22 лютого 2024 рокусправа № 380/17368/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" про стягнення адміністративно-господарських санкції та пені,-
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО", у якому просить суд:
- стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 2376196,05 грн;
- стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 152076,8 грн.
Ухвалою від 31.07.2023 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Ухвалою від 16.01.2024 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 380/17368/23 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 02.02.2024 суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" не виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 10 робочих місць, тому має сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 10 середніх заробітних плат - 2376196,05 грн. Окрім того, згідно з пунктами 3.4, 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати відповідачк нарахована пеня у розмірі 152076,80 грн.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідач вжив усіх необхідних заходів, передбачених законодавством та спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що в розумінні статі 218 ГК України виключає притягнення останнього до відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. Причини не працевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив від 29.08.2023 (вх. № 65874), у якому зазначає, що Фонд здійснює автоматизований розрахунок на підставі даних Державного реєстру та ЦБІ один раз на рік, без втручання до отриманих показників, і тому, отримані Розрахунки АГС це наслідок показників, зазначених роботодавцем у звітності. Стосовно процедури отримання (надсилання) інформації повідомляє, що сформовані Розрахунки АГС, централізовано направляються Фондом до ПФУ, а інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю - до Держпраці (для вирішення питання щодо притягнення керівників у т.ч. бюджетних установ до адміністративної відповідальності в порядку КУпАП). Ці файли формуються автоматично в ЦБІ та надсилаються Фондом відповідно до встановленого порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку (частина дев'ята статті 20 Закону). Окремо звертає увагу, що незважаючи на суттєві зміни статті 19 Закону щодо виключення обов'язку роботодавців подавати звіти до територіальних відділень Фонду, механізм розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, визначений статтею 20 Закону, залишився без змін.
Представник відповідача подав заперечення від 13.09.2023 (вх. № 69792), у якому зазначає, що позивач не спростував і не заперечив цих доводів, зокрема і щодо періодичного отримання від відокремленого підрозділу відповідача інформації про створення і наявність у відповідача вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю. Жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем не виділено та не створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, позивачем не надано, а також не доведено факту протиправної відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з боку підприємства. Отже, в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-ХІІ передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.
Представник позивача подав заяву від 12.02.2024 (вх. № 11378ел) про розгляд справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд заслухав вступну промову представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Середньооблікова чисельність штатних працівників за 2022 рік ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО”, який розташований у м. Ладижині, Вінницької області, складає 674 особи. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 27 одиниць, не зайнятих особами з інвалідністю - 10 одиниць.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій у 2022 році у відокремленому підрозділі відповідача фактично працювало 17 осіб, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність.
Згідно з штатним розписом (створення робочих місць для працевлаштування інвалідів) працівників Відокремленого підрозділу “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” AT “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО”, затвердженого Генеральним директором AT “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО”, для працевлаштування інвалідів на ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС створено у 2022 році ще 15 робочих місць (посад).
Відокремлений підрозділ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” AT “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” подав до центру зайнятості Звіти про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН: 05.01.2022 (вих. № 15-12 від 05.01.2022); 03.02.2022 (вих. № 15-197 від 03.02.2022); 01.03.2022 (вих. № 15-397 від 01.03.2022), 04.04.2022 (вих. № 15-508 від 04.04.2022); 03.05.2022 (вих. № 15-620 від 03.05.2022); 01.06.2022 (вих. № 15-770 від 01.06.2022); 05.07.2022 (вих. № 15-959 від 05.07.2022); 02.08.2022 (вих. № 15-1130 від 02.08.2022); 02.09.2022 (вих. № 15-1292 від 02.09.2022); 03.10.2022 (вих. № 15-1466 від 03.10.2022); 31.10.2022 (вих. № 15-1591 від 31.10.2022); 02.12.2022 (вих. № 15-1775 від 02.12.2022).
Вказані звіти подані до центру зайнятості із інформаційними листами про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю (листи вих. № 15-11 від 05.01.2022; вих. № 15-196 від 03.02.2022; вих. № 15-396 від 05.07.2022, вих. № 15-507 від 04.04.2022, вих. № 15-619 від 03.05.2022; вих. № 15-769 від 01.06.2022; вих. № 15-958 від 05.07.2022; вих. № 15-1129 від 02.08.2022; вих. № 15-1278 від 02.09.2022; вих. № 15-1471 від 03.10.2022; вих. № 15-1592 від 31.10.2022; вих. № 15-1774 від 02.12.2022.
Інформаційні листи про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю надіслані на адресу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, саме: вих. №15-10 від 05.01.2022; вих. № 15-198 від 03.02.2022; вих. № 15-395 від02.03.2022 вих. № 15-509 від 04.04.2022; вих. № 15-618 від 03.05.2022; вих. № 15-770 від 01.06.2022; вих. № 15-960 від 05.07.2022; вих. № 15-1131 від 02.08.2022; вих. № 15-1291 від 02.09.2022; вих. № 15-1472 від 03.10.2022; вих. № 15-1593 від 31.10.2022; вих. № 15-1776 від 02.12.2022.
Листом від 02.06.2023 № 02.2-17/2140-23 Вінницький обласний центр зайнятості повідомив Фонд, що Відокремлений підрозділ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” AT “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” впродовж 2022 року подало звіти за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” для працевлаштування осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку.
Позивач вважає, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 10 робочих місць, і, як наслідок, повинен сплатити санкції в сумі 2376196,05 грн.
Водночас, за порушення термінів сплати вищезазначених санкцій відповідач зобов'язаний сплатити пеню у сумі 152076,80 грн.
З метою стягнення з відповідача сум адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1 п. 5 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 411 від 19.07.2021, Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені.
Законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України № 875-XII від 21.03.1991 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон № 875-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.
Частиною 1 статті 20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (частини друга, третя статті 20 Закону № 875-XII).
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 18-1 Закону № 875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітним і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 вищезазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Згідно з пунктами 5 та 6 розділу 1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі - Наказ № 316), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).
Згідно з положеннями наказу № 316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.
З матеріалів справи встановлено, що відокремлений підрозділ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” AT “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” перебуває на обліку у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та у своїй діяльності використовує найману працю.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” складає 674 особи, серед яких є 17 працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність та не зайнятих робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 10 одиниць.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” впродовж звітного періоду (2022 року) повідомляв Ладижинську міську філію Вінницького обласного центру зайнятості, зокрема у спосіб подання звітності за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" впродовж року 2022 щомісячно, в яких відобразив наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Окрім того, відповідач опублікував оголошення в місцевій газеті "Ладижин - Нове місто" від 13.01.2022, від 24.02.2022, 10.03.2022, від 07.04.2022, від 05.05.2022, від 16.06.2022, від 14.07.2022, від 11.08.2022, від 08.09.2022, від 20.10.2022, від 10.11.2022, від 22.12.2022 оголошення пронаявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Впродовж 2022 року відповідач повідомляв листами Центр зайнятості про наявність вакансій та потребу в особах з інвалідністю.
У той же час, доказів, які б підтверджували відмову відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з числа безробітних в матеріалах справи відсутні і такі позивач не надав.
За наведеного вище суд вважає, що відповідачем повністю виконано вимоги чинного законодавства щодо подання у встановленому порядку інформації про зайнятість і працевлаштування інвалідів до центру зайнятості, при цьому ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарських правопорушень. Зокрема, протягом 2022 року (з січня по грудень), відповідач відкрив вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю, про що повідомив центр зайнятості шляхом подання звітів форми № 3-ПН, та підтверджував ці вакансії до кінця року, на яку особи з інвалідністю працевлаштовані не були з причин, які не залежали від відповідача.
У силу положень ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Таким чином позивач, дійшовши висновку про необхідність стягнення з відповідача санкцій, помилково не врахував, що обов'язок ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ “ЛАДИЖИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 08.08.2019 у справі № 805/1436/16-а, яка є обов'язковою для врахування судами при застосування подібних норм права.
Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю.
Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно частини 1 статті 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні по створенню кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та відомості про вжиття ним усіх можливих для цього заходів по інформуванню органів державної влади з питань праці та соціальної політики щодо направлення для працевлаштування осіб з інвалідністю на створені робочі місця, суд дійшов висновку, що відповідач здійснив усі належні заходи для недопущення вчинення ним господарського правопорушення.
Таким чином під час розгляду даної справи суд не встановив вини відповідача у не працевлаштуванні осіб з інвалідністю, як наслідок, в діях відповідача відсутній склад правопорушення, пов'язаного із невиконанням нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в сумі 2376196,05 грн відносно відповідача відсутні. Як наслідок відсутні також підстави і для стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 152076,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно приписів ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" про стягнення адміністративно-господарських санкції та пені - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 22.02.2024.
Суддя Кедик М.В.