22 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18595/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Головногоуправління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Полтавській (ЕДРПОУ-13967927) оформлене листом № 26653-25995/Б- 03/8-160023 від 24.11.2023 року щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у виплаті грошової допомоги згідно пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавській (ЕДРПОУ-13967927) зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 29.08 1989 року по 01.09.1996 року на посаді концертмейстера в Полтавському музичному училищі ім. М.В. Лисенко (на даний час - Полтавський коледж мистецтв імені М.В. Лисенка) та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошову допомогу згідно пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправну відмову у зарахуванні до спеціального стажу роботи позивача періоду з 29.08.1989 року по 01.09.1996 року на посаді концертмейстера в Полтавському музичному училищі ім. М.В. Лисенко (на даний час - Полтавський коледж мистецтв імені М.В. Лисенка) та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу згідно 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.01.2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов. У відзиві відповідач зазначив, що позивач не набув права на виплату грошової допомоги пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком. Крім того, за принципом екстериторіальності заяви позивача розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с. 23-24).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
08.02.2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на позов. У відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що посада позивача не дає право на зарахування даного періоду до пільгового та як наслідок отримання грошової допомоги пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком (а.с. 82-84).
Копію ухвали про залучення другого відповідача та копію позовної заяви з додатками доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 25.01.2024 року (а.с. 79).
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с. 16-18):
- з 28.08.1989 прийнята на роботу в Полтавське музичне училище на посаду концертмейстера,
- з 02.09.1996 переведена на посаду викладача спеціального фортепіано,
- з 06.08.2019 Полтавське музичне училище ім. М.В.Лисенка перейменовано на Полтавський коледж мистецтв ім. М.В.Лисенка,
- з 25.06.2020 Полтавський коледж ім. М.В.Лисенка перейменовано на Полтавський фаховий коледж мистецтв ім. М.В.Лисенка.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком, призначену з 09.04.2023 на загальних підставах згідно із заявою від 05.07.2023 (а.с. 40-42).
Заява від 05.07.2023 опрацьовувалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатами розгляду заяви винесено рішення про відмову в призначені одноразової грошової допомоги від 13.07.2023 №163750024169 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років (а.с. 31).
Як випливає із вищевказаного рішення спеціальний стаж роботи станом на 05.07.2023 року становить 2 роки 7 місяців 3 дні; загальний стаж роботи - 43 роки 8 місяців 10 днів. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 28.08.1989 року по дату прийняття рішення, оскільки посада вказана в довідці від 05.07.2023 року № 01.2-05/15 відрізняється від посади вказаної в трудовій книжці НОМЕР_2 від 02.09.1982.
23.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного органу із заявою в якій просила перерахувати пенсію згідно нової довідки та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти мінімальних пенсій, як працівнику освіти (а.с. 43-45).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 31.08.2023 № о/р 163750024169 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 23.08.2023 (а.с. 29).
Підставою для відмови слугувало те, що розділом I "Освіта" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 передбачено вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, та визначено перелік найменування посад, які користуються правом на пенсію за вислугу років, а саме, таким правом користуються: директори, їх заступники з навчально-виховної фатальної. виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного катання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада концертмейстера не передбачена.
За результатами повторного розгляду документів ОСОБА_1 , рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.10.2023 № о/р 163750024169 про внесення змін до рішення про відмову в перерахунку, абзац 9 рішення викладено в редакції "Отже, враховуючи вищевикладене, здійснити перерахунок пенсії немає можливості в зв'язку з тим що не виконані вищезазначені умови, які визначають право на виплату грошової допомоги у розмірі їх 10 місячних пенсій станом на день її призначення, а саме, стаж, що дає право на призначення грошової допомоги відсутній"; абзац 10 рішення викласти в наступній редакції "Додатково повідомляємо, що додана до заяви довідка про заробітну плату від 16.08.2022 року № 22 видана Полтавською обласною радою Департамента культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Полтавський коледж мистецтв імені М.В.Лисенка, потребує перевірки первинних документів, на підставі яких вона видана, оскільки відповідно до ст. 40 Закону № 1058-ІУ для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або за умови, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв."
Листом від 24.11.2023 № 26653-25995/Б-03/8-1600/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати грошової допомоги пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком (а.с. 14-15).
Не погодившись із відмовою у зарахуванні періодів роботи до спеціального страхового стажу та відмовою у виплаті грошової допомоги згідно пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з приписами статті 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII (чинного до 28.09.2017) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років. з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців. З 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років. З 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Суд звертає увагу, що порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Kабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, в тому числі, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Порядок № 909).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"- "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років №909, що затверджений Постановою КМУ від 04.11.1993 №909, установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у музичних школах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Пункт 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, визначає, що до позашкільних навчальних закладів відносяться мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо.
Частиною четвертою статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 посади викладача та концертмейстера - віднесені до педагогічних посад.
Як встановлено судом, відповідно до довідки Полтавського фахового коледжу мистецтв ім. М.В.Лисенка від 05.07.2023 року № 01.2-05/15 у зв'язку зі змінами у чинному законодавстві та відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 25.07.2019 року № 1147 і наказу по училищу від 06.08.2019 № 26 найменування Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка змінено на Полтавський коледж мистецтв імені М.В.Лисенка, а відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 03.06.2020 року № 1362 і наказу по коледжу від 25.06.2020 року № 24 Полтавський коледж мистецтв імені М.В.Лисенка перейменовано на Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М.В. Лисенка. Полтавський коледж мистецтв імені М.В. Лисенка - комунальний заклад фахової передвищої освіти (а.с. 39).
Вищевказане підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 .
Отже, Полтавський фаховий коледж мистецтв ім. М.В.Лисенка є закладом позашкільної освіти, в штатній чисельності була передбачена посада позивача - викладач та концертмейстера, які відносять її до педагогічних працівників позашкільного навчального закладу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019р. у справі №442/456/17 дійшла наступних висновків: «…викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909».
Аналогічна позиція також була висловлена Верховним Судом у постанові 26.03.2019 року у справі №484/211/17 та від 23.01.2020 року у справі №756/9879/16-а.
Згідно відомостей із Реєстру застрахованих осіб Форми ОК-5 за ОСОБА_1 сплачено страхові внески Полтавським фаховим коледжом мистецтв ім. М.В.Лисенка по червень 2023 року включно (а.с. 47-53).
З урахуванням вказаних висновків та встановлених обставин періоди робота позивача з 29.08.1989 року по 01.09.1996 на посаді концертмейстера у Полтавському музичному училищі та у період з 02.09.1996 по червень 2023 року включно на посаді викладача підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та як наслідок про наявність у позивача права на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с. 16-18):
- з 28.08.1989 прийнята на роботу в Полтавське музичне училище на посаду концертмейстра,
- з 02.09.1996 переведена на посаду викладача спеціального фортепіано,
- з 06.08.2019 Полтавське музичне училище ім. М.В.Лисенка перейменовано на Полтавський коледж мистецтв ім. М.В.Лисенка,
- з 25.06.2020 Полтавський коледж ім. М.В.Лисенка перейменовано на Полтавський фаховий коледж мистецтв ім. М.В.Лисенка.
Вищевикладене також спростовує доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які викладені в рішенні від 13.07.2023 № 163750024169, щодо розбіжностей посади позивача, яка вказана в довідці від 05.07.2023 № 01.2-05/15 та в трудовій книжці, як основного документа, що підтверджує стаж роботи.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що всі періоди роботи позивача з 28.08.1989 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 на посаді концертмейстера та викладача мають зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України питання щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працював у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах.
Отже, в силу приписів пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).
“Ефективний засіб правого захисту” в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Згідно положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав, інтересів позивача необхідно, з урахуванням статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.07.2023 № 163750024169 в частині відмови у зарахуванні до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 28.08.1989 та виплати грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 31.08.2023 № о/р163750024169 та від 18.10.2023 № о/р 163750024169; визнати протиправною та скасувати відмову у виплаті грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладену в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2023 № 26653-25995/Б-03/8-1600/23.
Статтею 44 Закону №1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Так, заява позивача від 05.07.2023, за результатами якої ОСОБА_1 призначено з 09.04.2023 року пенсію за віком, була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
У силу вимог пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Враховуючи, що питання про призначення позивачу пенсії вирішено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального стажу роботи позивача всі періоди з 28.08.1989 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 на посаді концертмейстера і викладача та виплатою грошової допомоги згідно пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача сплачений судовий збір у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.07.2023 № 163750024169 в частині відмови у зарахуванні до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 28.08.1989 та виплати грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 31.08.2023 № о/р163750024169 та від 18.10.2023 № о/р 163750024169.
Визнати протиправною та скасувати відмову викладену в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2023 № 26653-25995/Б-03/8-1600/23 у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 всі періоди з 28.08.1989 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 на посаді концертмейстера і викладача та виплатити грошову допомогу згідно пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко