21 лютого 2024 року
справа №380/28900/23
провадження № П/380/29136/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) по відмові ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 ) в перерахунку пенсії відповідно до ч.4, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи продовжений трудовий стаж, який складає більш як 24 місяці, після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 ), призначену пенсію відповідно до ч.4, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи продовжений трудовий стаж, який складає більш як 24 місяці, після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, відповідач неправильно обчислив розмір пенсії, на отримання якої позивач має право. Позивач зверталась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте відповідач відмовив у вчиненні вказаних дій. Для відновлення свого права позивач звернулась до суду із позовом.
Ухвалою від 11.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою від 05.02.2024 суд витребував у відповідача належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відповідач 20.02.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зверталась, рішення про відмову у перерахунку пенсії із врахуванням положень ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не приймалося. Відповідь на звернення позивачки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а носить лише інформативний характер. Також відповідач зазначив, що з 03.06.2014 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону 1058. Згідно з поданою 07.07.2022 заявою Позивачці проведено перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону 1058 з 01.07.2022. Пенсію обчислено при наявному страховому стажі 44 роки 02 місяці 27 днів (зараховано по 30.06.2022), коефіцієнт страхового стажу - 0,44167. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період роботи з 01.07.2000 по 30.06.2022 за даними персоніфікованого обліку, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,93758. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7405,03 грн., становить 6942,81 грн. (7405,03 грн. х 0,93758). Розмір пенсії станом на 01.10,2023 складає 3446,77 грн., а саме: 3066,43 грн. - розмір пенсії за віком 6942,81 х 0,44167); 150,36 грн. - доплата за понаднормовий стаж, тобто за 14 років (1074,00 грн. х 14%); 229,98 грн. - підвищення за більш пізній вихід на пенсію (3066,43 грн. х 7,5%). Розмір пенсії призначений і обчислений на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, відповідно до норм чинного законодавства і нормативно-правових актів України. Право на перерахунок пенсії згідно з частиною 4 статті 42 Закону 1058 Позивачка матиме в разі набуття не менш як 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії (після 07.07.2024).
Разом з відзивом відповідач подав до суду витребувані матеріали пенсійної справи позивача.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача на момент призначення пенсії становив 36 років 27 днів.
Після призначення пенсії позивач продовжила працювати, що підтверджується даними з електронної пенсійної справи та не заперечується відповідачем.
На підставі заяви встановленого зразка про перерахунок пенсії від 07.07.2022 позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу набутого після попереднього перерахунку з 01.07.2022.
Пенсію обчислено при наявному страховому стажі 44 роки 02 місяці 27 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,44167. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період роботи з 01.07.2000 по 30.06.2022 за даними персоніфікованого обліку, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,93758. Розмір пенсії позивача станом на 01.10,2023 складає 3446,77 грн.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії згідно з даними, розрахованими за допомогою програми «Пенсійні розрахунки».
Листом від 31.10.2023 №29814-30535/К-52/8-1300/23 відповідач повідомив позивача, що згідно з поданою 07.07.2022 заявиою проведено перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону 1058 з 01,07.2022. Пенсію обчислено при наявному страховому стажі 44 роки 02 місяці 27 днів (зараховано по 30.06.2022), коефіцієнт страхового стажу - 0,44167. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період роботи з 01.07.2000 по 30.06.2022 за даними персоніфікованого обліку, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,93758. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7405,03 грн., становить 6942,81 грн. (7405,03 грн. х 0,93758). Розмір пенсії станом на 01,10,2023 складає 3446,77 грн„ а саме: 3066,43 грн. - розмір пенсії за віком 6942,81 х 0,44167); 150,36 грн. - доплата за понаднормовий стаж, тобто за 14 років (1074,00 грн. х 14%); 229,98 грн. - підвищення за більш пізній вихід на пенсію (3066,43 грн. х 7,5%). Розмір пенсії призначений і обчислений на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, відповідно до норм чинного законодавства і нормативно-правових актів України. Право на перерахунок пенсії згідно з частиною 4 статті 42 Закону 1058 позивач матиме в разі набуття не менш як 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії (після 07.07.2024).
Не погоджуючись із такою відповіддю відповідача, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до положень частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що згідно з розрахунком розміру пенсії, який проведено програмою «Пенсійні розрахунки» (версія 04.2023) розмір належної позивачу пенсії має становити 5156,48 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
З вказаних норм випливає, що при перерахунку пенсії, призначеної на підставі Закону №1058-IV пенсіонеру, який продовжує працювати, повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії за віком, яка була призначена відповідно до Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV або її попереднього перерахунку.
Із розрахунку, проведеного програмою «Пенсійні розрахунки» видно, що при обчисленні розміру пенсії враховувалась середня зарплата по Україні за 2020-2022 рр.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформувала правову позицію, згідно якої застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, можливе за переведенням з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто має мати місце первинне призначення пенсії за віком згідно з Законом №1058-IV, що не відповідає обставинам цієї справи.
Як встановлено судом, позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV з 2014 року. Водночас позивач подала до ГУ ПФУ у Львівській області заяву про перерахунок пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком за Законом №1058-IV, яка вже була їй призначена, а не при її первинному призначенні. При цьому, жодного разу відповідачем не було застосовано показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки при її попередніх перерахунках, як вбачається із матеріалів пенсійної справи.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV, при перерахунку пенсії пенсіонеру, який продовжує працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу, такий перерахунок проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Окрім того, судом також встановлено, що позивачу вже проводився перерахунок пенсії з 01.07.2022 на підставі відповідної заяви позивача від 07.07.2022 згідно з вимогами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV. Відтак наступний відповідний перерахунок може бути проведено за наявності не менш як 24 місяців страхового стажу, а за відсутності такого стажу - не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку такої пенсії.
Покликання позивача на статтю 69 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього Закону. не є релевантним, оскільки як уже встановлено судом, пенсія позивачу призначалась відповідно до вимог Закону №1058-IV, а не Закону №1788-XII.
Частиною першою статті 5 Закону № 1058-ІV зазначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відтак, в даних правовідносинах не підлягають застосуванню норми статті 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд також зазначає, що подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №1058-IV урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 4.1 Порядку №22-1 передбачено, що заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що підставою для перерахунку пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що у матеріалах відсутні докази звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Порядку №22-1 чи будь-які інші докази того, що остання усно зверталась до відповідача та надавала під час усного звернення будь-які документи посадовим особам органу Пенсійного фонду. Таким чином, окрім вищевказаних підстав, позивачем також не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, а відтак територіальний орган Пенсійного фонду України не приймав рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії. Суд вказує, що усні звернення та консультації з працівниками відповідача без подання відповідної заяви про призначення пенсії не створюють обов'язку у відповідача щодо її призначення/перерахунку.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №546/222/17, від 12.09.2019 у справі №158/1226/16-а та від 20.02.2020 у справі №636/863/17.
Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії не були протиправними. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Оскільки позовні вимоги не задовольняються, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідні положення КАС України, суд, -
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.