ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 34/498
22.11.07
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Київмлин»
до
Приватного підприємства «Пономарьов»
про
стягнення 175 834,84 грн.
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача -
Яцько Н.М. (довіреність № 1-16/1 від 24.05.2007);
від відповідача -
Калашнюк С.А. (довіреність б/н від 15.10.2007).
Відкрите акціонерне товариство «Київмлин»(далі -Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Пономарьов»(далі -Підприємство) про стягнення 174 908,66 грн. грн. заборгованості з оплати відсоткової ставки та 929,18 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Підприємством своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу рухомого складу №№ 100, 101, 102 та 103 від 08.04.2003, укладених між Товариством та Підприємством, (далі -Договори) щодо оплати згідно з пунктом 2.4 цих Договорів відсоткової ставки. Позивач просить суд крім заборгованості з оплати відсоткової ставки стягнути нараховану за період з 20.04.2005 до 25.04.2007 на підставі пункту 4.2 Договорів пеню.
15.10.2007 позивач відповідно до статті 22 ГПК України подав до суду заяву про зменшення позовних вимог № 3-310, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 169 834,84 грн. боргу. Вказана заява мотивована тим, що у липні 2007 року Підприємство сплатило суму боргу в розмірі 6000 грн.
31.10.2007 позивач на підставі вищевказаної норми подав до суду заяву про зменшення позовних вимог №313, відповідно до якої, зробивши новий розрахунок заборгованості, просив стягнути з відповідача 73 666,03 грн. заборгованості з оплати відсоткової ставки та 503,29 грн. пені.
13.11.2007 у судовому засіданні позивач, з урахуванням строків позовної давності, подав до суду новий розрахунок відсоткової ставки відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 31 159,19 грн. заборгованості з оплати відсоткової ставки та 503,29 грн. пені.
Відповідач позов визнав в частині стягнення з нього 8009,19 грн. заборгованості з оплати відсоткової ставки, а 06.11.2007 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності. Вказана заява мотивована тим, що правовідносини між сторонами виникли у квітні 2003 року, а Позивач звернувся до суду у 2007 році, а тому на думку відповідача починаючи з 2004 року відповідно до статей 256, 257, 258 та 267 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) у Позивача сплив строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати відсоткової ставки та пені.
Заперечуючи в решті позову Підприємство посилалось на те, що 929,18 грн. пені за прострочення погашення зобов'язання відповідач сплатив позивачу і на час розгляду справи в суді заборгованості по даному виду зобов'язання у нього не має. Крім того, Підприємство зазначило, що при розрахунку процентної ставки за відстрочку платежу, позивач помилково брав у основу цього розрахунку 1% за кожний квартал, а не 1% річних. Тобто, позивач неправомірно ототожнював поняття «процентна ставка» та «звичайний розмір процентів». Визначення процентної ставки дано в постанові правління Національного банку України від 10.05.2007 за № 168 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808), де у пункті 3.3 вказано, що реальна процентна ставка -це проценти річних. Підприємство також вказувало, що станом на 01.06.2005 у зв'язку з продажем рухомого складу з недоліками, сторони домовились не стягувати пені та процентної ставки до вказаної дати, що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами, який підписано сторонами і завірено відповідними печатками. Таким чином, на думку відповідача, відповідно до статті 604 ЦК України сторони домовились про припинення зобов'язань до 01.06.2005 стосовно нарахування процентної ставки і пені, що і підтверджується актом звірки. Враховуючи наведене відповідач вважає, що нарахування процентної ставки за відстрочку платежу повинно проводитись з 01.06.2005 року і в тих розмірах, які надані відповідачем.
Розгляд справи відкладався.
У судових засіданнях 30.10.2007, 06.11.2007 та 13.11.2007 оголошувалась перерва до 06.11.2007, 13.11.2007 й 22.11.2007. відповідно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Товариства (затвердженого Установчими зборами Товариства; протокол від 15.12.2006) позивач створений шляхом реорганізації Закритого акціонерного товариства «Київмлин»у Товариство.
Пунктом 2.3 вказаного Статуту встановлено, що позивач є правоприємником Закритого акціонерного товариства «Київмлин».
08.04.2003 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір № 100, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (рухомий склад): вантажний автомобіль DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471606, вантажний причіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32006.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору сума даного договору складає 253 965,60 грн., в тому числі ПДВ 20% 42 327 грн. Рухомий склад сплачується за ціною за одиницю: сідельний тягач марки DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471606, 1998 року випуску за ціною 165 077,64 грн., в т.ч. ПДВ 27 512,94 грн.; полупричіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32006, 1998 року випуску за ціною 88 887,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% 14 814,66 грн.
08.04.2003 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір № 101, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (рухомий склад): вантажний автомобіль DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471549, вантажний причіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32005.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору сума даного договору складає 253 965,60 грн., в тому числі ПДВ 20% 42 327 грн. Рухомий склад сплачується за ціною за одиницю: сідельний тягач марки DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471549, 1998 року випуску за ціною 165 077,64 грн., в т.ч. ПДВ 27 512,94 грн.; полупричіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32005, 1998 року випуску за ціною 88 887,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% 14 814,66 грн.
08.04.2003 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір № 102, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (рухомий склад): вантажний автомобіль DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471626, вантажний причіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32007.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору сума даного договору складає 253 965,60 грн., в тому числі ПДВ 20% 42 327 грн. Рухомий склад сплачується за ціною за одиницю: сідельний тягач марки DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471626, 1998 року випуску за ціною 165 077,64 грн., в т.ч. ПДВ 27 512,94 грн.; полупричіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32007, 1998 року випуску за ціною 88 887,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% 14 814,66 грн.
08.04.2003 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір № 103, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (рухомий склад): вантажний автомобіль DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471646, вантажний причіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32008.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору сума даного договору складає 253 965,60 грн., в тому числі ПДВ 20% 42 327 грн. Рухомий склад сплачується за ціною за одиницю: сідельний тягач марки DAF FТ 85 400, шасі XLRTE85WСОЕ471626, 1998 року випуску за ціною 165 077,64 грн., в т.ч. ПДВ 27 512,94 грн.; полупричіп марки ТIELEMANS, шасі № XMHONCROOWNF32008, 1998 року випуску за ціною 88 887,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% 14 814,66 грн.
Відповідно до пункту 2.2 вказаних Договорів розрахунки за Договорами здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 48 місяців (щоквартально, рівними частками, пропорційно оплаті за квартал, до двадцятого числа місяця слідуючого після закінчення кварталу), починаючи нарахування через місяця після підписання Договорів.
Згідно з пунктом 2.4 цих Договорів Продавець за відстрочку платежу встановлює відсоткову ставку в розмірі 1% на момент здійснення платежу, нарахованих на залишкову суму платежу.
Посилання відповідача на постанову правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»(зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808) є безпідставним, оскільки дана постанова була прийнята вже після укладання вищевказаних Договорів, і крім того, згідно з пунктом 1.2 даної постанови «ці правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним...». Таким чином, ця постанова не поширює свою дію на спірні правовідносини сторін.
Враховуючи вказане посилання позивача на те, що процентну ставку необхідно обліковувати виходячи з 1% річних, а не виходячи із 1% нарахованих на залишкову суму боргу після сплати щоквартальної суми платежу, є помилковим.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на ту обставину, що відповідно до статті 604 ЦК України сторони домовились про відсутність заборгованості у Підприємства станом на 01.06.2005 по процентним платежам за відстрочку платежу, оскільки між сторонами у справі 01.06.2005 було складено акт звірки, згідно якого станом на цю дату залишкова сума боргу за автомобілі DAF склала 528 285 грн.
Стаття 604 ЦК України передбачає можливість припинення зобов'язання за домовленістю сторін.
Проте, вказаний акт звірки з боку обох сторін підписаний їх головними бухгалтерами і завірений печатками цих сторін. Сторонами не надано суду доказів про те, що вказані бухгалтери були уповноважені Підприємством та Товариством на укладання угоди у порядку статті 604 ЦК України від імені цих юридичних осіб.
Суд зауважує, що акт звірки бухгалтерів є документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджуються первинними документами: договором, тощо.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за вказаним актом звірки проведено звірку за основним боргом, а заборгованість по процентним платежам за відстрочку платежу в акті не враховувалась.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 Договорів відповідач повинен був здійснити сплату відсоткової ставки у порядку та розмірах передбаченому цими пунктами.
Проте, відповідач свого зобов'язання щодо сплати відсоткової ставки в розмірі 1% на момент здійснення платежу, нарахованих на залишкову суму платежу, в повній мірі не виконував.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Виходячи з викладеного, а також з урахуванням строку позовної давності та того, що 08.06.2007 Підприємство сплатило Товариству 6000 грн. в оплату відсотків за Договорами, про що складено довідку № 8-10/41 від 15.10.2007, суд визнає законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Підприємства 31 159,19 грн. заборгованості по процентним платежам за відстрочку платежу за Договорами. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню за розрахунком позивача наданим суду 13.11.2007.
При цьому судом враховано, що згідно з частинами 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
06.11.2007 Підприємство відповідно до статті 22 ГПК України подало до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2 Договорів встановлено, що у випадку прострочки платежу, Покупець сплачує Продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з оплати за кожний день прострочки.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану в 2003 році.
З урахуванням строків позовної давності по вимогам про стягнення пені (статті 72, 75 Цивільного кодексу УРСР, 258, 267 ЦК України), того, що поважних причин пропуску цих строків позивачем не вказано, позовні вимоги про стягнення з Підприємства пені задоволенню не підлягають.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Пономарьов»(02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 3, кв. 11, ідентифікаційний код 31987617, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київмлин»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83, ідентифікаційний код 30523267) 31 159 (тридцять одну тисячу сто п'ятдесят дев'ять) грн. 19 коп. боргу, а також 311 (триста одинадцять) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 20 (двадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя
Сташків Р.Б.