21 лютого 2024 року Справа № 480/11155/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", додаткової винагороди в розмірі 70000 грн пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.09.2022 по 31.12.2022;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, сім'ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду в розмірі 70000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.09.2022 по 31.12.2022 проходив військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України та брав участь у бойових діях в районах ведення бойових дій. У вказаний період він не отримував додаткової винагороди в розмірі 700000 грн, тому вважає протиправною бездіяльність відповідача стосовно ненарахування та невиплати йому такої додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Також вказаною ухвалою за клопотання представника позивача були витребуванні докази у відповідача.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, позивач в період 01.09.2022 по 31.12.2022 отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.
Також представник відповідача зазначив, що в прикордонному загоні відсутня будь-яка інформація про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що, фактично, не породжує у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 70000 гривень за період з 01.09.2022 по 31.12.2022. Винятком з вказаних доводів та періоду є 27 днів у жовтні 2022 року та 31 день у грудні 2022 року, оскільки за вказані дні позивачу була нарахована та виплачена спірна додаткова винагорода.
Третьою особою надано суду письмові пояснення, у яких вона зазначає, що позивач в період з 01.09.2022 по 31.12.2022 отримував повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень в незалежності від виконання нею бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень не ставить військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень. Судження представника Позивача, що виплата Відповідачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, фактично є визнання права Позивача на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є хибним, та суперечить вимогам ПКМУ № 168. У НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) відсутнє будь-яке документальне підтвердження про те, що Позивач у спірні періоди брав участь у бойових діях, зокрема виконання бойових (спеціальних) завдань в березні, вересні та листопаді 2022 року на лінії бойового зіткнення, під з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. Жодних рапортів начальника впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від НОМЕР_4 прикордонного загону про вказане - не надходило. Таким чином, враховуючи відсутність інформації про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в період вересень, листопад 2022 року відповідно правових підстав для опрацювання наказів командування НОМЕР_1 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі 70000 гривень, не вбачається. Окремо слід зазначити, що п. 1 ПКМУ № 168 визначено, що розмір додаткової винагороди може бути збільшеним до 100000 гривень тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Враховуючи вищевикладене, третя особа просить суд при розгляді справи та прийнятті рішення врахувати вище вказану позицію Адміністрації Держприкордонслужби України щодо необгрунтованості позову та просить суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з безпідставністю.
На відзив відповідача представником позивача було надано відповідь, у якій зазначається, що з наданого відзиву можна зробити висновок, що відповідачем вибірково, на власний розсуд визначався період участі позивача в бойових діях. Позивачу достеменно відомо, що за спірний період уповноваженою особою загону видавалися рапорти з додатками, з переліком військовослужбовців загону, у тому числі позивача щодо підтвердження участі в бойових діях. Так, заперечуючи факт прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області відповідачем не надано жодних доказів на спростування наявних наказів про виплату збільшеної до 70000 грн. винагороди за жовтень 2022 (наказ №780ОС) року та грудень 2022 року (наказ №90С), зокрема службового розслідування щодо безпідставного складення зазначених рапортів та висновків за підсумками службового розслідування (наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності). Представником відповідача до відзиву долучено «розрахункові листи за вересень - грудень 2022 та січень 2023 на 2 аркушах, тільки на адресу суду»; «накази та рапорти щодо виплати додаткової винагороди за спірні періоди, на 13 аркушах, тільки на адресу суду». Отже, такі докази не підлягають врахуванню судом.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.
Позивач у спірному періоді проходив службу у відповідача, що не заперечується сторонами справи.
Вважаючи, що відповідач протиправно не ненарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 до постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:
"21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
Пунктом 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів - виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.
Так, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168".
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Також цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
За змістом пункту 2 наказу № 392-АГ від 30.07.2022, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Надалі, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 09.12.2022 було прийнято наказ № 628-АГ, згідно з пунктом 1 якого військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Абзацом другим цього пункту передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Водночас, пунктом 2 згаданого наказу передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
- бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
- бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Відповідно до пункту 3 наказу № 628-АГ від 09.12.2022, документами що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновків про те, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
При цьому вказана постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець.
Судом встановлено, що позивачу за спірний період було нараховано та виплачено додаткову винагороду 30000 грн на місяці, що не є спірним у даній справі.
Суд зауважує на тому, що вказані накази, на підставі яких здійснені виплати додаткових винагород, позивачем не оскаржуються.
Сам по собі факт проходження військової служби на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області не є безумовною підставою для отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Право на таку винагороду у військовослужбовців Державної прикордонної служби України у спірний період виникає виключно за умов, передбачених наказами № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022.
Водночас, за твердженням відповідача, в інші періоди проходження служби з 01.09.2022 по 31.12.2022 позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022, не приймав, у зв'язку з чим збільшена додаткова винагорода йому не нараховувалась.
Винятком з вказано періоду є жовтень та грудень 2022 року.
Так, зі змісту розрахункового листа позивача за листопад 2022 року вбачається, що 5 прикордонним загоном було здійснено такі виплати, а саме:
« Дод.винагор.70000 10/22 Наказ №780ОС 27 60967,74» від 07.11.2022 тобто, у листопаді за жовтень 2022 року (10/22), на підставі наказу № 780ОС від 07.11.2022, позивачу було виплачено 60967,74 гривень за «27» календарних днів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Аналогічна ситуація і з груднем 2022 року:
«Дод.винагор.70000 12/22 Наказ №9ОС 31 70000,00» від 05.01.2023 тобто, у січні 2023 за грудень 2022 року (12/22), на підставі наказу № 9ОС від 05.01.2023, позивачу було виплачено 70000,00 гривень за «31» календарний день в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позивач та його представник у відповіді на відзив не заперечують факт отримання вказаних коштів.
З урахування вказаних обставин суд зазначає, що зі спірного періоду позивачу фактично ненараховано та невиплачено спірну додаткову винагороду у повному обсязі за вересень, листопада та 4 дні жовтня.
Разом з тим суд зазначає, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов'язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022 позивач суду не надав, як і не надав жодних пояснень щодо фактичної участі у бойових діях, обмежившись тільки загальною фразою.
За таких обставин, твердження позивача щодо протиправності бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби по нарахуванню і виплаті грошового забезпечення у спірний період, суд вважає необґрунтованим.
Щодо доводів представника позивача у відповіді на відзив про неврахування судом розрахункових листів, наказів та рапорті, оскільки вони не надсилались позивачу та його представнику, суд зазначає наступне.
Представник позивача не заперечує факт отримання відзиву, разом з тим вказує, що у відзиві зазначається, що вище вказані докази надані тільки для суду, однак з наданого відповідачем відзиву судом не встановлено, що вказаний відзив містить посилання, що докази надаються тільки для суду.
Також суд звертає увагу представника позивача на ч.9 ст.79 КАС України, яка визначає, що суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
У даному випадку вище вказані докази були надані суду через систему «Електронний суд», тобто подані до суду в електронній формі, що виключає можливість не врахування вказаних доказів судом та надає можливість учасникам справи у тому числі і їх представникам ознайомлюватись з ними дистанційно через систему «Електронний суд».
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів представника відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду (без з'явлення жодних клопотань), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗПП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення, працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до матеріалів справи, запитувана представником позивача інформація щодо спірних у даній справі обставин була надана представнику позивача 11.08.2023, а до суду позивач звернувся 11.10.2023, тобто в межах тримісячного строку. У зв'язку з викладеним судом не встановлено порушення позивачем строків звернення до суду.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько