Справа № 420/23411/23
21 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління реклами Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління реклами Одеської міської ради, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис Управління реклами Одеської міської рад від 26.06.2023 року №01-20/3721.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є фізичною особою-підприємцем, який здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 . Управління реклами Одеської міської ради приписом від 26.06.2023 року №01-20/3721, складеним на підставі акту фіксації №003416/23 від 20.06.2023 року, зобов'язало позивача здійснити демонтаж конструкцій, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач у приписі також зазначив, що у разі нездійснення позивачем демонтажу, зазначені у приписі рекламні засоби будуть демонтовані силами КУ «Одесреклама» на підставі відповідного направлення Управління реклами.
Позивач у позові зазначає, що наслідком демонтажу конструкцій буде неможливість донесення споживачам інформації про вид діяльності, яку він здійснює, та про асортимент товарів, який реалізується позивачем за вказаною адресою.
За таких умов позивач не погоджується із винесеним приписом Управління реклами Одеської міської ради, а тому звернувся до суду з позовом про його оскарження.
Ухвалою суду від 08.09.2023 року було відмовлено у заяві позивача про забезпечення адміністративного позову по справі №420/23411/23.
Ухвалою суду від 11.09.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління реклами Одеської міської ради було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
28.09.2023 року від Управління реклами Одеської міської ради до суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що 17.08.2023 року уповноваженим працівником КУ «Одесреклама» в ході перевірки з виходом на місце розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано, що рекламні засоби, зазначені у приписі №01-20/3721 від 26.06.2023 року, демонтовані суб'єктом господарювання самостійно, з огляду на що вимоги оспорюваного припису виконані позивачем добровільно у повному обсязі.
05.10.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
09.10.2023 року надійшли заперечення Управління реклами Одеської міської ради на відповідь на відзив.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року було вирішено розглядати справу №420/23411/23 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 12.12.2023 року.
12.12.2023 року та 24.01.2024 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, де стороною позивача надавались додаткові письмові докази та висловлена правова позиція по суті спірних правовідносин. Представник відповідача до підготовчого судового засідання не з'явилась, була повідомлена про дату та час підготовчого судового засідання належним чином та своєчасно. 24.01.2024 року до суду від Управління реклами Одеської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.
24.01.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання 13.02.2024 року учасники справи не з'явились, від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа була підготовлена до розгляду по-суті; представниками позивача та відповідача були надані заяви по суті справи та письмові докази на їх підтвердження, подальший розгляд справи не потребував заслуховування їх додаткових усних пояснень; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Судом за час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основний вид його економічної діяльності - 56.30 обслуговування напоями. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
Згідно договору суборенди павільйону (тимчасової споруди) від 01.01.2023 року, складеного між ФОП ОСОБА_2 (як орендодавцем) та ФОП ОСОБА_1 (як суборендарем), позивачу було передано у строкове платне користування павільйон за наступною адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12-14).
Згідно акти приймання-передачі від 01.01.2023 року ФОП ОСОБА_2 передала позивачу у строкове платне користування павільйон з продажу кави за вищевказаної адресою (а.с.15).
Управлінням реклами Одеської міської ради 25.04.2023 року було винесено припис №01-20/2464 на ім'я ФОП ОСОБА_3 щодо усунення порушень вимог ч.1. ст.16 Закону України «Про рекламу», п.3. Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (із змінами та доповненнями), абз. 1 п.6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року №434 (зі змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації: №002292/23 від 20.04.2023 року, а саме: розміщення рекламних засобів без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, за адресою АДРЕСА_1 :
1) Рекламний засіб на фасаді - 2 шт. розмір 2 х 2,5 х 1 ст.;
2) Рекламний засіб на фасаді - 1 шт. розмір 0,6 х 0,6 х 2 ст.;
3) Плівка на зовнішній поверхні вікон - 1 шт. розмір 1 х 1,5 х 1 ст.;
4) Тимчасові наземні рекламні засоби з площею до 1 кв. м включно - 1 шт.
Додатково у приписі було зазначено про обов'язок здійснити демонтаж вказаних рекламних засобів протягом 5 днів з моменту отримання даного припису (а.с.16).
На вищевказаний припис ФОП ОСОБА_1 . Управлінню реклами Одеської міської ради було направлено лист від 23.05.2023 року, з якого вбачається, що припис №01-20/2464 від 25.04.2023 року складений на неналежну особу, оскільки приміщення за адресою: АДРЕСА_1 наразі належить не ФОП ОСОБА_4 , а ФОП ОСОБА_1 . Крім того у листі позивачем зазначалось, що внаслідок ненадання акту фіксації №002292/23 від 20.04.2023 року позивач не має змоги встановити які саме вивіски стали предметом порушення законодавства у сфері реклами. Разом з тим, у вказаному листі позивач окремо зазначив, що з метою недопущення порушення законодавства про рекламу він змінив одну з вивісок, яка могла сприйматися як реклама (а.с. 17-19).
В подальшому головним фахівцем відділу інспекційної роботи КУ «Одесреклама» Бич О.Г. на підставі направлення Управління реклами Одеської міської ради від 01.06.2023 року №47/01-19 (а.с. 63) було складено Акт фіксації від 20.06.2023 року, в якому зафіксовано розміщення рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 :
1) Рекламний засіб на фасаді - 2 шт. розмір 2 х 2,5 х 1 ст.;
2) Рекламний засіб на фасаді - 1 шт. розмір 0,6 х 0,6 х 2 ст.;
3) Плівка на зовнішній поверхні вікон - 1 шт. розмір 1 х 1,5 х 1 ст.
4) Тимчасові наземні рекламні засоби з площею до 1 кв. м включно - 1 шт.
На підставі зазначеного акту Управлінням реклами Одеської міської ради 26.06.2023 року було винесено припис №01-20/3721 вже на ім'я ФОП ОСОБА_1 щодо усунення порушень вимог ч.1. ст.16 Закону України «Про рекламу», п.3. Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (із змінами та доповненнями), абз. 1 п.6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року №434 (зі змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації: №003416/23 від 20.06.2023 року (а.с. 64), а саме: розміщення рекламних засобів без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, за адресою м. Одеса, пров. Маяковського, 9:
1) Рекламний засіб на фасаді - 2 шт. розмір 2 х 2,5 х 1 ст.;
2) Рекламний засіб на фасаді - 1 шт. розмір 0,6 х 0,6 х 2 ст.;
3) Плівка на зовнішній поверхні вікон - 1 шт. розмір 1 х 1,5 х 1 ст.;
4) Тимчасові наземні рекламні засоби з площею до 1 кв. м включно - 1 шт.
Також у приписі було зазначено про обов'язок здійснити демонтаж вказаних рекламних засобів протягом 5 днів з моменту отримання даного припису. Також у приписі було зазначено, що у разі невиконання вимог даного припису у встановлений термін, вказані рекламні засоби будуть демонтовані силами КУ «Одесреклама» на підставі відповідного направлення Управління реклами.
Як вбачається з напису на приписі №01-20/3721 від 26.06.2023 року, працівник позивача 27.06.2023 року відмовився від проставлення підпису на примірнику припису (а.с.66).
17.08.2023 року представник КУ «Одесреклама» в ході перевірки з виходом на місце розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксував, що рекламні засоби, вказані у приписі №01-20/3721 від 26.06.2023 року, демонтовані суб'єктом господарювання самостійно (а.с. 67). За твердженням відповідача, вимоги оспорюваного припису були виконані позивачем добровільно у повному обсязі, з огляду на що припис №01-20/3721 втратив свою юридичну силу з моменту виконання його вимог позивачем.
У той же час представник позивача в підготовчому судовому засіданні посилався на те, що демонтажних робіт не проводив, та у тому вигляді, що відображений у доповідній записці від 17.08.2023 року павільйон з продажу кави перебував і на момент проведення обстеження 20.06.2023 року (тобто без рекламних конструкцій, зазначених в Акті фіксації та в оскаржуваному Приписі).
Представник позивача також зазначив, що він не заперечує того, що рекламні засоби зовнішньої реклами, за адресою АДРЕСА_1 , а саме: 1)Рекламний засіб на фасаді - 2 шт. розмір 2 х 2,5 х 1 ст.; 2) Рекламний засіб на фасаді - 1 шт. розмір 0,6 х 0,6 х 2 ст.; 3) Плівка на зовнішній поверхні вікон - 1 шт. розмір 1 х 1,5 х 1 ст.; 4) Тимчасові наземні рекламні засоби з площею до 1 кв. м включно - 1 шт. порушують законодавство про рекламу, але, за твердженням представника позивача, зазначені порушення існували в зазначеному павільйоні з продажу кави за час перебування його в суборенді у іншої особи ФОП ОСОБА_3 , який був суборендарем павільйону до 01.01.2023 року, та вже притягувався до відповідальності за ці порушення у 2018 році (а.с. 86-90).
З цих підстав позивач просить визнати протиправним та скасувати припис №01-20/3721 від 26.06.2023 року Управління реклами Одеської міської ради, винесений на ім'я ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши заяви по суті справи та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 року (далі - Закон України №270/96-ВР).
Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону України №270/96-ВР).
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України №270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
За ч.2 ст. 16 Закону України №270/96-ВР зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:
розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;
опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
Згідно ч.3 ст. 16 Закону України №270/96-ВР забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:
на пішохідних доріжках та алеях;
у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;
поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.
Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини" (ч.4 ст. 7 Закону України №270/96-ВР).
Відповідно ч.5 ст. 16 Закону України №270/96-ВР перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.
Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, врегульовані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 року (далі - Типові правила).
Відповідно до п.3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.
На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів (п.4 Типових правил).
Відповідно до п.5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.
Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві (п. 23 Типових правил).
Згідно п.24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами встановлений в пунктах 34-37 Типових правил, та є вичерпним (п.37 Типових правил).
Відповідно до п.45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.
Згідно п.46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством (п.47 Типових правил).
За п.49 Типових правил демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі:
припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця;
невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам;
порушення благоустрою території.
Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.
Аналізуючи вищевикладене, розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті можливе лише за наявності відповідного дозволу, наданого виконавчим органом сільської, селищної або міської ради. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважений орган, який здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері реклами, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі неусунення виявлених порушень, зовнішня реклама демонтується у встановлений законодавством строк.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №434 від 22.04.2008 року було затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції (зі змінами, внесеними рішенням ВК ОМР №120 від 24.03.2011 та №278 від 25.07.2019 року) (далі - Правила №434), які регулюють правові відносини між виконавчим органом Одеської міської ради та фізичними або юридичними особами (незалежно від форми власності та підпорядкованості), що виникають у процесі розташування елементів зовнішньої реклами в межах території міста. Документ визначає порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, їх переоформлення та скасування. Вказує вимоги до технічного стану рекламних засобів, їх установки, експлуатації та демонтажу, а також вказує органи, що здійснюють контроль за дотриманням цих Правил.
Згідно п.1.3 Правил №434 дія документа поширюється на територію міста Одеси, а саме розташування рекламних засобів на будинках і спорудах, міських вулицях, у тому числі на відкритих майданчиках, площах, на зелених зонах та озеленених територіях, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, а також інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості.
За п.1.5 Правил №434 робочий орган - Управління реклами Одеської міської ради, уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, а КП "Одесреклама" - комунальне підприємство "Одесреклама", створене для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.
Відповідно до п.3.1 Правил №434 робочий орган, зокрема, розглядає заяви юридичних осіб та фізичних осіб на отримання дозволів, внесення змін у дозволи, переоформлення дозволів, анулювання та/або продовження строку їх дії; готує та подає в установленому порядку проекти рішень виконавчого комітету Одеської міської ради щодо надання дозволів, відмови у їх наданні або анулюванні; реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради; видає направлення на здійснення перевірок дотримання цих Правил; надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів тощо.
Згідно п. 4.1 Правил №434 комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради, зокрема, здійснює в тому числі за направленням робочого органу, обстеження місць розміщення рекламних засобів щодо відповідності виданим дозволам, дотримання вимог цих Правил, Концепції розвитку зовнішньої реклами у місті Одесі, схем комплексного розміщення зовнішньої реклами та надає робочому органу матеріали фіксації відповідних порушень.
Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу (п.9.6 Правил №434).
Відповідно до п.13.1 Правил №434 демонтаж рекламних засобів здійснюється КП "Одесреклама" за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
Згідно п.13.2 Правил №434 демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках:
а) рекламний засіб є протиправно розміщеним;
б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу;
в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.
У випадках, визначених абзацом «а» пп. 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом (п.13.3 Правил №434).
Відповідно до п.15.1 Правил №434 контроль за дотриманням цих Правил здійснює в межах своїх повноважень робочий орган, КП "Одесреклама", а також інші органи чи організації згідно із законодавством.
Згідно п.15.3 Правил №434 за результатами проведеної на підставі направлення робочого органу перевірки, складається акт, у якому фіксуються виявлені порушення. Акти перевірки та додані до нього матеріали передаються робочому органу, який за наслідками розгляду вказаних матеріалів вправі здійснити наступні дії:
- звернутися до особи, якою допущено порушення встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами, з приписом про усунення порушень у визначений робочим органом термін;
- звернутися до особи, що протиправно розміщує рекламний засіб, з приписом про здійснення демонтажу протиправно розміщеного рекламного засобу (рекламних засобів);
- звернутися до уповноважених територіальних органів виконавчої влади у справах захисту прав споживачів щодо фактів виявлених порушень.
Проаналізувавши вищезазначене, слід визначити, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Одесі видаються робочим органом, а саме - Управлінням реклами Одеської міської ради. За дорученням Управління реклами Одеської міської ради комунальна установа «Одесреклама» здійснює обстеження місць розміщення рекламних засобів щодо відповідності виданим дозволам та дотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, а у разі виявлення порушень складає відповідні акти на основі яких Управлінням реклами Одеської міської ради складає приписи про усунення виявлених недоліків зовнішньої реклами, зокрема, у разі відсутності відповідного дозволу на таку рекламу. У випадку неусунення недоліків, зазначених у приписі, зовнішня реклама демонтується у встановлений законом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2023 року Управлінням реклами Одеської міської ради було винесено припис №01-20/3721 на ім'я позивача щодо усунення порушень вимог ч.1. ст.16 Закону України «Про рекламу», п.3. Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (із змінами та доповненнями), абз. 1 п.6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року №434 (зі змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації: №003416/23 від 20.06.2023 року (а.с. 64), а саме: розміщення рекламних засобів без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, за адресою м. Одеса, пров. Маяковського, 9, а саме розміщення рекламних засобів на фасаді, плівки на зовнішній поверхні вікон та тимчасових наземних рекламних засобів з площею до 1 кв. м включно.
В оспорюваному приписі було зазначено про обов'язок здійснити демонтаж вказаних рекламних засобів протягом 5 днів з моменту отримання даного припису.
Разом з тим, станом на час розгляду адміністративної справи №420/23411/23, порушення законодавства про рекламу щодо розміщення рекламних конструкцій на спірному павільйоні з продажу кави за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 9 усунуто, що підтверджується доповідною посадової особи КУ «Одесреклама» від 17.08.2023 року. Представник позивача зазначені обставини не заперечував.
Суд зауважує, що приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи контролюючого органу підприємцю щодо усунення порушень вимог законодавства, яка лише зобов'язує виконати певні дії та не стосується притягнення особи до будь-якого виду відповідальності. За таких умов, оскільки вимоги припису від 26.06.2023 року №01-20/3721 Управління реклами Одеської міської ради стосувались демонтажу рекламних конструкцій з павільйону за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 9, яких станом на час розгляду справи не існує, суд погоджується з думкою сторони відповідача, що оспорюваний припис фактично є виконаним та втратив свою чинність, що свідчить про відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Враховуючи те, що позивачем не доведено, що припис Управління реклами Одеської міської рад від 26.06.2023 року №01-20/3721 наразі порушує його права та законні інтереси, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Управління реклами Одеської міської ради.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З наведених підстав суд під час розгляду справи №420/23411/23 не надає оцінку належності вищезазначених рекламних конструкцій позивачу або іншому суб'єкту господарювання (ФОП ОСОБА_3 ).
Виходячи з відсутності підстав для задоволення адміністративного позову позивача, у суду відсутні підстави, визначені ст.139 КАС України, для розподілу судових витрат в адміністративній справі №420/23411/23.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-80, 192-194, 241-246, 251, 255, 257, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Управління реклами Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В.
.