22 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/4849/23 пров. № А/857/399/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Слободян І.М.
за участю представників:
від позивача Фесюк Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання судового рішення у справі від 22 грудня 2023 року (головуючий суддя Мартиць О.І., м.Тернопіль) у справі № 500/4849/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
04.08.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу орендна плата з фізичних осіб в сумі 402144,26 грн.
Рішенням суду від 13.10.2023, яке набрало законної сили 14.11.2023, позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг по платежу орендна плата з фізичних осіб в сумі 402144,26 грн.
21.11.2023 видано виконавчий лист.
14 грудня 2023 року відповідач звернувся в суд першої інстанції із заявою про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Заяву обгрунтовує тим, що сума коштів, яка підлягає стягненню є значною, фінансове становище заявника складне, а доходи недостатні для сплати всієї суми заборгованості одразу, про що надано довідку про стан рахунку від 11.12.2023 АТ "Універсал Банк" і відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. (відповідь на запит в електронному вигляді від 30.11.2023). Також, зазначає, що на орендованій земельній ділянці, по не сплаті орендної плати з яких виникла заборгованість, своєї господарської діяльності не здійснює у зв'язку із нестабільною ситуацією в країні та тимчасовим перебуванням за межами України. З посиланням на судову практику, введення в Україні воєнного стану просить розстрочити виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі 500/4849/23 за позовом Головного управління ДПС в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на 12 (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення шляхом сплати щомісячного платежу у сумі 33512,02 грн, не пізніше 01 числа кожного місяця.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №500/4849/23 про стягнення з ОСОБА_1 податковий борг по платежу орендна плата з фізичних осіб в сумі 402144,26 грн на 11 (одинадцять місяців) шляхом щомісячної сплати протягом грудня 2023 року - жовтня 2024 року боржником заборгованості в загальному розмірі 402144,26 грн у такому порядку: з грудня 2023 року по жовтень 2024 року (до останнього числа кожного місяця включно) - по 36558,57 грн щомісяця. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви відповідача. Вважає, що заявником документально не підтверджено недостатність грошових коштів, недостатність майна для погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна та не надано доказів на підтвердження свого незадовільного фінансового стану, що унеможливлювали б вчасну сплату податкового боргу у повному обсязі, а його наміри не свідчать про бажання виконати рішення. Звертає увагу, що надання розстрочення виконання судового рішення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково заяву про розстрочення виконання рішення суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума податкового боргу 402144,26 грн, яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, з урахуванням отриманого відповідачем доходу є значною для неї та може призвести до скрутного фінансового становища заявника.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Колегія суддів зазначає, що стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, тяжке захворювання фізичної особи, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Із заяви відповідача вбачається, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення суду та має намір добровільно сплатити податковий борг, проте обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, є неспроможність з урахуванням її доходу через не здійснення господарської діяльності у зв'язку з об'єктивними обставинами забезпечити сплату боргу у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду, тому для неї є вкрай важливим та необхідним допустити розстрочення виконання рішення суду.
Апеляційний суд зауважує, що сума стягнутого рішенням суду від 13.10.2023 податкового боргу 402144,26 грн значно перевищує суму отриманого ОСОБА_1 доходу за період І квартал 2022 року по ІV квартал 2022 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 30.11.2023. Доказів отримання відповідачем інших доходів матеріали справи не містять. Загальна сума податкового боргу 402144,26 грн, яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, з урахуванням отриманого відповідачем доходу є значною для неї та може призвести до скрутного фінансового становища заявника. Проаналізувавши відомості про матеріальний стан ОСОБА_1 , а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повне виконання рішення суду одноразово є обтяжливим для неї.
Таким чином, оскільки на даний час існують обставини, які ускладнюють для боржника виконання рішення суду у справі, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про розстрочення виконання судового рішення на 11 місяців шляхом сплати коштів у сумі 36558,57 грн щомісяця (перший платіж - до 30 грудня 2023 року).
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 500/4849/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 22 лютого 20224 року.