22 лютого 2024 рокуСправа № 604/36/23 пров. № А/857/114/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2023 року (суддя Дзюбич В.Л., м.Тернопіль), -
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) в якому просив:
скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31.12.2022 серія ЕАР №6351131 (далі - Постанова); провадження по справі закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, що Постанова винесена із порушенням діючого законодавства, оскільки вимог «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) він не порушував. Також вказує на недоліки заповнення Постанови та внесення до неї всіх необхідних відомостей.
Відповідач відзиву на апеляційну не подав.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем представлено достатньо доказів, які вказують на те, що позивач керував автомобілем транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.12.2022 о 03:29 год в смт Підволочиськ по вул.Д.Галицького,67 водій керуючи транспортним засобом BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - ТЗ) не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пункт 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
На підставі наведеного, інспектором винесено Постанову, згідно якої позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн (а.с.9).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями пункту 2.4. ПДР передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 126 КУпАП).
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог зазначених вище вимог ПДР відповідачем ще до розгляду по суті справи судом першої інстанції разом із відзивом на позов, було долучено відеоматеріали з камер відеореєстратора 3324 автомобіля №473071, які зазначені у Постанові на яких зафіксовано, рух автомобіля поліцейських о 03:29 год 31.12.2022 за ТЗ позивача. На відно чітко видно, що позивач керував вказаним ТЗ, та на вимогу поліцейських не надав посвідчення водія чи інші документи з яких можна було б встановити його особу (а.с.56).
Крім того, як встановлено із відео сам позивач був слідчим слідчого відділення поліції №5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, капітаном поліції.
Причиною зупинки його автомобіля було керування таким у період комендантської години, яка діяла на території Тернопільської області, в той час з 23:00 по 05:00 год та можливе керування ТЗ в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідні факти та обставини зафіксовані на наданих відповідачем відеозаписах.
Окрім того, апеляційний суд наголошує, що те, що позивач не погоджується з поставленим йому в провину порушенням ПДР не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції, встановлені пунктом 2.4 а ПДР України щодо перевірки документів.
При розгляді справи судом враховано правові висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 465/6677/16-а, відповідно до яких, пункт 2.4 ПДР зобов'язує водія на вимогу працівника поліції зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР.
З огляду на встановлені обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірності дій відповідача, у зв'язку з чим суд дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи ж скаржника не відповідають встановленим обставинам справи, так як інспекторами ДПП до Постанови було долучено відповідний запис та це прописано у Постанові згідно якого видно факт вчинення позивачем інкримінованих йому адміністративних правопорушень у вигляді порушень ПДР.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний