22 лютого 2024 року Справа № 480/9615/23
Сумський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті щомісячного грошового забезпечення сім'ї безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 , починаючи з 01 червня 2023 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити щомісячне грошового забезпечення сім'ї безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 починаючи з 01 червня 2023 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, як дружина військовослужбовця ОСОБА_3 має право на отримання виплат грошового забезпечення, враховуючи те, що чоловік вважається зниклим безвісти під час виконання бойових завдань. Зазначає, що належні докази того, що військовослужбовець ОСОБА_3 помер відсутні, на даний час є таким, що зник безвісті, а тому відповідач безпідставно припинив виплату позивачу суми грошового забезпечення. Останню виплату позивач отримала 22.05.2023.
Звертає увагу, що наданий відповідачем акт службового розслідування та акт про настання смерті військовослужбовця ОСОБА_3 не є юридичними підставами для реєстрації факту смерті особи, а тому відповідачем безпідставно було призупинено виплату грошового забезпечення позивачу.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на ту обставину, що вимоги позивача є передчасними, оскільки позивачем не було надано в установленому порядку документів та заяви у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх. Позивач заяву не надавала, рішення керівником взагалі не приймалося.
Крім того, зазначає, що в наявності документи, які свідчать про те, що чоловік позивачки загинув під час виконання військових завдань, у зв'язку із чим було проведено службове розслідування, складено акт про смерть військовослужбовця. Зазначений акт про смерть було складено у зв'язку із тим, що тіло загиблого неможливо евакуювати з міста загибелі у зв'язку із обстрілами, перебування території в зоні бойових дій. На звернення позивача було надано роз'яснення щодо звернення до суду для встановлення юридичного факту, а саме факту смерті, для подальшого отримання відповідних виплат.
Разом із тим, відсутні підстави для виплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 , як безвісно відсутнього, військовослужбовець ОСОБА_3 є загиблим, про що оформлено відповідні документи, які надавалися позивачу на її звернення.
Звертає увагу на те, що оформлення документів із фіксацією смерті військовослужбовців у особливий період, передбачено Інструкцією з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердж. наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022. Зокрема передбачено, що підставами для видання наказу по особовому складу та виключення із списків особового складу, крім свідоцтва про смерть, є поіменний список безповоротних втрат особового складу, затверджений акт службового розслідування у разі його проведення. Таким чином у відповідача відсутні підстави нараховувати на виплачувати грошове забезпечення на військовослужбовця, який загинув, у зв'язку із чим і було припинено виплату грошового забезпечення позивачу.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому звертає увагу, що відповідач самостійно встановив факт ймовірної смерті військовослужбовця, а тому зазначена обставина виключає можливість отримання таких виплат як дружині безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 . Разом із тим, відповідачем заперечується факт зникнення безвісті відсутнього військо службовця ОСОБА_3 . Зазначає, що до матеріалів службового розслідування повинно бути додано, крім іншого, медичний висновок про причини смерті, характер травми, наявність в організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин. Просить звернути увагу, що акт складений не за формою НВ-2, акт службового розслідування не містить додатки. Підстави для припинення виплат позивачу, як дружині зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 у відповідача були відсутні.
Судом відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Також судом повторно витребувалися докази у відповідача, поновлено пропущений процесуальний строк для подання військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на адміністративний позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Наказом №366 від 28.12.2022 військовослужбовця ОСОБА_3 визнано таким, що з 28.12.2022 прийняв посаду та приступив до виконання обов'язків у ВЧНОМЕР_1 (а.с.54).
Наказом ВЧ НОМЕР_1 від 04.01.2023 №4 військовослужбовця ОСОБА_3 відправлено у відрядження, з 04.01.2023 виключено з котлового забезпечення (а.с.56).
Наказом ВЧНОМЕР_1 від 24.01.2023 №24 у зв'язку із перебуванням як безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 керівником військової частини прийнято рішення про утримання на всіх видах забезпечення окрім котлового, а виплату грошового забезпечення здійснювати відповідно до постанови КМУ від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (а.с.55).
Командиром ВЧ НОМЕР_2 призначено проведення службового розслідування на підставі рапорту командира ВЧ НОМЕР_1 за фактом зникнення безвісті 12.01.2023 під час виконання бойового завдання військовослужбовця ОСОБА_3 , про зо свідчать відповідні резолюції на рапорті від 09.02.2023 (а.с.77).
Відповідачем проведено службове розслідування (вх..33523 від 09.04.2023) за фактом виконання зниклого безвісті загиблим військовослужбовця ОСОБА_3 , про що складено акт службового розслідування (а.с.60-62). Службовим розслідуванням встановлено, що внаслідок бойового зіткнення військовослужбовець ОСОБА_3 отримав вогнепальне поранення в голову, несумісне з життям, винести тіло загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 не вдалося через щільний вогонь противника та наявність трьох поранених в групі. Дані обставини підтверджені поясненнями військовослужбовців, актом про настання смерті від 13.03.2023. Зазначено, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув в бою у службовий час, під час виконання бойового завдання, внаслідок виконання бойового завдання, заходи безпеки не були порушені.
Позивач ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщення сім'ї №8/2023 від 16.01.2023 про те, що військовослужбовець ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання зник безвісті. Зазначено, що дане сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому порядку.
Командиром ВЧНОМЕР_1 13.03.2023 складено акт про настання смерті (вхідн.№2938/в від 16.03.2023), відповідно до якого зазначено, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув, а також зазначено обставини, місце та причин смерті військовослужбовця ОСОБА_3 . Також в акті відображено, що станом на 24.02.2023 тіло загиблого знаходиться на місці події, евакуація неможлива через щільний вогонь з боку противника. Зазначений акт підписано двома військовослужбовцями ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) та командиром ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 (а.с.65).
В матеріалах службового розслідування наявна доповідь командира ВЧНОМЕР_2 по акту зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 (а.с.78-79).
Також в матеріалах службового розслідування містяться письмові пояснення від 15.02.2023 військовослужбовця ОСОБА_4 (80-81) та від 16.02.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 (а.с.82-83) , в яких відображено обставини події та загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 .
Наказом ВЧНОМЕР_1 від 05.04.2023 №1107 «Про результати службового розслідування» було визнано, що загибель військовослужбовця ОСОБА_3 , відбулося під час виконання бойового завдання та пов'язане з виконанням службових обов'язків, матеріали службового розслідування для прийняття управлінського рішення, визнано статус загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням бойового завдання (а.с.57-59).
Позивач зазначає, що 22.05.2023 отримала від ВЧНОМЕР_1 грошове забезпечення за військовослужбовця ОСОБА_3 (а.с.13), і в подальшому грошове забезпечення не виплачувалося.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 №133/8728 від 18.10.2023 зазначено, що нарахована додаткова винагорода військовослужбовця ОСОБА_3 з червня по вересень 2023 року становить 0 грн. (а.с.86).
На адвокатський запит представника позивача щодо надання документів та інформації відносно військовослужбовця ОСОБА_3 , було отримано позивачем лист ВЧНОМЕР_1 від 29.07.2023 №813/7395 про причини та підстави припинення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди дружині військовослужбовця ОСОБА_3 , а також надано позивачу документи, які відображені в додатках до листа від 29.07.2023.
Не погоджуючись із висновками ВЧНОМЕР_1, викладеними у листі від 29.07.2023 №813/7395, а також неотримання грошової винагороди військовослужбовця ОСОБА_3 , позивач звернулася до суду та зазначає про бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті щомісячного грошового забезпечення сім'ї безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 , починаючи з 01 червня 2023 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 6 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Стосовно посилання представника позивача на те, що ВЧНОМЕР_1 безпідставно зупинила перерахування коштів позивачу, суд зазначає наступне.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що наказом ВЧНОМЕР_1 від 05.04.2023 №1107 «Про результати службового розслідування» було визнано, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув, загибель військовослужбовця ОСОБА_3 відбулося під час виконання бойового завдання та пов'язане з виконанням службових обов'язків, матеріали службового розслідування для прийняття управлінського рішення, визнано статус загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням бойового завдання.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку № 260).
Відповідно до пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей (абзац 1 пункту 7 Порядку № 884).
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
При цьому, виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі відповідної заяви члена сім'ї військовослужбовця, яку командир військової частини повинен розглянути протягом 15 днів та прийняти рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
В даному випадку, доказів того, що позивачем ОСОБА_1 було подано до командира ВЧНОМЕР_1 відповідну заяву, як то передбачено Порядком №884 матеріали справи не містять. Жодного рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців безвісно відсутніх, ВЧНОМЕР_1 прийнято не було, про що представник відповідача зазначає у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, на час звернення до суду право позивача на отримання грошового забезпечення, як члену сім'ї безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 у відповідності до Порядку №884 ВЧ НОМЕР_1 не порушено.
Слід зазначити, що матеріали справи містять виключно лист ВЧНОМЕР_1 від 29.07.2023 №813/7395, який лише роз'яснює підстави та обставини припинення виплат грошового забезпечення, зазначає про право звернення позивача до суду для встановлення відповідних фактів для отримання в подальшому передбачений законодавством пільг та компенсацій.
При цьому такий лист ВЧНОМЕР_1 від 29.07.2023 №813/7395 надано на запит адвоката про надання інформації про причини та підстави припинення виплат грошового забезпечення та додаткової винагороди, про що і зазначено в такому листі. Представником позивача не заперечується факт відсутності звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою в порядку, передбаченому Порядком №884, при цьому у відповіді на відзив зазначається про те, що відповідач самостійно визнав факт смерті військовослужбовця ОСОБА_3 .
Будь-які виплати, які надають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця який вважається зниклим безвісті повинно відбуватися в порядку, який затверджено Порядком №884 та передбачає обов'язкове подання членом сім'ї відповідної заяви.
Крім того, судом враховується, що наказом ВЧ НОМЕР_1 №24 від 24.01.2023 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 повинна здійснюватися відповідно до Порядку №884. Даний наказ є чинним, не скасованим, судом не досліджується, не є предметом позовних вимог.
При цьому, як зазначено вище, Порядок №884 передбачено обов'язок подання членом сім'ї відповідної заяви до військової частини, яка здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.
Саме виключно за результатами розгляду такої заяви про виплату грошового забезпечення військова частина чи установа, в якій проходив службу військовослужбовець, повинна прийняти рішення щодо виплати грошового забезпечення чи відмову у такі виплаті з обґрунтуванням підстав відмови.
Суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлена права звернення в установленому порядку до відповідача із відповідною заявою про виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 , як-то передбачено Порядком №884 для прийняття відповідного рішення керівником військової частини. Відповідач жодного рішення не приймав, а позивач, в свою чергу, заяви установленому порядку не подавала, а тому вимоги, заявлені позивачем судом визнаються як передбачено заявлені.
За наведених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, передчасно заявлені, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті щомісячного грошового забезпечення сім'ї безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 починаючи з 01 червня 2023 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити щомісячне грошового забезпечення сім'ї безвісно відсутнього військовослужбовця ОСОБА_3 , починаючи з 01 червня 2023 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета