22 лютого 2024 року м. Рівне №460/27624/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо не врахування при обчисленні виплаті пенсії з 01.06.2023 позивачу надбавки на непрацездатного утримання за п. «а» ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з обмеженням розміру пенсії;
зобов'язання відповідача провести з 01.03.2023 перерахунок і виплату позивачу пенсії з врахуванням при обчисленні розміру пенсії з 01.06.2023 надбавки на непрацездатного утриманця за п. «а» ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеженням розміру пенсії;.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 01.03.2023 йому за рішенням суду від 08.06.2023 у справі №460/11264/23 призначено пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок війни і він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" без обмеження ї максимальним розміром. Основний розмір пенсії обчислений з врахуванням статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи становив 60% відповідних сум грошового забезпечення. Проте, після отримання в листопаді 2023 року пенсії позивач з'ясував, що вона виплачена без врахування призначеної надбавки на непрацездатного утриманця в сумі 1046,50 грн. З отриманого листа відповідача від 14.11.2023 йому стало відомо, що надбавка призначена з 01.03.2023, проте виплата суми пенсії нараховується і виплачується в сумі 60658,40 грн незважаючи на те, що підсумок пенсії згідно з даними пенсійної справи складає 61704,50 грн (з надбавками).
Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, суперечать вимогам чинного законодавства та порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, позаяк його пенсія виплачується без обмеження граничним (максимальним розміром).
Ухвалою суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що обмеження виплати пенсії проводиться із врахуванням норм частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та статті 67 Закону №769-ХІІ. Відповідач зауважує, що статтею 67 Закону №769-ХІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №460/11264/23: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження з 01 березня 2023 року виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01 березня 2023 року виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром.
На виконання Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №460/11264/23, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, складові пенсійної виплати: основний розмір пенсії 59980,50 грн; збільшення основного розміру пенсії 11996,10 грн; надбавка до пенсії інваліду війни 3 групи 627,90 грн; надбавка до пенсії інваліду війни при виконанні обов'язків 50,00 грн; надбавка до пенсії на непрацездатну дитину віком до 18 років - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народженні 1046,50 грн. Підсумок пенсії з надбавками 61704,90, з урахуванням максимального розміру пенсії остаточний розмір 60658,40 грн.
Листом відповідача від 14.11.2023 №67591-34915/Р-05/8-1700/23 позивача повідомлено, що розмір перерахованої на виконання рішення суду №460/11264/23 пенсії з 01.03.2023 склав 60658,40 грн, а згідно з поданою заявою ОСОБА_1 від 09.05.2023 була призначена надбавка на непрацездатного утриманця як непрацюючому пенсіонеру з 01.06.2023. Як вважає відповідач, оскільки на 01.03.2023 надбавка на непрацездатного утриманця не враховувалась в розмір пенсії, то максимально допустимий розмір пенсії склав 60658,40 грн, зважаючи на що, підстав для зміни розміру пенсії з врахуванням надбавки на непрацездатного утриманця - немає.
Вважаючи протиправними дії щодо не виплати позивачу надбавки як непрацюючому пенсіонера на непрацездатного утриманця, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 24 Закону №2262-ХІІ до пенсії по інвалідності, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.
Відповідач не заперечує наявності у позивача права на встановлення до його пенсії надбавки як непрацюючому пенсіонера на непрацездатного члена сім'ї - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи про відповідну складову пенсійної виплати в сумі 1046,50 грн у розрахунку пенсії.
Єдиною підставою для відмови у виплаті зазначеної надбавки відповідач вважає, що така надбавка на 01.03.2023 не враховувалась в розмір пенсії, який за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №460/11264/23 зобов'язано виплачувати без обмеження максимальним (граничним) розміром.
Суд оцінює критично та відхиляє дані доводи відповідача з тих підстав, що зазначеною у п. "а" ч. 1 ст. 24 Закону №2262-ХІІ не передбачено, що зазначена надбавка встановлюється та виплачується в межах максимального (граничного) розміру пенсії.
08.07.2011 було прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI (Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
У відповідності до частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI частину сьому статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було викладено в новій редакції, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 21.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XIIз урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача як на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №460/11264/23 з 01.03.2023, так і при вирішенні питання щодо виплати надбавки непрацюючому пенсіонеру на непрацездатного члена сім'ї.
Відтак, враховуючи встановлені в ході розгляду справи №460/11264/23 Рівненським окружним адміністративним судом підстави для відсутності обмеження максимальним розміром пенсії позивача, його вимоги про визнання протиправними дій щодо не виплати встановленої відповідно до п. «а» ст. 24 Закону №2262-XII надбавки до пенсії є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону. Оскільки судом встановлений факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України враховуючи наявність у позивача статусу інваліда війни, який звільняє його від сплати судового збору за подання позовної заяви, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2023, надбавки до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї - неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.06.2023 надбавку до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї - неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 лютого 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Д.П. Зозуля