22 лютого 2024 року Справа № 480/7898/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7898/22 за позовом ОСОБА_1 до Головнго управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Сумській області від 24.02.2021 № Ф-2333-54 на суму 39485,53 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 22.05.2012 вона була зареєстрована як фізична особа - підприємець, однак фактично підприємницьку діяльність здійснювала. У листопаді 2022 року отримала спірну вимогу, сформовану відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вважає вимогу протиправною та зазначає, що як фізична особа - підприємець діяльність фактично не здійснювала, у зв'язку з чим звернулася до податкового інспектора та написала заяву про припинення підприємницької діяльності. Будь-яких звітів чи декларацій не подавала, податки не сплачувала. Вважає, що у зв'язку з фактичним нездійсненням нею підприємницької діяльності й неотриманням доходів положення ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо неї не застосовуються. Крім того, відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449, у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. За приписами п. 3 розділу VI цієї Інструкції податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Однак, всупереч вказаним нормам жодної вимоги у встановленому порядку відповідач їй не надсилав та не вручав. Вважає, що контролюючий орган безпідставно сформував оскаржувану вимогу, тому вона підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно з обліковими даними з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" позивач з 22.05.2012 була зареєстрована як фізична особа - підприємець та 28.05.2012 узята на облік в ГУ ДПС у Сумській області. Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено 30.11.2022. Отже, у період з 22.05.2012 по 30.11.2022 позивач перебувала на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків на загальній системі оподаткування. При цьому той факт, що позивач не здійснювала підприємницьку діяльність, не звільняє її від обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок. Зазначає, що з 01.01.2017 законодавство щодо сплати єдиного внеску зазнало змін, зокрема, підприємці зобов'язані сплачувати ЄСВ незалежно від доходу. Отже, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що обкладається податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"). На підставі ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до ч. 16 ст. 25 цього Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. На виконання вимог ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449, ГУ ДПС у Сумській області надіслало позивачці оскаржувану вимогу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак лист повернуто до ГУ ДПС за закінченням терміну зберігання. Зазначає, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе у 2017-2018 роках мали фізичні особи - підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. У свою чергу, позивач до таких категорій осіб не віднесена, згідно АРМ "Податковий блок" у реєстрі страхувальника за період з 2013 по 2020 роки інформація щодо наявності у неї пільги зі слати єдиного соціального внеску відсутня, тому зобов'язана нараховувати і сплачувати за себе єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вважає, що вимогу про сплату боргу було сформовано правомірно, відповідно, підстави для її скасування відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.05.2012 позивач була зареєстрована як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Сумської міської ради, з 28.05.2012 узята на облік в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків. Дата проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності - 30.11.2022 (а.с.10,11,35).
24 лютого 2021 року відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2333-54 на суму 39485,53 грн (а.с.9).
Суд вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) є обгрунтованою та прийнята відповідно до норм чинного законодавства з огляду на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", врегульовує Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953 (далі - Інструкція), яка також визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано єдиний внесок: за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн, за 2018 рік - 9828,72 грн, за 2019 рік - 11016,72 грн, за 2020 рік - 8495,80 грн. Відповідно до інтегрованої картки платника у позивача станом на 24.12.2021 обліковується заборгованість за платежем - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код бюджетної класифікації 71040000) - у розмірі 39485,53 грн. З твердженням відповідача, сума боргу - 1696,79 грн - передана від органів Пенсійного фонду за період до 01.10.2013, оскільки до 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснювалося органами Пенсійного фонду України. На підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач сформував оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), яку надіслав позивачці, однак поштове відправлення їй не вручене та повернуте до ГУ ДПС у Сумській області за закінченням терміну зберігання (а.с.27-29).
Що стосується зауваження позивача, наведеного в позовній заяві, щодо фактичного нездійснення нею підприємницької діяльності та неотримання від неї доходу й відсутності у зв'язку з цим підстав у відповідача формувати вимогу про сплату боргу, то таке твердження позивача не підтверджується належними та допустимими доказами та не узгоджується з нормами чинного законодавства.
Зокрема, посилання позивача на те, що базою нарахування єдиного соціального внеску є отриманий дохід від здійснення підприємницької діяльності, є безпідставним, оскільки на підставі ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника.
Так, базу нарахування єдиного внеску визначає стаття 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
Аналіз вказаних положень Закону свідчить про те, що, дійсно, базою для визначення суми єдиного соціального внеску, що підлягає нарахуванню та сплаті, є отриманий від підприємницької діяльності дохід. Разом з тим, незалежно від розміру отриманого такого доходу, зокрема і його відсутність, платник зобов'язаний нарахувати та сплатити єдиний внесок у сумі не меншій за розмір мінімального страхового внеску. У свою чергу, підстав звільнення позивача від сплати єдиного внеску судом не встановлено, доказів цього суду не надано.
Таким чином, дії відповідача щодо донарахування позивачці недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 39485,53 грн є правомірними, відповідно, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) є обгрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, тому у суду немає підстав для її скасування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята у повній відповідності з нормами чинного законодавства, тому за наведених обставин і правових норм вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43995469) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах