22 лютого 2024 року Справа № 480/10369/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10369/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000) про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, і просить суд:
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 17 640, 30 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сорок гривень 30 копійок).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виплатив всі належні позивачу суми у день звільнення (28.02.2021), а виплатив їх тільки 13.09.2023. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2021 по 12.09.2023.
10.10.2023 відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив мотивований тим, що рішенням суду першої інстанції від 08.11.2022, яке залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції 21.06.2023, визнано право позивача на виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, проте зазначено, що з позовом про стягнення індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 ОСОБА_1 звернувся лише у грудні 2021 року, тобто через більше ніж півтора роки після звільнення зі служби в поліції. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №480/13901/21 та Постанову ДААС від 21.06.2023 у справі №480/13901/21 було виконано відразу після набрання законної сили у добровільному порядку. Зазначає, що при розгляді спорів щодо стягнення середнього заробітку, судами зменшується такий розмір, виходячи з принципів співмірності та пропорційності.
Ухвалою суду від 26.09.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 25.02.2021 №67/ос по особовому складу, майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області, звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 4 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 28.02.2021. (а.с.7)
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №480/13901/21 яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, з урахуванням фактично виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо невстановлення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 15% посадового окладу, з 01.08.2017 по 30.06.2020. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Сумській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 15% посадового окладу, з 01.08.2017 по 30.06.2020, з урахуванням фактично виплачених сум за вказаний період. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі доплати за службу в нічний час, у розмірі 35% посадового окладу, з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, за період з 07.11.2015 по 28.02.2021. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час, у розмірі 35% посадового окладу, з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, за період з 07.11.2015 по 28.02.2021, з урахуванням висновків суду та виплачених у спірному періоді сум.(а.с.20-23, 28-33)
13.09.2022 на банківський рахунок позивача було перераховано виплату, на виконання рішення суду, у розмірі 17646,20 грн (а.с.6).
У зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки такого розрахунку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, тому застосуванню підлягають норми КЗпП України, як такі, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення осіб зі служби в поліції.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 47 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби) роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Приписом ст. 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Даною нормою встановлено обов'язок роботодавця виплатити працівнику у день звільнення всі належні йому суми, під якими розуміються в тому числі індексація грошового забезпечення, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та доплата за службу в нічний час.
Натомість відповідач не сплатив вказані кошти у день звільнення позивача (28.02.2021), а перерахував їх тільки 13.09.2023.
Факт такої бездіяльності відповідача встановлено рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі№ 480/13901/21, яке набрало законної сили, а тому, в силу норми ч. 4 ст. 78 КАС України, не доказується у даній справі.
Відповідно до норми ст. 117 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений ч. 1 цієї статті.
Відтак, законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов'язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.
Суд застосовує норму ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022, а не в попередній редакції, оскільки з вимогами про стягнення середнього заробітку позивач не звертався до суду у справі № 480/13901/21, а звернувся лише 21.09.2023.
Нормою ст. 27 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.
Згідно абзацу 4 п. 2 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За приписами пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В даному випадку середній заробіток обчислюється виходячи з календарних днів, оскільки грошове забезпечення виплачується саме за календарні дні служби.
В матеріалах справи місяться розрахункові листи, надані позивачем, відповідно до яких грошове забезпечення позивача за січень 2021 року складає 14989,99 грн, а за лютий 2021 року 18273,23 грн (а.с. 18, зворот. стор). У січні 2021 року було 31 к.д., а у лютому 2021 року - 28 к.д.
Тому середньоденний заробіток позивача складає 563,78 грн, з розрахунку (14989,99 + 18273,23)/(31+29).
Період затримки виплати з 01.03.2021 по 12.09.2023 складає 926 календарних днів.
Отже, розмір середнього заробітку за весь період затримки складає 522 060, 28 грн, з розрахунку 563,78 грн. х 926 к.д.
Суд, зазначає, що у постанові від 18.07.2018 в справі № 825/325/16 Верховний Суд вказав на те, що при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку при звільненні необхідно враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, а також те, що відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету.
Аналогічна правова позиція щодо застосування принципу співмірності зазначена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 524/1714/16-а та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, які мають враховуватись до спірних правовідносин на виконання вимог ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, в постанові від 30.10.2019 у справі № 806/2473/18 (адміністративне провадження № К/9901/2118/19) Верховний Суд сформував правову позицію щодо врахування істотності частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку.
Враховуючи позиції сторін щодо права суду зменшити розмір середнього заробітку, з урахуванням прохальної частини позову, суд зазначає наступне.
Зокрема, істотність частки невиплаченої суми 17 646,20 грн. у порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку за період з 01.03.2021 по 12.09.2023 становить 3,38 % (17 646, 20 грн. / 522 060, 28 грн х 100%).
Отже, сума, що підлягає відшкодуванню з урахуванням істотності частки 3,38 % розраховується наступним чином: 563,78 грн (середньоденний заробіток позивача) х 3,38 % = 19,05 грн - середньоденна сума відшкодування з урахуванням істотності частки; 19,05 грн х 926 ( днів затримки розрахунку) = 17640, 30 грн.
Суд звертає увагу сторін спору, що факт невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та доплати за службу в нічний час в день звільнення, не заперечується відповідачем.
При цьому, відповідач, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірність своєї поведінки, не надав жодного належного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, в частині невиплати позивачу середнього заробітку за затримку виплати всіх належних сум при звільненні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав людини. Позивач просить суд лише стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, однак не просить визнати бездіяльність відповідача протиправною.
З урахуванням встановлених фактичних обставини даної справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та задовольняє їх в повному обсязі, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення з нього середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 17640,30 грн, оскільки відповідач допустив протиправну бездіяльність, в частині невиплати позивачу середнього заробітку за час такої затримки, яка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні задовольнити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 17 640, 30 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сорок гривень 30 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко