21 лютого 2024 рокусправа № 380/27852/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. у письмовому провадженні розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (місцезнаходження: 93120, Луганська область, м.Лисичанськ, проспект Перемоги, 58, код ЄДРПОУ14321736), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023року у справі №380/17757/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023року у справі № 380/17757/23.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 27.04.2022 № 403-ОС його звільнено у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та 28.04.2022 наказом №532-ОС виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення. Під час проходження військової служби та у зв'язку із звільненням із неї військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 ) з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення у зв'язку з чим останній звернувся за захистом своїх прав до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 380/17757/23 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.04.2022, починаючи з 29.01.2020 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.07.2023. Відповідачем 17.11.2023 виплачено кошти у розмірі 46425,88грн. Разом з тим, як видно з розрахунку нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів згідно рішення суду від 09.10.2023 №380/17757/23, доданого до листа Військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2023 № 11/8537-23-Вих, під час нарахування позивачу до виплати грошового забезпечення, відповідачем з нарахованої суми 57 671,90 грн. утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 10380,94грн. та військовий збір у розмірі 865,08грн. Разом з тим дії відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення на виконання судового рішення без одночасної компенсації податку з доходів фізичних осіб, на думку позивача, є протиправними, оскільки право на виплату вказані виплати, останній набув у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби і така повинна була бути виплачена відповідачем позивачеві у день звільнення з військової служби. Позивач просить суд позов задоволити повністю.
Ухвалою суду від 29.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач не подав відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи сторонами не надано.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса від 28.04.2022 № 532-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати військову службу: один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2023 у справі № 360/1522/22, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнив; визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 29 квітня 2022 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 29 квітня 2022 року з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно з випискою по картковому рахунку на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 360/1522/22 позивачу 27.07.2023 виплачене грошового забезпечення за період 29.01.2020 по 29.04.2022.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 380/17757/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачене грошове забезпечення. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.04.2022, починаючи з 29.01.2020 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.07.2023.
17.11.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено кошти у розмірі 46 425,88 грн. що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ ПРИВАТ БАНК.
Відповідно до розрахунку доплати грошового забезпечення №3 ОСОБА_1 , згідно ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 №360/1522/22, відповідачем нараховано всього до виплати 64344,91 грн.
Разом з тим, як видно з розрахунку нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів згідно з рішення суду від 09.10.2023 №380/17757/23, доданого до листа військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2023 № 11/8537-23-Вих, під час нарахування позивачу до виплати грошового забезпечення, відповідачем з нарахованої суми 57671,90грн. утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 10380,9 грн. та військовий збір у розмірі 865,08грн.
Вважаючи протиправним дії відповідача щодо утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору у розмірі 11246,02грн. з суми виплаченої заборгованості позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 N 276) (далі - Порядок № 44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення), - особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.
Пунктом 292 Положення визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.
Отже, на суб'єкта владних повноважень військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у якому позивач проходив військову службу та перебував на усіх видах забезпечення було покладено обов'язок вжити заходів з проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день виключення із списків особового складу. Однак, відповідні заходи відповідачем щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення з військової служби вжито не було.
Відповідно до п. 168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Із огляду на зазначене, військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належало при виплаті позивачу заборгованості у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, суд зазначає, що право на грошову компенсацію позивач набув під час проходження військової служби та повинен був її отримати при звільненні, однак не отримав з вини відповідача.
Вказані обставини підтвердженні у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 380/17757/23.
Зважаючи на вищенаведене, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому заборгованості, не звільняє відповідача компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Відтак, дії відповідача по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації втрат доходів є протиправними.
Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо судового збору, то суд зазначає, що оскільки позивач не сплачував судовий збір при поданні позовної заяви, а отже, враховуючи приписи ст.139 КАС України, такий не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (місцезнаходження: 93120, Луганська область, м.Лисичанськ, проспект Перемоги, 58, код ЄДРПОУ14321736) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №380/17757/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 380/17757/23.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.