22 лютого 2024 року м. Рівне №460/25615/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємц ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000090/2 від 03.08.2023;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000663.
Позовні вимоги мотивовані тим, що процесі провадження своєї підприємницької діяльності між позивачем ФОП ОСОБА_1 , як покупцем товару, та Firma: Michal Szchotka, як продавцем товару, укладено Контракт № 6/23 від 20.07.2023 про купівлю транспортного засобу напівпричіпу Schwarzmuller S1, шасі НОМЕР_1 , за ціною 15 000,00 EUR. 25.07.2023 позивачем оплачено придбаний товар, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 12 на суму 15 000,00 EUR. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за напівпричіп Schwarzmuller на підставі контракту № 6/23 від 20.07.2023. Товар було ввезено на територію України. З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, до митного органу було подано митну декларацію № UA204020031258U5 від 02.08.2023. Для визначення митної вартості товару обрано перший метод - за ціною контракту. На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових декларантом надано всі необхідні документи. За результатом аналізу поданих митному органу документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000090/2 від 03.08.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA204020/2023/000663. Здійснено визначення митної вартості товару за другорядним (резервним) методом. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки необхідні документи на підтвердження митної вартості товару були подані митному органу у повному обсязі, такі документи є належними, достатніми та не містили будь-яких розбіжностей. Дії митного органу про визначення іншої митної вартості з використанням резервного методу є протиправними та здійсненими за відсутності для цього законних підстав та повноважень. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 08.11.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання сулу оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.
05.12.2023 за вх. 185971/23 позивачем подано заяву про усунення недоліків, долучено завірену банком копію платіжної інструкції № 1909 від 13.11.2023 на суму 2684,00 грн.
08.12.2023 за вх. 187091/23 позивачем подано заяву про усунення недоліків, долучено завірену банком копію платіжної інструкції № 1624 від 30.08.2023 на суму 1073,60 грн.
Ухвалою суду від 12.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26.12.2023 за вх. 192932/23 представником відповідача Федченком О.О. подано відзив на позовну заяву із запереченнями доводів заявленого позову. Поданий відзив на позовну заяву дублює зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості. Відповідач вказує, що формою інвойсу від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT передбачено реквізит підпис покупця, що не заповнений; за інвойсом від 25.07.2023 FV 1/07/2023/SRT кінцева ціна продажу товару (RAZEM DO ZAPLATY) складає 66 775,5 PLN, що не кореспондується з іншими відомостями щодо ціни, які містяться у цьому ж інвойсі; надана калькуляція транспортних витрат від 01.08.2023 № 01/01-08/23 не відповідає вимогам Правил заповнення декларації митної вартості, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2023 № 599. Відповідач вказує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості. Оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про коригування митної вартості, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідачем 26.12.2023 подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ухвалою суду від 28.12.2023 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що між позивачем ФОП ОСОБА_1 , як покупцем товару, та Firma: Michal Szchotka, як продавцем товару, укладено Контракт № 6/23 від 20.07.2023 (далі - Контракт) про купівлю транспортного засобу.
Відповідно до п.1.1. Контракту продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити транспортний засіб напівпричіп Schwarzmuller S1, шасі НОМЕР_1 , 2019 року випуску.
У п.2.1. Контракту передбачено, що ціна товару встановлюється в євро і становить: напівпричіп Schwarzmuller S1 - 15 000,00 EUR. У ціну товару входить вартість митного оформлення, страхування «Зелена карта» та транзитних номерних знаків.
Сума контракту складає 15 000,00 EUR (п.2.2).
Згідно з п.2.3. покупець проводиться попередню оплату шляхом перерахування на банківський рахунок продавця, за валюту контракту приймається EUR. Покупець оплачує комісію банку відправника, банків-посередників та третіх банків. Продавець оплачує комісію банка одержувача.
У розділі 3 Контракту сторонами передбачено умови поставки.
Покупець забирає товар на умовах EXW 34-331 Swinna, Kraj Polska відповідно до умов Інкотермс 2020 (п. 3.1 Контракту).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцю протягом 90 календарних днів з дати оплати згідно розділу 2 цього Контракту (п.3.2 Контракту). Товар приймається згідно інвойсу/рахунку-фактури/CMR (міжнародна транспортна накладна).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.03.2023 власником транспортного засобу (номер шасі НОМЕР_1 , вага 6140 кг) є продавець Michal Szchotka.
У складеній продавцем фактурі FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023 наявна інформація щодо товару (напівпричіп Schwarzmuller S1, шасі НОМЕР_1 , 2019 року випуску) та його вартість в розмірі 15 000,00 Євро. Фактура FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023 підписана та скріплена печаткою продавця Firma: Michal Szchotka.
25.07.2023 позивачем оплачено придбаний товар, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 12 на суму 15 000,00 EUR. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за напівпричіп Schwarzmuller на підставі контракту № 6/23 від 20.07.2023.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003689 від 26.07.2023 відправником транспортного засобу є Firma: Michal Szchotka (графа 1), отримувачем - ФОП ОСОБА_1 (графа 2), місце завантаження - 34-331 Swinna Polska (графа 4), транспортний засіб - напівпричіп Schwarzmuller S1, шасі НОМЕР_1 , 2019 року випуску, вага брутто - 6140 кг.
Вартість транспортування придбаного напівпричепу становить 12 230,00 грн., про що зазначено в калькуляції транспортних витрат № 1/01-08/23 від 01.08.2023.
Товар було ввезено на територію України.
З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, до митного органу було подано митну декларацію № UA204020031258U5 від 02.08.2023.
Для визначення митної вартості товару обрано перший метод - за ціною контракту.
На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових декларантом надано наступні документи (графа 44 митної декларації): копії контракту № 6/23 від 20.07.2023, factura nr 1/7/2023/SRT від 25.07.2023, платіжної інструкції № 12 від 25.07.2023, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , експертної довідки № 230801/024 від 01.08.2023, документи на підтвердження вартості транспортування товарів, міжнародну товарно-транспортну накладну № 003689 від 26.07.2023, експортну митну декларацію 23PL335010Е0691948 та калькуляцію транспортних витрат № 1/01-08/23 від 01.08.2023.
За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів. Повідомлення надіслано через наявні неточності та розбіжності у поданих документах.
На електронне повідомлення митниці декларантом надано відповідь від 03.08.2023. Декларант заперечив наявність розбіжностей в документах поданих до митного оформлення та надав детальне їх спростування. Також, декларантом додатково надано komunikat IE599 (підтвердження вивозу) та додаток до калькуляції транспортних витрат.
Рівненська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товарів та 03.08.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000090/2, відповідно до якого визначену декларантом митну вартість товару у розмірі 15 000,00 EUR скориговано за 6 (резервним) методом.
У графі 33 рішення № UA204000/2023/000090/2 від 03.08.2023 митний орган вказує, що вартість імпортованого товару № 1 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями стаття 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; 2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: формою інвойсу від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT передбачено реквізит підпис покупця, що не заповнений; - за інвойсом від 25.07.2023 FV 1/07/2023/SRT кінцева ціна продажу товару (RAZEM DO ZAPLATY) складає 66 775,5 PLN, що не кореспондується з іншими відомостями щодо ціни, які містяться у цьому ж інвойсі; надана декларантом калькуляція транспортних витрат від 01.08.2023 № 01/01-08/23 не відповідає вимогам Правил заповнення декларації митної вартості, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2023 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), а саме не вказано розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У вищезазначеній калькуляції відсутня інформація щодо додатків. Таким чином, додатково наданий лист від 01.08.2023 № 1/01-08/23 не може бути взятий до уваги; разом з тим, не може бути взяти до уваги копію митної декларації країни відправлення від 26.07.2023 № 23PL335010E0691948 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Внаслідок перевірки копії митної декларації від 26.07.2023 № 23PL335010E0691948, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europe.eu); наданий декларантом Komunikat IE599-2235824 від 29.07.2023 містить умови поставки EXW Zywiec та wartosc stat - 66972, що не кореспондується з тими, що вказані в контракті від 20.07.2023 № 6/23 (EXW Swinna) та інвойсом від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT.
На думку митного органу, вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу та включення до митної вартості товару усіх складових з огляду на транспортування власними силами покупця.
У розділі ІІ рішення № UA204000/2023/000090/2 від 03.08.2023 вказано, що Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного напівпричіпу тентованого (за маркою, календарним роком виготовлення та за максимальним навантаженням), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 28.04.2023 № 23UA305270001421U6 - 19 500 євро/од.
У розділі ІІ рішення № UA204000/2023/000090/2 від 03.08.2023 митниця зазначає, що митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 4) калькуляцію транспортних витрат, складену у відповідності до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296).
В IV розділі рішення митний орган вказує на послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Митну вартість товару № 1 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 28.04.2023 № 23UA305270001421U6 - 19 500 євро/од.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 19 500 євро/од, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 782 613,00 грн. (19 500 євро/од*40,134 грн/євро).
04.08.2023 декларантом подано митну декларацію для митного оформлення товару 23UA204020031623U5 від 04.08.2023. У графі 43 декларації зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом та порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів з податку на додану вартість на суму 58 477,34 грн., що відображено в графі «Подробиці розрахунків».
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості імпортованих товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин восьмої - одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що формою інвойсу від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT передбачено реквізит підпис покупця, що не заповнений, суд вказує таке.
Як встановлено судом, в межах Контракту № 6/23 від 20.07.2023 продавцем товару Firma: Michal Szchotka сформовано інвойс nr FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023, який містить інформацію щодо товару (напівпричіп Schwarzmuller S1, шасі НОМЕР_1 , 2019 року випуску) та його вартість в розмірі 15 000,00 Євро. Поданий до митного оформлення інвойс nr FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023 підписано та скріплено печаткою представником продавця Firma: Michal Szchotka.
В міжнародній комерційній практиці інвойсом є документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), відомості про відправника та одержувача. Не передбачено обов'язку підписання інвойсу покупцем товару, оскільки такий інвойс формується в односторонньому порядку на підставі двостороннього контракту.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені доводи митного органу не є розбіжностями, що впливають на числові значення складових митної вартості товару, а відтак не можуть бути підставою для коригування вартості товару.
Щодо доводів митного органу про те, що за інвойсом від 25.07.2023 FV 1/07/2023/SRT кінцева ціна продажу товару (RAZEM DO ZAPLATY) складає 66 775,5 PLN, що не кореспондується з іншими відомостями щодо ціни, які містяться у цьому ж інвойсі, суд вказує наступне.
Як уже встановив суд, на виконання Контракту № 6/23 від 20.07.2023 продавцем товару Firma: Michal Szchotka сформовано інвойс nr FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023, який містить інформацію щодо товару (напівпричіп Schwarzmuller S1, шасі НОМЕР_1 , 2019 року випуску) та його вартість в розмірі 15 000,00 Євро.
Крім того, судом перевірено, що інвойс nr FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023 містить інформацію щодо ціни товару в польських злотих, що становить 66 775,50 PLN (1 євро становить 4,4517 польських злотих, як визначено у інвойсі FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023).
Отже, жодних розбіжностей щодо ціни товару у інвойсі nr FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023 нема, а зазначений документ містить інформацію щодо ціни транспортного засобу в євро та у польських злотих. Тому, суд відхиляє наведений аргумент митного органу як підставу для коригування митної вартості ввезеного транспортного засобу.
Аналізуючи доводи митного органу про те, що надана декларантом калькуляція транспортних витрат від 01.08.2023 № 01/01-08/23 не відповідає вимогам Правил заповнення декларації митної вартості, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2023 № 599, а саме не вказано розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, суд зазначає таке.
ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення подано калькуляцію транспортних витрат за вих. від 01.08.2023 № 1/01-08/23, зі змісту якої вбачається, що транспортні витрати по доставці напівпричепа марки Schwarzmuller, шасі НОМЕР_1 , 2019 року випуску, згідно Контракту № 6/23 від 20.07.2023, фактури FV 1/7/2023/SRT від 25.07.2023, CMR 003689 від 26.07.2023 з м. Swinna Польща до кордону України м/п Краківець, складають 12 230,00 грн, в т.ч.: подача тягача НОМЕР_4 з м. Рівне Україна до м. Swinna Польща: витрати на дизпаливо - 630 км - 4253,00 грн; транспортування напівпричепа (з м. Swinna Польща до кордону України м/п Краківець): витрати на дизпаливо - 330 км - 2843,00 грн; автобан (дороги) - 1100,00 грн; відрядні, заробітна плата - 4034,00 грн (2 доби).
Подана калькуляція містить застереження, що напівпричіп був проданий з дійсним страховим полісом, додаткове страхування не передбачено. Транспортування здійснювалося власними силами, консолідовано.
Витрати дизельного пального обраховані відповідно до Наказу № П-12/20-05 від 31.12.2020 «Про затвердження норм витрат дизельного пального» та становлять 20,0л/10 км (базова лінійна норма) та 0,9л на одну тонну спорядженої маси напівпричепа/100 км. Детальний розрахунок витрат на транспортування товару наведено в додатку до калькуляції транспортних витрат № 1/01-08/23 від 01.08.2023.
Згідно п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У відповідності до приписів щодо заповнення графи 20 декларації митної вартості, встановлених Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування товарів декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати:
рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
Наведений перелік документів з огляду на застосовану конструкцію «можуть належати» не є вичерпним та свідчить, що витрати на транспортування товарів можуть бути підтверджені одним чи кількома документами з цього переліку або іншими наявними в декларанта документами.
Отже, наданими декларантом до митного органу документами підтверджуються транспорті витрати, що виключає будь-які сумніви щодо не підтвердження таких відомостей як складової митної вартості товару.
Щодо доводів митного органу про відсутність митної декларації від 26.07.2023 № 23PL335010E0691948 в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europe.eu) суд зазначає таке.
Суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортної митної декларації у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/), а також за наявність відміток польських митних органів.
Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Європейського Союзу. Проходження товару через митний кордон Євросоюзу за експортними митними деклараціями є підтвердженням належного оформлення та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що митна декларація країни відправлення не передбачена частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, як документ, що підтверджує митну вартість.
Щодо доводів митного органу про те, що наданий декларантом Komunikat IE599-2235824 від 29.07.2023 містить умови поставки EXW Zywiec та wartosc stat - 66972, що не кореспондується з тими, що вказані в контракті від 20.07.2023 № 6/23 (EXW Swinna) та інвойсі від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що у розділі 3 Контракту від 20.07.2023 № 6/23 сторонами передбачено умови поставки. Покупець забирає товар на умовах EXW 34-331 Swinna, Kraj Polska відповідно до умов Інкотермс 2020 (п. 3.1 Контракту).
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 003689 від 26.07.2023 (графа 4) місцем завантаження товару є 34-331 Swinna Polska, що відповідає Контракту від 20.07.2023 № 6/23 (EXW Swinna) та інвойсу від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT.
Суд зазначає, що автотранспортна накладна (СМR) - це товарно-транспортна накладна міжнародної форми, використання якої під час міжнародних вантажних перевезень передбачено Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956. Відповідно до Закону України від 01.08.2006 №57-V «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» Україна приєдналась до вказаної Конвенції.
Транспортна накладна CMR виписується для підтвердження укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника та одержувача товару.
Також, витрати на перевезення придбаного транспортного засобу були розраховані позивачем з м. Рівне (Україна) до м. Swinna (Польща) та з м. Swinna (Польща) до кордону України м/п Краківець, що також відповідає положенням Контракту від 20.07.2023 № 6/23 (EXW Swinna) та інвойсу від 25.07.2023 № FV 1/7/2023/SRT щодо умов поставки EXW 34-331 Swinna, Kraj Polska.
Відповідно, суд приходить до висновку, що транспортування придбаного позивачем товару здійснювалося відповідно до умов поставки EXW Swinna.
Наведені у Komunikat IE599-2235824 від 29.07.2023 відомості щодо умов поставки не можуть бути підставою для визначення іншої митної вартості товару, оскільки наданими до митного оформлення документами підтверджується здійснення транспортування товару на умовах EXW Swinna, доказів протилежного митним органом не наведено.
Судом перевірено, що зазначена у Komunikat IE599-2235824 від 29.07.2023 wartosc stat - 66972 стосується ціни придбаного позивачем транспортного засобу, конвертованої в польські злоті.
Відтак, суд виснує, що відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.
Разом з тим, що стосується інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби, то така взагалі не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.
Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є таким, що не відповідає встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3757,60 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1624 від 30.08.2023 та № 1909 від 13.11.2023.
З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3757,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000090/2 від 03.08.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000663.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України судовий збір у розмірі 3757 (три тисячі сімсот п'ятдесят сім) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 лютого 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Д.П. Зозуля