про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 лютого 2024 року Справа № 480/1147/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні,
До Сумського окружного адміністративного суду 16.02.2024 через представника звернулася ОСОБА_1 із заявою, зацікавлена особа Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 22.10.2023 року поблизу населеного пункту Авдіївка, Донецької області.
Перевіривши матеріали заяви, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження, приймаючи до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).
ОСОБА_1 , звертаючись з цією заявою про встановлення факту мотивує її тим, що з квітня 1988 року заявник проживала з ОСОБА_3 та його сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Втім, після його смерті ОСОБА_2 залишився проживати разом із заявницею та вважав її за рідну матір, а вона приймала активну участь у житті ОСОБА_2 , а в подальшому - перебувала на утриманні останнього. Втім, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україні, ОСОБА_2 було призвано на військову службу, а 25.10.2023 заявниця отримала сповіщення про те, що ОСОБА_2 зник безвісти 22.10.2023.
Також вказувала, що подана нею заява про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 умотивована необхідністю звернення в подальшому до Військової частини із заявою про отримання грошового забезпечення згідно положень постанови КМУ від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".
Поряд з цим, з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 через свого представника попередньо у січні 2024 року вже зверталася до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 22.10.2023 року поблизу населеного пункту Авдіївка, Донецької області. Така заява була вмотивована тим, що з квітня 1988 року заявник проживала з ОСОБА_3 та його сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Втім, після його смерті ОСОБА_2 залишився проживати разом із заявницею та вважав її за рідну матір, а вона приймала активну участь у житті ОСОБА_2 , а в подальшому - перебувала на утриманні останнього. Втім, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україні, ОСОБА_2 було призвано на військову службу, а 25.10.2023 заявниця отримала сповіщення про те, що ОСОБА_2 зник безвісти 22.10.2023.
Також вказувала, що подана нею заява про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 умотивована необхідністю звернення в подальшому до Військової частини із заявою про отримання грошового забезпечення згідно положень постанови КМУ від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №480/440/24 за вказаною заявою ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки заява про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства. Також роз'яснено, що розгляд цієї вимоги віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Окремо у зазначеній ухвалі судом не прийнято до уваги доводи заявника з посиланням на постанови Верховного Суду, прийнятих у справах №290/289/22, №343/1548/22 щодо того, що встановлення факту родинних стосунків має ознаки публічно-правового спору, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 в і д с т у п и л а від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено, серед іншого, у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22).
Ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №480/440/24 в силу ч.2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її підписання суддею.
Тобто станом на сьогодні існує ухвала суду, яка набрала законної сили, про відмову у відкритті провадження у справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України, п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України).
Згідно із ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Тобто нормами процесуального законодавства встановлено пряму заборону повторного звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Посилання заявника на те, що ухвалою Ямпільського районного суду від 11.12.2023 було відмовлено у відкритті провадження за цією заявою не спростовує вказаного висновку суду, оскільки як вже зазначалось вище Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 в і д с т у п и л а від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено, серед іншого, у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Оскільки за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 22.10.2023 року поблизу населеного пункту Авдіївка, Донецької області, про той самий предмет і з тих самих підстав - є така, що набрала законної сили ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі від 29.01.2024 у справі №480/440/24, тому у відкритті провадження у вказаній справі №480/1147/24 необхідно відмовити.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Другого адміністративного апеляційного суду, які сформовані у постанові від 15.05.2023 по справі № 520/9599/22.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні.
Роз'яснити заявнику, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко