22 лютого 2024 року м.ПолтаваСправа № 538/2555/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування при обчисленні пенсії заробітної плати за період роботи на шахті "Матросская" з лютого 1991 року по серпень 1997 року на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити розмір пенсії за віком з 9 серпня 2023 року, відповідно до поданої мною заяви від 10 жовтня 2023 року, з урахуванням моєї заробітної плати за період роботи на шахті "Матросская" з лютого 1991 року по серпень 1997 року, на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, з виплатою недотриманої мною пенсії за зазначений період, тобто з 9 серпня 2023 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Позивач зазначив, що відповідач відмовив у зарахуванні до його стажу у пільговому обчисленні періоду його роботи на підземних роботах на шахті "Матросская" з лютого 1991 року по серпень 1997 року на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, з підстав не підтвердження первинними документами відомостей, які вказані у зазначених документах. Позивач не погоджується з відмовою відповідача, оскільки довідки №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018 оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, позивач зауважив, що вказаний період роботи на відповідних підземних роботах безпосереднього підтверджується його трудової книжкою, яка в силу вимог чинного законодавства є основним документом, який підтверджує наявність трудового стажу.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 25.12.2023 адміністративну справу №538/2555/23 передано до Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.02.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивачем до заяви про здійснення перерахунку пенсії були додані довідки №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, видані Лисичанським трудовим архівом Луганської області. Відповідач зазначив, що провести перевірку вказаних довідок не має можливості в зв'язку з активними бойовими діями на всій території Луганської області. Документи архівної установи залишилися на тимчасово окупованій території України, доступ до якої відсутній.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий УМВМ Лисичанського МВУМВС України в Луганській області, виданий 19.03.1996року.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 02.11.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області через вебпортал із зверненням щодо причин неврахування заробітку за період з 1991 по 1997 роки при обчисленні пенсії.
У своїй відповіді Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.11.2023 № 25339-25301/К-02/8-1600/23 зазначило, що при обчисленні пенсії враховуються ті суми заробітної плати, які зазначені у довідках про заробітну плату, поданих пенсіонером для призначення пенсії. ОСОБА_1 до заяви про здійснення перерахунку пенсії були додані довідки №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, видані Лисичанським трудовим архівом Луганської області. Відповідач зазначив, що провести перевірку вказаних довідок не має можливості в зв'язку з активними бойовими діями на всій території Луганської області. Документи архівної установи залишилися на тимчасово окупованій території України, доступ до якої відсутній.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо нездійснення перерахунку його пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закону №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = См х ВС: 100%х 12, де
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закону №1788, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 3 Закону №1788 визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Згідно з частинами першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною третьою статті 44 Закону №1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до пункту 2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку;4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
Згідно з пунктом 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не зарахував до стажу позивача у пільговому обчисленні його періоду роботи з лютого 1991 року по серпень 1997 року та не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі наданих ним довідок №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, видані Лисичанським трудовим архівом Луганської області, посилаючись на те, що вказані довідки були вдані без урахування підтверджуючих документів, з приводу чого суд зазначає таке.
Як вбачається з трудової книжки, позивач у період з лютого 1991 року по серпень 1997 року працював на шахті "Матросская".
Відповідно до довідки №4634/01-26 від 14.11.2018 Лисичанського трудового архіву Луганської області зазначено, що ОСОБА_1 працював на шахті "Матросская" у період з 08.02.1991 року по 27.08.1997 року.
Підставою видачі вказаної довідки є архівна особова карка, накази, особові рахунки.
Відповідно до довідок №4635/01-26 та № 4636/01-26 від 14.11.2018 Лисичанського трудового архіву Луганської області зазначені відомості про заробітну плату ОСОБА_2 за період лютого 1991 по серпень 1997 роки.
Відповідно до статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.07.2020 у справі №242/2179/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90242534).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як зазначено вище, у трудовій книжці позивача зазначені посада та відомості про умови та характер робіт, які виконував позивач у період з 08.02.1991 року по 27.08.1997, а саме про виконання підземних робіт повний робочий день.
Таким чином, трудова книжка позивача є належним документом, який підтверджує його роботу у період з 08.02.1991 року по 27.08.1997.
З вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.11.2023 № 25339-25301/К-02/8-1600/23, при обчисленні пенсії враховуються ті суми заробітної плати, які зазначені у довідках про заробітну плату, поданих пенсіонером для призначення пенсії. ОСОБА_1 до заяви про здійснення перерахунку пенсії були додані довідки №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, видані Лисичанським трудовим архівом Луганської області. Відповідач зазначив, що провести перевірку вказаних довідок не має можливості в зв'язку з активними бойовими діями на всій території Луганської області. Документи архівної установи залишилися на тимчасово окупованій території України, доступ до якої відсутній.
Отже, з вказаної відповіді вбачається, що неможливість підтвердження відомостей, вказаних у довідках від №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, первинними документами зумовлена тим, що такі документи знаходяться на зберіганні (на тимчасово окупованій території), з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 №32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях належать, зокрема, місто Горлівка.
Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян а правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VII (далі-Закон №1207, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону №1207 на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Суд зазначає, що та обставина, що трудовий архів Лисичанської міської ради Луганської області через перебуванням первинних документів на тимчасово окупованій території позбавлене можливості реалізувати своє право на проведення перевірки відповідності записів довідок №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018 первинним документам, не може позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення, оскільки довідки видані належним підприємством та містять усі необхідні реквізити та відомості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.03.2019 у справі №243/4816/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80728961).
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не здійснив зарахування до страхового стажу позивача у пільговому обчисленні періоду його роботи з 08.02.1991 року по 27.08.1997.
У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування при обчисленні пенсії заробітної плати за період роботи на шахті "Матросская" з лютого 1991 року по серпень 1997 року на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити розмір пенсії за віком з 9 серпня 2023 року, відповідно до поданої мною заяви від 10 жовтня 2023 року, з урахуванням моєї заробітної плати за період роботи на шахті «Матросская» з лютого 1991 року по серпень 1997 року, на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018, з виплатою недотриманої мною пенсії за зазначений період, тобто з 9 серпня 2023 року.
Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять рішення відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.
Враховуючи вказане, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до стажу позивача у пільговому обчисленні пенсії періодів його роботи на шахті "Матросская" з лютого 1991 року по серпень 1997 року на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018 та щодо нездійснення перерахунку його пенсії з моменту її призначення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії, з урахуванням стажу з 08.02.1991 року по 27.08.1997 - з моменту призначення пенсії позивачу, суд зазначає таке.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем було протиправно не було зараховано до стажу позивача у пільговому обчисленні відповідних періодів його роботи та не проведено перерахунок його пенсії, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувана бездіяльність відповідача не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди його роботи 08.02.1991 року по 27.08.1997 на шахті "Матросская" та провести перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу з моменту її призначення.
Щодо позовної вимоги про виплату недотриманої позивачем пенсії за зазначений період, тобто з 9 серпня 2023 року, суд зазначає таке.
Так, виплаті позивачу перерахованої пенсії мають передувати дії по її перерахунку, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення, оскільки виплата пенсії є похідним наслідком після здійснення перерахунку пенсії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю частково.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до стажу позивача у пільговому обчисленні пенсії періодів його роботи на шахті "Матросская" з лютого 1991 року по серпень 1997 року на підставі довідок про заробітну плату №4635/01-26 та №4636/01-26 від 14.11.2018 та щодо нездійснення перерахунку його пенсії з моменту її призначення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди його роботи 08.02.1991 по 27.08.1997 на шахті "Матросская" та провести перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу з моменту її призначення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко