22 лютого 2024 року Справа № 480/12224/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/12224/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить:
1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2023 за №184250010401 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю пільгового стажу і недосягненням пенсійного віку - та скасувати його;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи:
- на заводі КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» з 19.10.2009 по 26.02.2010 на посаді «складальник боєприпасів» та з 26.02.2010 по 15.02.2016 на посаді «пресувальник»;
- в Державному Науково-дослідному інституті хімічних продуктів з 23.02.2016 по 30.08.2023 на посаді «апаратник дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії»;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), з дня подання заяви 23 жовтня 2023 року, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 23.10.2023 позивач звернулась до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Шостка) із заявою про призначення пенсії за віком за списком №1.
За результатом розгляду поданої заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 30.10.2023 за №184250010401 про відмову в призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому порядку (7 років 6 місяців) та недосягненням пенсійного віку (50 років).
За підрахунками відповідача, загальний страховий стаж на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком становить 17 років 09 місяці 16 днів - пільговий стаж за Списком №1 - відсутній.
При цьому, відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 період роботи відповідно до Довідок про підтвердження наявного трудового стажу №317, №318 від 28.08.2023, що видані ДП «Шосткинський завод «Зірка»: з 19.10.2009 по 26.02.2010 на посаді «складальник боєприпасів» (відповідно до Довідки №318 від 28.08.2023, що видана ДП «Шосткинський завод «Зірка»); з 26.02.2010 по 15.02.2016 на посаді «пресувальник» (відповідно до Довідки №317 від 28.08.2023, що видана ДП «Шосткинський завод «Зірка»), а також період роботи на ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів» з 23.02.2016 по 30.08.2023 на посаді «апаратник дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії» (відповідно до Довідки №105/к від 06.10.2023, що видана ТОВ «НВПХП».
Позивач вважає, що, не зарахувавши періоди роботи за спеціальністю за Списком №1, відповідач позбавив її права на гарантоване Конституцією України пенсійне забезпечення, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.12.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та зазначив, що оскільки позивач не досягла встановленого законодавством віку (позивачці, на дату звернення - 46 років, натомість встановлений законом поріг - 50 років), то вона не має права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також зазначив, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 19.10.2009 по 26.02.2010, згідно пільгової довідки від 28.08.2023 № 318, оскільки в довідці не вірно зазначено дату наказу про результати атестації робочих місць № 411 та зазначений наказ не завірено належним чином;
- з 23.02.2016 по 30.08.2023, згідно пільгової довідки від 06.10.2023 № 105/К, оскільки в довідці номер підрозділу розділу ІХ Постанови КМУ № 461 від 24.09.2016 не відповідає номеру підрозділу розділу ІХ у переліках робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгове забезпечення. Також, дати переліків, доданих до наказів про результати атестації робочих місць не відповідають датам наказів про результати атестації робочих місць.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 23.10.2023 позивач звернулась до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Шостка) із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1 (а.с. 7).
30.10.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №№184250010401 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому порядку (7 років 6 місяців) та недосягненням пенсійного віку (50 років) (а.с. 8).
У рішенні також зазначено, що страховий стаж на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком становить 17 років 9 місяці 16 днів, пільговий стаж - 0 років 0 місяць 0 днів.
До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано відомості про періоди пільгової роботи:
- з 19.10.2009 по 26.02.2010, згідно пільгової довідки від 28.08.2023 № 318, оскільки в довідці не вірно зазначено дату наказу про результати атестації робочих місць № 411 та зазначений наказ не завірено належним чином;
- з 23.02.2016 по 30.08.2023, згідно пільгової довідки від 06.10.2023 № 105/К, оскільки в довідці номер підрозділу розділу ІХ Постанови КМУ № 461 від 24.09.2016 не відповідає номеру підрозділу розділу ІХ у переліках робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгове забезпечення. Також, дати переліків, доданих до наказів про результати атестації робочих місць не відповідають датам наказів про результати атестації робочих місць.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
У відповідності до абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 134/1630/16-а.
Так, згідно з копією трудової книжки НОМЕР_1 позивач в період:
- з 19.10.2009 по 26.02.2010 працювала на посаді “складальник боєприпасів” та з 26.02.2010 по 15.02.2016 на посаді «пресувальник» в КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» (а.с.9-10).
- з 23.02.2016 по 30.08.2023 на посаді “апаратник дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторі" в Державному Науково-дослідному інституті хімічних продуктів (а.с.10).
Також, судом встановлено, що Довідкам №317, №318 від 28.08.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, які видані ДП «Шосткинський завод «Зірка» встановлено, що позивач в період з 19.10.2009 по 26.02.2010 працювала на посаді «складальник боєприпасів», відповідно до Довідки №318 від 28.08.2023, що видана ДП «Шосткинський завод «Зірка» (а.с. 11), а в період з 26.02.2010 по 15.02.2016 - на посаді «пресувальник», відповідно до Довідки №317 від 28.08.2023, що видана ДП «Шосткинський завод «Зірка» (а.с. 12).
Дані довідки видано на підставі особової картки форми №ФТ-2, наказів по підприємству, наказу про результати атестації №411 від 29.09.2009, журналу обліку пільгового стажу.
Так, на підставі наказу №411 від 29.09.2004 на Шосткинському заводі «Зірка» була вперше проведена атестація робочих місць (а.с. 14).
У відповідності до Переліку робочих місць, виробництв, робіт і професій, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення, по цеху №2 за порядковим номером «21» передбачена посада «пресувальник» Список №1, а за порядковим номером «28» списку передбачена посада «складальник боєприпасів».
На підставі наказу №433 від 29.09.2014 року на Шосткинському казенному заводі «Зірка» була проведена чергова атестація робочих місць (а.с. 17).
У відповідності до Переліку робочих місць, виробництв, робіт і професій, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення, по цеху №2 за порядковим номером «21» передбачена посада «пресувальник» Список №1.
Крім того, Довідкою №105/к від 06.10.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, яка видана Державним Науково-дослідним інститутом хімічних продуктів встановлено, що позивач в період з 23.02.2016 по 30.08.2023 працювала на посаді «апаратник дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії» (а.с. 13).
Дана довідка видана на підставі особової картки форми №П-2, наказів по підприємству, наказів про результати атестації робочого місця №139 від 31.03.2015 та №109 від 26.03.2020.
Так, на підставі наказу №139 від 31,03.2015 року в Державному Науково-дослідному інституті хімічних продуктів була проведена чергова атестація робочих місць. У відповідності до Переліку робочих місць, виробництв, робіт і професій, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення, по технологічній лабораторії, дослідній дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів, за порядковим номером «1» передбачена посада «апаратник» Список №1.
Крім того, на підставі наказу №379 від 30.11.2020 в Державному Науково-дослідному інституті хімічних продуктів була проведена чергова атестація робочих місць. У відповідності до Переліку робочих місць, виробництв, робіт і професій, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення, по дільниці утилізації боєприпасів, випробувальній станції №1. випробувальній станції №2, за порядковим номером «11» передбачена посада «апаратник» Список №1.
Що стосується посилань відповідача на неточності, які виявлені у довідках, суд не приймає їх до уваги, оскільки такі довідки можуть бути підтвердженням наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, у зв'язку з тим, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить усі необхідні записи, суд вважає, повністю доведеним право позивача на зарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1 період роботи: на заводі КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» з 19.10.2009 по 26.02.2010 на посаді «складальник боєприпасів» та з 26.02.2010 по 15.02.2016 на посаді «пресувальник»; в Державному Науково-дослідному інституті хімічних продуктів з 23.02.2016 по 30.08.2023 на посаді «апаратник дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії».
Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на норми статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
На час звернення позивача із відповідною заявою до відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах чинними є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і Закон України "Про пенсійне забезпечення", які регулюють одні і ті ж правовідносини.
Згідно з пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції до прийняття Закону від 02.03.2015 р. № 213-VIII) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Між тим, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017. Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII. Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Відносно позивача правила зазначених вище Законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII та 50 років за п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що обрані відповідачем у даному конкретному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь, в даному випадку, позивача.
У даному випадку є чинними одночасно два закони, які відносно позивача містять різні правила призначення пенсії за Списком №1 стосовно параметру вікового цензу. Відповідачем взагалі не досліджувалося право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням прийнятого Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Суд не знаходить підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
При розгляді даної справи, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, про що також зазначено вище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при розгляді заяви позивача та при прийнятті оскаржуваного рішення від 30.10.2023 за №184250010401 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно зазначило про необхідність досягнення пенсійного віку 50 років.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд зазначає наступне.
Статтями 80-85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у процедурі забезпечення громадян пенсіями прямо передбачені такі механізми як призначення пенсії та виплата пенсії.
Наведені механізми згадані законодавцем і у приписах ст.ст.44-47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі за текстом - Порядок №22-1).
Згідно з п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, суд доходить висновку, що правова категорія призначення пенсії використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб'єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня отримання їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до ст. 9 КАС України та обрати належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 23.10.2023 про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2023 за №184250010401 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на заводі КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» з 19.10.2009 по 26.02.2010 на посаді «складальник боєприпасів» та з 26.02.2010 по 15.02.2016 на посаді «пресувальник».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком №1 період роботи в Державному Науково-дослідному інституті хімічних продуктів з 23.02.2016 по 30.08.2023 на посаді «апаратник дослідної дільниці виробництва мисливських та спортивних порохів технологічної лабораторії».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 23.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та прийняти рішення по суті заяви від 23.10.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даній справі.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, код ЄДРПОУ 20987385) судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька