21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 463/6302/17 пров. № А/857/15524/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмичу Сергію Миколайовичу у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року про закриття провадження у справі № 380/1404/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди
13.02.2024 року ОСОБА_1 подала письмову заяву про відвід судді Кузьмича Сергія Миколайовича.
Заява обґрунтована тим, що цей суддя розглядав справу № 463/6946/22 за її участю, у якій позов ОСОБА_1 про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу задовольнив частково. Ця справа, на думку позивачки, тісно пов'язана із справою, яку розглядав суддя Кузьмич С.М. у складі колегії суддів: головуючого судді - Улицького В.З., суддів - Матковської З.М., Кузьмича С.М., у якій суддя Кузьмич С.М. сформував позицію щодо її позову.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заяву про відвід судді необхідно визнати обґрунтованою з наступних підстав.
Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Також у справі Гаусшильдта проти Данії (CASE OF HAUSCHILDT v. DENMARK) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, що можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цієї причини навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань у його неупередженості, повинен заявити відвід.
На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також у тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.
Апеляційний суд встановив те, що викладені в заяві про відвід обставини не можуть безумовно свідчити про упередженість судді Кузьмича С.М. при розгляді вказаної справи.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, якщо в учасника процесу особа судді викликає несприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості, такий учасник процесу має право на відвід судді.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що викладені в заяві про відвід обставини не можуть впливати на об'єктивність розгляду вказаної справи (об'єктивний критерій), однак, з метою уникнення сумнівів у позивачки щодо неупередженості або об'єктивності судді Кузьмича С.М. (суб'єктивний критерій) під час розгляду цієї справи, приходить до переконання в тому, що заяву про відвід необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною другою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Зважаючи на наведені вище міркування, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід судді Кузьмича С.М., відвівши його зі складу колегії суддів при розгляді цієї справи.
Враховуючи наведене, керуючись п.4 ч.1 ст.36, ст.ст.39, 40, ст.ст.310, 321, 325 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кузьмича Сергія Миколайовича задовольнити та відвести суддю Кузьмича Сергія Миколайовича зі складу колегії суддів при розгляді цієї справи.
Справу № 463/6302/17 передати на повторний розподіл автоматизованої системи документообігу суду для визначення судді-члена колегії суддів для розгляду цієї справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повний текст ухвали складений 22.02.2024 року