Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 лютого 2024 року справа №520/7326/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівні, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 на період дії воєнного стану додаткової винагороди у розмірі по 30 000,00 грн. за березень, квітень, травень, червень, липень і за 15 днів серпня 2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 на період дії воєнного стану додаткову винагороду у розмірі по 30 000,00 грн. за березень, квітень, травень, червень, липень і 15 днів серпня 2022 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він з 10.01.2022 проходить службу в Службі судової охорони, а саме - у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Харківській області. Вважає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 у період з березня по серпень 2022 року набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. Відповідач не нарахував та не виплатив позивачу вказану додаткову винагороду, чим на думку позивача порушив його право на належне грошове забезпечення. На переконання позивача, бездіяльність Територіального управління щодо виплати йому вказаної винагороди порушує взяті на себе державою зобов'язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач за допомогою системи «Електронний суд» 04.10.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань у відповідача не було правових підстав для видачі позивачу наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 - до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць). Пояснює, що згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Відсутність таких призначень унеможливлює проведення нарахування та виплати зазначених коштів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Колегій суддів Касаційного адміністративного суду у справі №260/3564/22.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 поновлено провадження у даній справі.
У період з 15.07.2023 по 06.08.2023, 12.10.2023 та з 15.11.2023 по 03.12.2023, з 01.01.2024 по 13.01.2024 суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач - капрал Служби судової охорони з 10.01.2022 проходила службу в Службі судової охорони та обіймала посаду контролера ІІ підрозділу 3 відділення (Комінтернівський районний суд) І взводу охорони І підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області.
Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 11.08.2022 №278о/с позивач звільнений зі служби за власним бажанням з 15.08.2022.
Під час проходження служби позивачем, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента, строк дії воєнного часу продовжувався та момент розгляду справи триває.
Згідно довідки від 19.02.2024 №39 Територіального управління ССО у Харківській області позивач з 24.02.2022 по 15.08.2022 включно у зв'язку із військовим вторгненням російської федерації на територію України, введенням №64 воєнного стану в Україні, та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69 залучався до виконання завдань по охороні судів, органів та установ системи правосуддя у Харківській області, проте, накази про виплату додаткової винагороди відповідачем не приймались, додаткова винагорода позивачу не виплачувалась, що не заперечується сторонами у справі.
Позивач через свого представника, звернувся з адвокатським запитом до відповідача для з'ясування причин невиплати додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно.
Листом від 05.08.2022 №51.07-154 відповідач, окрім іншого повідомив, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі на 2022 рік, та відповідно, кошторисі ТУ ССО видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв'язку з чим виплата додаткової винагороди співробітникам Служби у період з 24.02.2022 по теперішній час не проводилась. З огляду на викладене та з метою недопущення порушень бюджетного законодавства накази територіальним управлінням Служби про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів №168, не видавалися. Після надходження відповідних бюджетних асигнувань необхідні накази будуть видані у встановленому порядку та буде проведена зазначена виплата.
Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Ключовим у цій справі є питання правомірність ненарахування та невиплати позивачу відповідачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (далі по тексту - Закон України №1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно із статтею 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.
Повноваження Служби судової охорони визначені статтею 162 вказаного Закону, і до цих повноважень належать:
1) забезпечення пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;
2) забезпечення підтримання та реагування на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вжиття заходів до припинення проявів неповаги до суду;
3) здійснення заходів з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;
4) здійснення заходів із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вжиття у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї;
5) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.
Відповідно до статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 №289 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №289), затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі по тексту - Порядок №384).
За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).
Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.
Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).
Приписами пунктів 9-10 Порядку №384 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те що Служба судової охорони є органом системи правосуддя і її завданням є забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Співробітники служби Судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.
На виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 та «Про загальну мобілізацію» №69 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Положеннями пункту 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
До вказаної Постанови неодноразово вносилися зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов'язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.
Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.
У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.
Відтак, з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу як співробітнику ТУ ССО у Харківській області вказаної додаткової винагороди з мотивів відсутності необхідних бюджетних асигнувань та охоплюють період з 24.02.2022.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що у затвердженому Службою судової охорони кошторисі Територіального управління Судової охорони у Харківській області на 2022 рік видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, не передбачались та не затверджувались, у зв'язку з чим фінансовий ресурс управління за фондом оплати праці не дозволяє здійснити таку виплату.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22 апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області залишено без задоволення. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2023 залишено без змін.
Типовими ознаками цієї справи визначено, що позивачем є співробітник Служби судової охорони; відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони; предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168; спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168; предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24.02.2022 (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).
У вказаній зразковій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні. При цьому відмова ТУ ССО у Закарпатській області у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України», заява №63134/00, рішення від 08.11.2005).
Суд зазначає, що висновки щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України №168 у взаємозв'язку з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , від 02.06.2016 №1402-VIII нормами Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом ДСА від 26.08.2020 № 384 і Порядку №396, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22, яка за предметом та підставами позову є аналогічною справі, що розглядається, враховуються судом під час розгляду цієї справи за позовом ОСОБА_1. Відхиляючи доводи апеляційної скарги відповідача, зокрема в частині аргументів щодо відсутності належного бюджетного фінансування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відмова Територіального управління у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22, а також з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21-44а10).
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування додаткової грошової винагороди, що є предметом спору у цій справі.
Відтак, враховуючи те, що з 24.02.2022 позивач виконував свої посадові обов'язки на посаді контролера ІІ підрозділу 3 відділення (Комінтернівський районний суд) І взводу охорони І підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, а тому мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000 грн, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №168, у період, починаючи з 24.02.2022. У свою чергу відмова відповідача у нарахуванні такої винагороди є протиправною.
Обставини невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн у спірний період не заперечуються відповідачем у поданому до суду відзиві.
Суд звертає увагу на те, що довідкою Територіального управління ССО у Харківській області від 19.02.2024 №39 позивач з 24.02.2022 по 15.08.2022 включно у зв'язку із військовим вторгненням російської федерації на територію України, введенням №64 воєнного стану в Україні, та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69 залучався до виконання завдань по охороні судів, органів та установ системи правосуддя у Харківській області.
Відтак, позивач має беззаперечне право на отримання додаткової грошової винагороди у період з 24.02.2022 по 15.08.2022.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно невиплачено позивачу додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 15.08.2022 включно, виходячи з розміру 30000 грн. на місяць, а також враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22, адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24.02.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 з 24.02.2022 по 15.08.2022, та зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі 30 000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 15.08.2022 включно, з урахуванням виплачених сум.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає про його додержання позивачем, оскільки позов подано 14.09.2022, тобто без порушенням встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України трьохмісячного строку звернення до суду, пролонгованого до 30.06.2023, з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 08.09.2022 №33289, копія якої наявна у матеріалах справи.
Предметом спору у даній справі є правомірність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (заробітна плата).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати стягненню не підлягають.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, місто Харків, 61001, код ЄДРПОУ: 43181818) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 15.08.2022 включно - у розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям підчас дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 15.08.2022 включно - у розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з урахуванням проведених виплат за цей період.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 22.02.2024.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА