судом у судовому засіданні на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Зазначення позивачем у поданих клопотаннях осіб, які, на думку позивача, мають брати участь в судовому розгляді в якості третіх осіб, не тягне за собою автоматичного залучення цих осіб до участі у справі. Суд повинен заслухати думку відповідачів щодо цього.
Крім того, слід звернути увагу, що скаржник вже заявляв відвід попередньому судді-доповідачу Онишкевичу Т.В. і при розгляді такої заяви будь-яких об'єктивних обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів щодо учасників даної справи, а також інших передбачених процесуальним законом підстав для її відводу не встановлено, однак з метою забезпечення виключення будь-яких сумнівів у дотриманні законодавчих гарантій на захист прав, свобод та законних інтересів сторін незалежним і безстороннім судом, відновлення довіри, яка у демократичному суспільстві повинна бути у громадськості до суду, суд апеляційної інстанції вважав за можливе задовольнити таку заяву.
Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження представника позивача щодо існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., з предмета і меж перегляду в цій справі не можна простежити будь-яку залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано ілюстрував би упередженість або необ'єктивність судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., а тому заяву Касандяка Володимира Васильовича представника Шимушовського Василя Андрійовича про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. у справі №380/6512/23 слід визнати необґрунтованою.
Відповідно до приписів частини 4 статті 40 КАС України подальше вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Тетяни Ігорівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №380/6512/23 визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 представника Шимушовського Василя Андрійовича про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Тетяни Ігорівни на розгляд у іншому складі суду в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк