Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 лютого 2024 р. справа № 520/27650/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Акулової А.М.,
за участі:
представника позивача - Кобилінської О.К.,
представника відповідача - Ринденко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення №148/35000401 від 06.08.2021, складене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 прийнято справу №520/27650/21 до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив про необґрунтованість висновків податкового органу за результатом камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціям за періоди: квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, а також уточнюючим розрахункам за грудень 2020 року. Позивач вважає безпідставним податкове повідомлення-рішення №148/35000401 від 06.08.2021, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 50% на суму 95 016 881,55 грн., посилаючись на своєчасність сплати задекларованих податкових зобов'язань, у тому числі, шляхом зарахування у сплату зобов'язань за червень 2020 року у розмірі 27 240 614,00 грн. та за липень 2020 року - 29 979 257,00 грн., стягнутими податковим органом з банківських рахунків позивача на підставі рішення Офісу великих платників податків ДПС від 30.06.2020 №3, яке було скасовано у судовому порядку по справі №520/10770/20. Також, позивач зазначав про здійснення оплати за рішенням суду по справі №520/11487/19 у встановленому порядку, а саме із розстроченням сплати податкового боргу у загальній сумі 319 977 984,59 грн. протягом 2020 - 2024 років. При цьому податковим органом було погоджено графік погашення суми боргу відповідно до рішення суду по справі №520/11487/19, і на час звернення до суду з позовом у цій справі рішення суду виконується належним чином. Таким чином, позивач наполягає на відсутності намірів ухилення від своєчасного виконання податкових обов'язків зі сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, підтвердженням чого є, на його думку, як платіжні документи, які подавались позивачем у межах судового розгляду по справі №520/11487/19, так і платіжні доручення щодо сплати поточних зобов'язань.
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проти позову заперечує, посилаючись на те, що АТ "Харківобленерго" на час строку сплати декларації з ПДВ мав борг з попередніх зобов'язань по ПДВ, строк сплати яких настав значно раніше аніж сплата декларації з ПДВ, які увійшли до спірного акту перевірки. Так, податковий борг позивача минулих періодів з ПДВ станом на 31.12.2019 складав 291,2 млн. грн., 31.12.2020 - 216 млн. грн., 01.07.2021 - 215,5 млн. грн. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України визначено обов'язок податкового органу зарахувати усі платежі на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. При цьому, жодного документу на підтвердження обставин, які на думку позивача пом'якшують відповідальність, контролюючому органу надано не було. Відповідач вважає підтвердженням умисності дій АТ "Харківобленерго" те, що стягнення податкового боргу з останнього було предметом розгляду справи №520/19205/20, рішенням по якій підтверджено наявність податкового боргу за податковими деклараціями з ПДВ з квітня 2020 року по жовтень 2020 року, за якими в подальшому були нараховані штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №148/35000401 від 06.08.2021 на суму 95 016 881,55 грн. Тобто, на думку відповідача, отримавши постанову суду від 08.12.2021 по №520/19205/20 АТ "Харківобленерго" повинно було сплатити податковий борг з ПДВ у розмірі 101 661 129,93 грн., проте вказаних дій позивач не виконав, борг своєчасно не сплачувався, в результаті чого нараховані штрафні санкції по деклараціям з ПДВ. Відповідач наголошує на тому, що у зв'язку з постійним накопиченням АТ "Харківобленерго" податкового боргу з ПДВ, його стягнення було неодноразово предметом судового розгляду. Зазначене свідчить про умисність та винність позивача у несплаті самостійно визначених грошових зобов'язань та як результат застосування максимальної процентної ставки - 50% за несвоєчасну сплату боргу з ПДВ, що узгоджується із приписами п. 124.3 ст. 124 ПК України. З огляду на викладене, відповідач вважає, що систематична несвоєчасна сплата АТ "Харківобленерго" задекларованих зобов'язань з ПДВ призвела до накопичення податкового боргу, що кваліфікує правопорушення як таке, що вчиняється систематично та умисно, тому виключає звільнення від нарахування штрафних санкцій за таке правопорушення.
У відповіді на відзив представник позивача наголосила на тому, що дії відповідача є неправильними та такими, що порушують майнові права Товариства, оскільки, як було зазначено у позові, АТ "Харківобленерго" вчасно та в повному обсязі виконувало свої зобов'язання зі сплати поточних зобов'язань та виконувало рішення суду по справі №520/11487/19, за яким судом було встановлено достатні та об'єктивні підстави для визначення порядку і строків, розстрочення його виконання. За вказаними деклараціями по справі №520/27650/21 - всі оплати Товариство здійснило вчасно. Позивач вважає, що саме протиправна бездіяльність податкового органу щодо нездійснення обліку розстроченого податкового боргу призвела до нарахування безпідставних штрафних санкцій. Щодо визначення вини та застосування штрафу у розмірі 50% представник позивача зазначила, що податковим органом не було обґрунтовано застосування штрафу у розмірі 50% як по рішенню суду у справі №520/11487/19, так і по сплаті поточних зобов'язань, а посилання відповідача на накопичення податкового боргу протягом 2015-2017 років є не змістовним. Стосовно посилання відповідача на повторність несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується винесенням ППР №00028040101 від 17.03.2021 на суму 183 497 387,68 грн., представник позивача вказує на те, що вказане податкове повідомлення-рішення Товариством було оскаржено в судовому прядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №520/10963/21, яке набрало законної сили з 06.02.2023, скасовано. Таким чином, в межах спірних правовідносин відсутня повторність протягом 1095 календарних днів умисної не сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК України, що виключає можливість застосування контролюючим органом до позивача положень саме п.124.3 ст. 124 ПК України.
Представник відповідача надала до суду заперечення, в яких зазначила, що АТ "Харківобленерго" помилково зазначає, що декларації з ПДВ за звітний період з квітня 2020 року по жовтень 2020 року та уточнюючі розрахунки за грудень 2020 року є "поточними зобов'язаннями", оскільки узгоджені грошові зобов'язання з ПДВ у сумі 190 033 762,90 грн. набули статусу податкового боргу, який в подальшому підтверджено рішенням суду по справі №520/19205/20. Товариством не вчинялось жодних дій, зокрема подання заяви про відстрочення/розстрочення боргу в порядку ст. 100 ПК України, заяви про перерахунок переплати з інших податків в рахунок погашення боргу з ПДВ. З огляду на викладене, на думку контролюючого органу, АТ "Харківобленерго" допущено умисну несвоєчасну сплату податкового боргу з ПДВ у сумі 190 033 762,90 грн., нарахування штрафних санкцій по спірному ППР №148/35000401 від 06.08.2021 на суму 95 016 881,55 грн. проведено законно та обґрунтовано, з урахуванням п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 31.1 ст. 31, п. 50.1 ст. 50, п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, п. 131.2 ст. 131, п. 109.1, п. 109.2 ст. 109, п. 112.2 ст. 112, п. 124.3 ст. 124 ПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини і факти, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.
Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі обставин і фактів, викладених у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.
Вислухавши позицію сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Харківобленерго" місцезнаходження юридичної особи: вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код юридичної особи - 00131954, зареєстроване 22.03.2000 у передбаченому законом порядку як суб'єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в Північному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності Акціонерного товариства "Харківобленерго" за КВЕД є 35.13 Розподілення електроенергії.
30.06.2021 Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведена камеральна перевірка AT "Харківобленерго" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ по:
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2020 року №9111200779 від 20.05.2020 року;
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період за травень 2020 року №9141558318 від 22.06.2020;
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період за червень 2020 року №9171521362 від 20.07.2020;
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період за липень 2020 року №9206331228 від 20.08.2020;
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період за серпень 2020 року №9237823590 від 21.09.2020;
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період за вересень 2020 року №9270863799 від 20.10.2020;
- податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період за жовтень 2020 року №9306562723 від 20.11.2020;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року №9342325142 від 23.12.2020;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року №9342325142 від 23.12.2020;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року №9342705560 від 23.12.2020;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року №9342336061 від 23.12.2020.
За результатами перевірки Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків складено Акт №234/35-00-04-01-01-12/00131954 від 30.06.2021 про результати камеральної перевірки АТ "Харківобленерго".
Згідно з висновками Акту перевірки встановлено затримку сплати АТ "Харківобленерго" узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2020 року вх. №9111200779 від 20.05.2020, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2020 року вх. №9141558318 від 22.06.2020, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2020 року вх. №9171521362 від 20.07.2020, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2020 року вх. №9206331228 від 20.08.2020, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року вх. №9237823590 від 21.09.2020, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період вересень 2020 року вх. №9270863799 від 20.10.2020, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2020 року вх. №9306562723 від 20.11.2020, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку па додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року вх. №9342325142 від 23.12.2020, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року вх. №9342705560 від 23.12.2020, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року вх. №9342336061 від 23.12.2020 більше 30 календарних днів (зведені дані в додатку №1), чим порушено пункт 50.1 статті 50, пункт 57.1 статті 57 ПК України.
На підставі висновків акту камеральної перевірки, керуючись приписами пункту 124.3 статті 124 ПК України, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 №148/35000401, яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання в розмірі 95 016 881,55 грн.
За результатом оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 06.08.2021 №148/35000401 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 №148/35000401 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У пункті 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як визначено у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом спірних правовідносин, за результатом проведеної 30.06.2021 камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість АТ "Харківобленерго" по податкових деклараціях за періоди квітень - жовтень 2020 року, уточнюючих розрахунках за грудень 2020 року Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 №148/35000401 про застосування штрафу на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Спірним питанням у цій справі є визначення правомірності накладення за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 50 відсотків суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України.
Суд зазначає, що Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі - Закон №466) в контексті реформування фінансової відповідальності запроваджено в межах Податкового кодексу України принцип винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення шляхом внесення до норм ПК України наступних змін.
За визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Цим же Законом статтю 109 ПК України, зокрема, доповнено пунктом 109.3, згідно з яким у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначено у статті 111 ПК України, відповідно до якої за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (пункт 111.2 статті 111 ПК України).
Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку (111.4 статті 111 ПК України).
Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Як передбачено у пункті 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
У пункті 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.
У постанові від 08.12.2022 по справі №520/9294/21 Верховним Судом сформовано правовий підхід щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об'єктивну сторону податкових правопорушень, зауваживши на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Зокрема, умовами, які визначають вину особи у розумінні статті 112 ПК України, є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Тобто саме можливість особи дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
У постанові від 16.03.2023 по справі №600/747/22-а Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у такій категорії спору, висловився про те, що при вирішенні такого спору судам першочергово необхідно було встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов'язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов'язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів. З'ясування судами вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, як недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи, призводить до формального підходу до вирішення справи та невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності умислу та вини платників податків, без достатніх на те підстав.
У ході розгляду цієї справи судом встановлено, що у письмових запереченнях та поясненнях до акта камеральної перевірки від 30.06.2021 №234/35-00-04-01-12/00131954 позивач наводив пояснення щодо причин несвоєчасної сплати податку на додану вартість, виникнення та накопичення податкового боргу починаючи з 2016 року, доводи щодо не відображення відповідачем у ІКП платника порядку погашення податкової заборгованості позивача відповідно до рішення суду у справі №520/11487/18 й вчасну сплату поточних податкових зобов'язань, у тому числі за податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень-жовтень 2020 року й уточнюючими розрахунками за грудень 2020 року, тобто, як вважає платник, щодо відсутності умислу та його вини.
Листом від 29.07.2021 №2684/6/35-00-04-01-17 відповідачем надано відповідь за результатами розгляду вищевказаних заперечень позивача. Аналогічні доводи викладались відповідачем і в заявах по суті справи й є мотивами, покладеними в основу винесеного у подальшому податкового повідомлення-рішення від 06.08.2021 №148/35000401, а також як такі, що слугували підставою для кваліфікації контролюючим органом спірного правопорушення за пунктом 124.3 статті 124 ПК України й, відповідно, накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, а саме:
1) з 2015 року АТ "Харківобленерго" має постійний борг з ПДВ та податку на прибуток;
2) отримавши рішення Харківського кружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі №820/1291/16 про розстрочення податкового боргу, платник податків перестав сплачувати поточні зобов'язання, підтвердженням чого є судові рішення по справам: №520/13378/19, №520/7293/19, №520/3684/20, №520/10379/19, №520/681/19, №820/1259/18, №820/5278/17;
3) податковим органом систематично вживались заходи щодо погашення податкового боргу АТ "Харківобленерго" (справи №820/1291/16, №520/11487/19, №520/19205/2020), стягнення (справа №520/2907/21) та стягнення боргу інкасовими дорученнями (справа №520/10589/20);
4) платник податків обізнаний, що у разі наявності боргу минулих періодів застосовуються положення п. 87.9 ст. 87 ПК України;
5) облік переплати АТ "Харківобленерго" з податку на прибуток, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельний податок, орендна плата та ЄСВ на загальну суму 12 707 422,4 грн;
6) АТ "Харківобленерго" формує податкові зобов'язання з ПДВ за касовим методом, тобто за фактом отримання «живих коштів» від споживачів;
7) визначає суму ПДВ яку необхідно сплатити, декларації та уточнюючі розрахунки з ПДВ подані АТ "Харківобленерго" своєчасно, порушень не встановлено, тобто фактично позивач розумів необхідність сплати задекларованої суми грошового зобов'язання протягом 10 днів;
8) податковим законодавством не передбачено звільнення та/або пом'якшення відповідальності у зв'язку із дебіторською заборгованістю комунальних підприємств;
9) податковий борг за податковими деклараціями з ПДВ за звітний період квітень 2020 - жовтень 2020 року підтверджено під час розгляду справи №520/19205/2020;
10) наявність у АТ "Харківобленерго" коштів відповідно до поданих звітів про фінансовий стан плати податків, звіт про рух грошових коштів;
11) дія «нульового алгоритму відрахувань» з 01.01.2019 не розповсюджується на АТ "Харківобленерго", підприємство має на своїх рахунках 100% грошових коштів, що надійшли від споживачів за надані послуги.
Повторність вчинення податкового правопорушення протягом 1095 календарних днів відповідач обґрунтовує застосуванням штрафних санкцій до АТ "Харківобленерго" відповідно до податкового повідомлення-рішення №00028040101 від 17.03.2021 на суму 183 497 387,68 грн.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним доводам сторін в контексті встановлення вини платника у розумінні положень ПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.
У акті перевірки в обов'язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.
Підставами для висновків під час проведення перевірок є наявні визначені статтею 83 ПК України матеріали, зокрема це може бути документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео - звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для твердження, що у випадку встановлення контролюючим органом на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, він (контролюючий орган) не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі.
Як встановлено під час судового розгляду, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №820/1291/16 стягнуто з АТ "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46 372 711,37 грн., що складається з податку на додану вартість в розмірі 34 560 842,16 грн. та податку на прибуток у розмірі 11 811 869,21 гривень. Одночасно встановлено порядок виконання даного рішення шляхом стягнення податку на додану вартість з усіх з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі №820/1291/16 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46 372 711,37 грн. строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1 717 507,83 грн. (1 280 031,19 грн. з податку на додану вартість та 437 476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1 717 507,79 грн. (1 280 031,22 грн. з податку на додану вартість та 437 476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.
Відповідно до даних ІКП АТ "Харківобленерго" розстрочена сума податкового боргу у розмірі 1 279 875,40 грн. з граничним терміном сплати 28.11.2018 фактично сплачена у період з 05.11.2019 по 29.11.2019; з граничним терміном сплати 31.12.2018 фактично сплачена 30.01.2020.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення з рахунків платника у банківських установах податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. Водночас, судом встановлений порядок його виконання, а саме вказано періоди і суми податкового боргу рівними частинами, що підлягають сплаті до кінця кожного місяця.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі №520/10317/20 зобов'язано зобов'язати Офіс великих платників податків ДПС скласти графік погашення податкового боргу АТ "Харківобленерго" у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №520/11487/19 та занести відповідну інформацію про встановлений спосіб та порядок виконання рішення суду до інформаційних систем органів ДПС України.
Однак, Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 по справі №520/10317/20 дійшов висновку про безпідставність задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Офісу ВПП ДПС щодо нескладання графіку погашення податкового боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 та невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника АТ «Харківобленерго» даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу, а також зобов'язання відповідача скласти графік погашення податкового боргу АТ «Харківобленерго» у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи вищезазначені положення правових норм та обставини справи, суд вважає, що у податкового органу наявний обов'язок здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з календарною черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.
Таким чином, посилання АТ "Харківобленерго" на те, що відповідачем неправомірно зараховувались кошти з призначенням платежу на погашення боргу згідно з календарною черговістю виникнення боргу, суд вважає безпідставним, оскільки такі дії податковим органом були вчинені відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України.
Крім того, посилання позивача на бездіяльність податкового органу та умисне не виконання приписів рішення суду по справі №520/11487/19 відносно не відображення в інтегрованій картці платника податків відомостей стосовно податкового боргу, що стало причиною наявності в інтегрованій картці товариства неправомірно обліковуваного податкового боргу, суд не бере до уваги, оскільки Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 по справі №520/10317/20 дійшов висновку щодо правомірності дій контролюючого органу стосовно невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника АТ «Харківобленерго» даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу, а тому зазначене судове рішення на час проведення перевірки не могло вплинути на порядок та черговість зарахування сплачених податкових зобов'язань.
Відносно посилання позивача на не відображення в ІКП відомостей стосовно податкового боргу АТ "Харківобленерго", суд також зазначає, що питання розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу визначено статтею 100 глави 9 Розділу ІІ ПК України, а Порядком №422 лише передбачено відображення в інформаційній системі ДФС України (ІКП) вже розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання або податкового боргу, відображення якого у системі здійснюється на підставі: прийнятого керівником рішення, у зв'язку з поданням платником заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України або за рішенням суду про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем не подавалося відповідної заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України про розстрочення або відстрочення податкового боргу, а податковим органом у свою чергу не приймалося відповідного рішення щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу по АТ "Харківобленерго" та не укладався договір про розстрочення (відстрочення) за процедурою, передбаченою Порядком.
Отже, відповідачем правомірно зараховувались кошти з призначенням платежу на погашення боргу згідно з календарною черговістю виникнення боргу.
Щодо посилання позивача на неузгодженість попереднього податкового повідомлення-рішення №00028040101 від 17.03.2021 на суму 183 497 387,68 грн., тим самим зазначаючи про неможливість підтвердження повторності вчинення правопорушення протягом 1095 календарних днів, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що Північним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №00028040101 від 17.03.2021 на суму 183 497 387,68 грн., яке оскаржено АТ "Харківобленерго" у судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/10963/21 адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №00028040101 від 17.03.2021 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 146797910 (сто сорок шість мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот десять) грн. 14 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/10963/21 скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №00028040101 від 17.03.2021, складене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №520/10963/21.
З вищевикладеного вбачається, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №148/35000401 від 06.08.2021 на суму 95 016 881,55 грн. попереднє податкове повідомлення-рішення №00028040101 від 17.03.2021 на суму 183 497 387,68 грн. не було скасоване у судовому порядку.
З аналізу чинних норм податкового законодавства не вбачається заборони податковому органу при встановленні факту повторного вчинення правопорушення платником податків використовувати матеріали попередніх перевірок та кваліфікувати у діях платника податків повторність у разі оскарження попереднього податкового повідомлення-рішення до суду.
Крім того, суд наголошує на тому, що п. 124.3 ст. 124 ПК України передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання за діяння, які передбачені пунктом 124.2 цієї статті, у двох випадках: вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів.
Отже, для притягнення платника податків до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України за ознакою тривалості порушення необхідним є встановлення факту умисності діяння і причинно-наслідкового зв'язку з таким наслідком як прострочення сплати грошових зобов'язань на строк більше 90 календарних днів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21 та постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №580/10266/21.
У справі, що розглядається, контролюючим органом за результатами камеральної перевірки встановлено затримку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 190 033 762,90 грн. від 167 до 252 днів, тобто більше ніж 90 календарних днів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено повторність вчинення податкового правопорушення протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається можливість АТ "Харківобленерго" своєчасно виконати свій податковий обов'язок, виходячи з наявності грошових коштів на рахунках, що підтверджується формою №3 фінансової звітності "Звіт про рух грошових коштів".
Так, згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, AT "Харківобленерго" протягом 2016 року отримано від споживачів 7 523,8 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 6 936,8 млн. грн.; протягом 2017 року отримано 9 202,5 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 8 078,2 млн. грн.; протягом 2018 року отримано 10 331,3 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 9 157,0 млн. грн.; протягом 2019 року отримано 4 111,0 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 443,6 млн. грн.; протягом 2020 року отримано 3 860,5 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 1 973,2 млн. грн.; протягом січня 2021 - червня 2021 отримано 2 814,3 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 1 712,1 млн. грн.
Крім того, до матеріалів справи було надано інформацію у формі таблиці щодо встановленого алгоритму відрахувань коштів на поточний рахунок AT "Харківобленерго" з 2013 року, з якої вбачається, що при встановленому алгоритмі відрахувань коштів підприємство до 2015 року не допускало виникнення податкового боргу, в результаті чого отримало право на 100% залишення коштів на своєму поточному рахунку. Вказане підтверджується наданими до суду Постановами НКРЕКП (Постанови від 15.04.2015 №1241, від 30.04.2015 №1344, 29.05.2015 №1669).
З 01.01.2019 відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII AT "Харківобленерго" не здійснює постачання електричної енергії. Підприємство надає послуги з розподілу електричної енергії, має ліцензію на розподіл електричної енергії, Постанова НКРЕ від 16.11.2018 № 1446.
Таким чином, що відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII, починаючи з 01.01.2019 дія алгоритму не розповсюджується на AT "Харківобленерго", тобто всі кошти, які надходять від споживачів залишають на рахунках позивача.
Судом також встановлено, що AT "Харківобленерго" не повідомляло відповідача про неможливість сплати податкових зобов'язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливість їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах умисел платника податку на порушення вимог вказаного податкового законодавства підтверджується наявністю постійного боргу підприємства з податку на додану вартість починаючи з 2015 року та обізнаністю щодо необхідності бюджетного відшкодування за податковим боргом минулих періодів, що не заперечується позивачем, наявністю коштів відповідно до фінансового стану Товариства, обізнаністю у вимогах і нормах діючого законодавства, в тому числі щодо порядку зарахування коштів на погашення податкового боргу, що було вже предметом судового розгляду, а тому у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до положень пункту 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.
Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 по справі №600/747/22-а зроблено висновок про те, що затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань при обізнаності про їх обов'язкову сплату та за наявності обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених для платника податків.
Суд вважає, що контролюючим органом як у акті камеральної перевірки, на підставі якого винесене спірне податкове повідомлення-рішення, так і під час судового розгляду справи, доведені обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу щодо накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Обставини, на які посилався контролюючий орган щодо наявності в діях позивача умислу були підтверджені під час судового розгляду справи належними і допустимими доказами.
Таким чином, наявні підстави для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке передбачена відповідальність пунктом 124.3 статті 124 ПК України.
На переконання суду, за умови доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням висновків акта перевірки та обставин справи, платник податків підлягає притягненню до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України, а тому до нього правомірно застосовані штрафні санкції у сумі 95 016 881,55 грн. за ставкою 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (190 033 762,90 грн).
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №148/35000401 від 06.08.2021 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.02.2024.
Суддя Біленський О.О.