21 лютого 2024 року Справа № 480/11760/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11760/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, і просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії на пільгових умовах за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при її обрахунку коефіцієнту середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2007 - 2009 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі її заяви від серпня 2023 року, провівши її обрахунок із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020 - 2022 роки, починаючи з 22.08.2023 року, тобто дня її народження, виплативши утворену заборгованість;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій та зобов'язати його виплатити їй вказану допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач досягши пенсійного віку, в серпні 2023 року звернулася до відповідача із заявою про призначення мені пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Натомість відповідач, замість того, щоб призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснив переведення з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши при цьому коефіцієнт середньої заробітної плати по Україні за 2007 - 2009 роки. Вважає, що до розрахунку пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати по України за останні три роки, що передували року (2023 рік) звернення із заявою про призначенням пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто за 2020- 2022 роки.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними і такими, що порушуть її право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 06.11.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав. Проте, найдійшло клопотання про долучення доказів.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 18.11.2010 року було призначено пенсію за вислугу років. Проте, призначивши пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач припинив її виплату через один місяць, оскільки позивач втратила право на її отримання, влаштувавшись на посаду, що дає право на отримання пенсії за вислугою років, а саме - посаду головної медсестри в Центральній міській лікарні. Після досягнення відповідного пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV, звернулась до відповідача за призначенням ій пенсії за віком. Після призначення пенсії, позивач з'ясувала, що при призначенні їй пенсії за віком було застосовано показник середньої зарабітної плати за 2007-2009 роки.
Позивач у серпні 2023 звернулась з заявою до відповідача про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач, замість того, щоб призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснив переведення позивача з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що позивач не просила.
Не погодившись з таким, позивачка звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу років з урахуванням Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулася вперше у 2023 році після досягнення пенсійного віку.
Крім того, судом встановлено, що після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжувала працювати та відповідно з її заробітної плати відраховувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у 2010 році первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулася вперше у 2023 році після досягнення пенсійного віку. Крім того судом встановлено, що після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжувала працювати та відповідно з її заробітної плати відраховувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії, позивачу при призначенні пенсії за віком, враховано середній заробіток за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки.(а.с.34-37)
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, при визначенні розміру пенсії за віком повинні застосовуватись формули, які використовуються при призначені пенсії вперше за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 465/5246/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17, постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. по справі № 265/7301/16-а та постанові Верховного суду від 11 вересня 2019 року по справі № 213/1226/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42455/18), яка згідно ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2023 році на підставі норм Закону № 1058-IV відповідач мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2020, 2021, 2022 роки.
А тому дії відповідача у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки є протиправними.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій та зобов'язати його виплатити їй вказану допомогу, суд зазначає.
Згідно пункту 7-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(у редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії) особам, які надень досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах,робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок -30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1191(даліПорядок №1191) цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(п.1).
Пункт 2 Порядку №1191 визначає, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж"статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 призначається пенсія за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'та якінадень досягнення пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж"статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію (п.5 Порядку №1191).
Таким чином, суд приходить до висновку, що для отримання грошової допомоги, передбаченої п. 7-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій повинні бути дотримані наступні умови зокрема:
- неотримання до звернення за вказаною грошовою допомогою будь-якої пенсії.
Оскільки ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", то на виплату грошової допомоги, передбаченої Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" права не має.
Вказана обставина позбавляє позивачку права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі її заяви від серпня 2023 року, провівши її обрахунок із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020 - 2022 роки, суд зазначає наступне.
Згідно практики Європейського суду, в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про пререрахунок пенсії за віком призначену згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 858,88 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії на пільгових умовах за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при її обрахунку коефіцієнту середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020 - 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провівши її обрахунок із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020 - 2022 роки, починаючи з 22.08.2023 року.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 858,88 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко