19 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18385/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахований податковий борг (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахований податковий борг (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в інтегрованій картці позивача як платника податків наявна інформація про заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10 511,66 грн, яка виставлялася до стягнення вимогою ГУ ДПС у Полтавській області № Ф-7806-51/1283 від 21.04.2021 та вимогою № Ф-7806-51/1306 від 16.06.2023, що визнані протиправними та скасовані у судовому порядку. Вказані вимоги були винесені відповідачем унаслідок того, що відомості інтегрованої картки не були приведені у відповідність до фактичних обставин шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати ЄСВ, а отже неактуальність даних інтегрованої картки призвела до настання негативних наслідків та порушення прав і законних інтересів. Позивач зауважував, що 09.11.2023 ним направлено на адресу відповідача заяву про внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нараховану заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 10511,66 грн, яка отримана відповідачем 13.11.2023, однак відповіді на вказану заяву не надано.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У поданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 45 - 47/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що сума заборгованості позивача по єдиному внеску без врахування штрафних санкцій та пені, становить 10511,66 грн, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань за період з 01.12.2019 по 31.12.2020. Судові рішення у справах № 440/9700/23 та № 440/4623/21, якими визнано протиправними та скасовано вимогою № Ф-7806-51/1306 від 16.06.2023 та № Ф-7806-51/1283 від 21.04.2021 відповідно не містять зобов'язань щодо внесення змін в ІКП ОСОБА_1 щодо вилучення інформації про борг (недоїмку) з єдиного внеску. При цьому заява про коригування даних на адресу ГУ ДПС у Полтавській області не надходила. Звертав увагу на те, що коригування даних проводиться лише на підставі перевірки, яка у випадку позивача не проводилася, а вимога була сформована автоматично на центральному рівні внаслідок несплати єдиного соціального внеску, а технічної можливості видаляти будь-які відомості з ІКП позивача у ГУ ДПС у Полтавській області немає.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 42/.
31.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 63 - 64/, в якій позивач виклав незгоду із аргументами відповідача в частині не надходження заяви позивача про коригування даних інтегрованої картки, вказуючи, що до позовної заяви були додані докази надіслання заяви позивача від 09.11.2023 про внесення змін до інтегрованої картки, яка згідно з інформацією офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» вручена відповідачу 13.11.2023.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області як платник єдиного внеску, взятий на облік з 05.07.2019, про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 05.07.2019 № 1916038000016 /а.с. 9/.
21.04.2021 Головним управлінням ДПС у Полтавській області виставлено позивачу вимогу № Ф-7806-51/1283 про сплату боргу недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 10511,66 грн /а.с. 8/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі № 440/4623/21 /а.с. 19 - 21/, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2022 /а.с. 22 - 25/ позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.04.2021 №Ф-7806-51/1283 Головного управління ДПС у Полтавській області.
16.06.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області виставлено позивачу вимогу № Ф-7806-51/1306 про сплату боргу недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 10511,66 грн /а.с. 6/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 440/9700/23 /а.с. 30 - 33/, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 /а.с. 26 - 29/, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2023 №Ф-7806-51/1306, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
09.11.2023 позивачем складено заяву від 09.11.2023, адресовану ГУ ДПС у Полтавській області, з проханням внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахований податковий борг (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску у розмір 10511,66 грн /а.с. 7/ .
На підтвердження факту надіслання цієї заяви засобами поштового зв'язку Головному управлінню ДПС у Полтавській області позивачем надано накладну № 3960502650879 /а.с. 11/.
Згідно з відомостями сайту Укрпошти відправлення № 3960502650879 вручено адресату 13.11.2023 /а.с. 65/.
Вважаючи бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахований податковий борг (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VІ, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з частинами 2, 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до приписів пункту 71.1. статті 71 Податкового кодексу України (далі - ПК України), інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Положеннями статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", зокрема щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті.
Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 ( далі - Порядок № 5).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.
Згідно із пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 5 оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку № 5 ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Відповідно до пункту 2 підрозділу 1 розділу VІ Порядку № 5 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.
Пунктом 13 підрозділу 1 розділу VІ Порядку № 5 визначено, що відображення в ІКП погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску відбувається на підставі первинних документів, зазначених у пункті 2 підрозділу 1 цього розділу, шляхом зменшення значення суми такого боргу (заборгованості) відповідно до встановленої черговості датою проведення відповідної операції.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що інтегрована картка платника є формою оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу. Первинним документом, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.
Із відомостей інтегрованої картки позивача /а.с. 48 - 52/ слідує, що за позивачем обліковується заборгованість із сплати єдиного соціального внеску у сумі 10511,66 грн, яка виникла за період із січня 2020 року по січень 2021 року.
Вказана недоїмка була виставлена позивачу вимогою Головного управління ДПС у Полтавській області № Ф-7806-51/1283 від 21.04.2021 /а.с. 8/ та вимогою Головного управління ДПС у Полтавській області № Ф-7806-51/1306 від 16.06.2023 /а.с. 6/.
Зазначені вимоги були предметом судового розгляду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі № 440/4623/21 /а.с. 19 - 21/, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2022 /а.с. 22 - 25/ визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.04.2021 №Ф-7806-51/1283 Головного управління ДПС у Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 440/9700/23 /а.с. 30 - 33/, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 /а.с. 26 - 29/ визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2023 №Ф-7806-51/1306.
У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 440/9700/23, зокрема, зазначено, що як вбачається з наданого відповідачем розрахунку суми боргу, заборгованість ОСОБА_1 за вищезазначеною вимогою складається з визначеного податковим органом зобов'язання зі сплати єдиного внеску за період з 20.01.2020 року по 19.01.2021 року. Разом з тим, з 29.05.2019 по цей час позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ АВМ АМПЕР, що підтверджується копією трудової книжки та єдиний внесок за період з 20.01.2020 року по 19.01.2021 року сплачений роботодавцем, що підтверджується копіями довідок про доходи за 2020, 2021 роки
Колегією суддів враховано, що відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано доказів здійснення позивачем адвокатської діяльності та отримання доходу у період з 20.01.2020 року по 19.01.2021 року, а також доказів на спростування висновків суду про сплату роботодавцем за найманого працівника ОСОБА_1 єдиного внеску в цей період.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як самозайнятою особою, яка не здійснювала прибуткову діяльність.
Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено безпідставність виставлення позивачу недоїмки з ЄСВ у сумі 10511,66 грн, а відтак визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області № Ф-7806-51/1283 від 21.04.2021 та № Ф-7806-51/1306 від 16.06.2023
Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Полтавській області не відображено в ІКП позивача погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на підставі судових рішень, які набрали законної сили, шляхом зменшення значення суми такої заборгованості відповідно до встановленої черговості датою проведення відповідної операції, хоча такі повноваження випливають з вимог Порядку № 5.
На заяву позивача від 09.11.2023 про внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахований податковий борг (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску у розмір 10511,66 грн /а.с. 7/, надісланої засобами поштового зв'язку згідно накладної № 3960502650879 /а.с. 11/, відповіді не надано.
Отже, відповідачем допущено бездіяльність щодо внесення змін до інтегрованої картки ОСОБА_1 , чим порушено законні інтереси позивача.
Суд наголошує, що аналіз положень Порядку № 5 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).
Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність технічної можливості видаляти будь-які відомості з ІКП позивача, оскільки спірним питанням є не видалення відомостей, а внесення змін до ІКП.
Крім того, відсутність технічної можливості для вчинення дій, спрямованих на захист прав та інтересів платника єдиного внеску, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, натомість є підставою для приведення програмного забезпечення інформаційних системах у відповідність до потреб контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 580/4091/20.
Таким чином, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нараховану заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн, а також зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нараховану заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 858,90 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 13.12.2023 /а.с. 5/. При цьому судовий збір за подання такого позову з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 складає 858,88 грн (1073,60 грн х 0,8),
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська,4, Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн (десять тисяч п'ятсот одинадцять гривень шістдесят шість копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 грн 88 коп. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол