21 лютого 2024 рокусправа № 380/17604/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового (за списком №1) стажу періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.10.2020 по 30.06.2021 та відмови у перерахунку пенсії з врахуванням вказаного стажу з 29.10.2021 по 01.04.2023 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-Vl, а також абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, та з урахуванням заробітної плати, яку він отримував по день звільнення 04.10.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового (за списком №1) стажу період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.10.2020 по 30.06.2021 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням вказаного стажу з 29.10.2021 по 01.04.2023 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI, а також абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V, та з урахуванням заробітної плати, яку він отримував по день звільнення 04.10.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 29.10.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській обласні як одержувач пенсії по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону №1058. Позивач має не менше 15 років стажу зайнятих повний робочий день па підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, що підтверджується записами у трудовій книжці. З 01.03.2023 року розмір пенсії було обчислено відповідачем відповідно до ч. 1 ст.33 Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, визначеної відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Період роботи позивача з 01.04.2021 року по 04.10.2021 року не зараховано до страхового та підземного стажу за списком №1, оскільки підприємством не сплачені страхові внески па загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивачу відмовлено у призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 закону №1058 (Лист відповідача від 14.03.2023 року №6165-5220/111-52/8-1300/23). 12.04.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком з 29.10.2021 року (дати призначення пенсії). Листом відповідача від 26.04.2023 року №10841-10430/111-52/8-1300/23 позивача повідомлено, що з 29.10.2021 року він перебуває на обліку за отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. З 01.04.2023 року проведено перерахунок пенсійної виплати (розмір пенсії по інвалідності визначено у розмірі пенсії за віком), зарахувавши до страхового стажу та до стажу на підземних роботах за списком №1 період роботи з 01.10.2020 року по 30.06.2021 року на підставі даних про сплачені підприємством страхові внески за цей період. Оскільки відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяці, що передує місяцю подання особою заяви про призначення пенсії надійшли після чотирьох місяців з дня звернення за призначенням пенсії, тому відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії з дати її призначення. Страховий (загальний) стаж позивача, становить більше 35 років (з урахуванням повних 15 років стажу на підземних роботах за списком №1). Стаж роботи па підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 складає більше 15 років. Вказане дає право позивачу для отримання пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 8 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 02.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що ОСОБА_1 призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 29.10.2021 відповідно до положень Закону № 1058, на підставі заяви встановленого зразка про призначення пенсії та пакету документів. При призначенні пенсії страховий стаж позивача, обчислений по 30.09.2020, становив 20 років 00 місяців 20 днів, з них 14 років 08 місяців 27 дні - пільговий (підземний) стаж за списком № 1 (в тому числі 02 місяці 5 днів - навчання за фахом). При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.10.2020 по 04.10.2021 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком № 1 для обчислення пенсії з 29.10.2021, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля».
Однак, період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 (01 рік 04 дні) на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» зараховано до пільгового (підземного) стажу за списком № 1, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345. Стаж роботи, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345 становить 15 років 9 місяців 01 днів. Страховий стаж позивача, що дає право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком становив 34 роки 20 днів, а саме 70 років 20 днів страхового стажу та 14 років додатково зараховані роки пільгового (підземного) стажу за списком № 1 на підставі положень абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону № 1058, тому у позивача було відсутнє право на призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 29.10.2021.
В подальшому 03.04.2023 позивач звернувся із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії. З 01.04.2023 органами Пенсійного фонду України, за принципом екстериторіальності, заявнику проведено перерахунок пенсії, а саме розмір пенсії по інвалідності обчислено в розмірі пенсії за віком, відповідно до положень абзацу 8 частини 2 ст. 33 Закону № 1058. абзацу 3 частини і ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345 та зараховано період з 01.10.2020 по 30.06.2021. Розмір пенсії по інвалідності обчислено в розмірі пенсії за віком з урахуванням страхового стажу 35 років 09 місяців 23 дні, а саме 20 років 09 місяців 23 дні страхового стажу та 15 років додатково зараховані роки пільгового (підземного) стажу за списком № 1 на підставі положень абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону № 1058. Розмір пенсії з 01.04.2023 становив 15778,73 грн. (19598,41 - середньомісячний заробіток * 80 % + 100,00 грн. - індексація з 01.03.2023).
Відповідно до частини 4 ст. 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058. Відповідно до абзацу 7 пункту 4.3 Порядку у разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, перерахунок пенсії згідно з абзацами . першим - третім частини четвертої статті 42 Закону або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. При. цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого третього частини четвертої статті 42 Закону.
Оскільки, страхові внески ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» за вересень 2021 (04.10.2021 - дата звільнення) не надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення за призначенням пенсії, тому були відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії, а саме призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з дати її призначення з 29.10.2021.
Відповідно до абзацу 1 частини 1. ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, при призначенні пенсії, період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 не підлягав зарахуванню, оскільки на момент призначення пенсії, згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВГІ «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля». Оскільки, страховий стаж позивача на момент призначення пенсії становив менше 35 років, у позивача було відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 29.10.2021. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання з 29.10.2021 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), що не заперечується та не спростовується сторонами.
У лютому 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 29.10.2021.
Листом від 14.03.2023 №6165-5220/Ш-52/8-1300/23 відповідач повідомив позивача про те, що при призначенні пенсії страховий стаж позивача обчислений по 30.09.2020 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески, і становить 20 років 00 місяці 20 днів, в тому числі 15 років 09 місяців 04 днів стаж на підземних роботах за списком № 1, до якого зараховано 02 місяців 05 днів - період навчання за фахом та період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 для визначення права на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності також зараховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку - 19 років 04 дні.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, визначений із заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.12.2000 по 30.09.2020 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітку - 1,80266) з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки - 10846,37 грн., становить 19552,32 грн. (10846,37 грн. х 1,80266).
Абзацом 8 частини 2 статті 33 Закону № 1058 передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю III групи мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу.
Страховий стаж позивача, обчислений за даними про сплачені підприємством страхові внески по 30.09.2020, становить 34 роки 20 днів, в тому числі 20 років 00 місяці 20 днів - стаж роботи та додатково зараховано 14 років за повних 14 років стажу на підземних роботах за списком № 1, тому підстави для обчислення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону № 1058 відсутні. Розмір пенсії обчислено відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 1058, якою передбачено, що пенсія по III групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком. Розмір пенсії за віком обчислений відповідно до статті 8 Закону № 345 становить 15641,86 грн. (19552,32 грн. - середньомісячний заробіток х 80 %). Пенсійна виплата позивача по III групі інвалідності з 01.03.2023 становить 7920,93 грн. (15641,86 грн. - пенсія за віком х 50 % + 100,00 грн. індексація з 01.03.2023). Період роботи з 01.04.2021 по 04.10.2021 на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» не зарахований до страхового та до підземного стажу за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за даний період не врахована заробітна плата, оскільки підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Станом на сьогодні, за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» страхові внески сплачені включно по березень 2021 року.
Для проведення перерахунку пенсії з урахуванням до страхового стажу та стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду роботи з жовтня 2020 по березень 2021, позивачу запропоновано подати заяву про перерахунок пенсії, відповідно до додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
03.04.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою встановленого взірця щодо призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 29.10.2021.
Листом від 26.04.2023 №10841-10430/Ш-52/8-1300/23 відповідач повідомив позивача про те, що при призначенні пенсії страховий стаж позивача обчислений по 30.09.2020 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески, становив 20 років 20 днів, в тому числі 15 років 09 місяців 01 день стаж на підземних роботах за списком № 1, до якого зараховано період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 для визначення права на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345.
Період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» не зарахований до страхового та до підземного стажу за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за даний період не врахована заробітна плата, оскільки не були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Розмір пенсійної виплати позивача з 29.10.2021 обчислено відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 1058, в розмірі 50 відсотків пенсії за віком визначеної відповідно до ст. 8 Закону №345.
Перерахунки призначеної пенсії проводяться в строки визначені ч. 4 ст. 45 Закону №1058: з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви від 03.04.2023 за № 1946 проведено перерахунок його пенсійної виплати з 01.04.2023, зарахувавши до страхового стажу та до стажу на підземних роботах за списком № 1 період роботи з 01.10.2020 по 30.06.2021 на підставі даних про сплачені підприємством страхові внески та за даний період враховано заробітну плату. Розмір пенсії по інвалідності обчислено в розмірі пенсії за віком з урахуванням страхового стажу 35 років 09 місяців 23 дні (стаж роботи позивача 20 років 09 місяців 23 дні та додатково зараховано 15 років за повних 15 років стажу роботи на підземних роботах за списком № 1) та середньомісячного заробітку 19598,41 грн., який визначено із заробітної плати за період з 01.12.2000 по 30.06.2021 (коефіцієнт заробітку - 1,80691) з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки - 10846,37 грн. (10846,37 грн. х 1,80691).
З 01.04.2023 пенсія позивача по інвалідності обчислена в розмірі пенсії за віком становить 15778,73 грн. (19598,41 грн. - середньомісячний заробіток х 80 % + 100,00 грн. - індексація з 01.03.2023).
Щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку зі сплатою страхових внесків з дати призначення пенсії, відповідач повідомив, що пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із змінами, внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України № 33-1 від 25.11.2021 визначено, у разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення пенсії надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи за призначенням пенсії, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. Оскільки відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення пенсії надійшли після чотирьох місяців з дня звернення за призначенням пенсії, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з дати її призначення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Таким чином, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XIIпідлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія по інвалідності.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Абзацом 8 ч.2 ст.33 Закону №1058-IV визначено, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Згідно з статтею 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
- П - розмір пенсії, у гривнях;
- Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
- Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною першою ст.28 Закону №1058-IV визначено, що:
- мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум (абзац перший);
- мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (абзац третій).
Надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VІ (далі - Закон №345-VІ). Дія цього Закону, згідно зі статтею 1 поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно зі ст.8 Закону №345-VІ мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Із відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 судом встановлено наступні періоди роботи, зокрема:
- 01.08.2006 року прийнятий учнем підземного гірника у ВП «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з повним робочим днем на підземних роботах (запис №10);
- 03.10.2006 року переведений підземним гірником третього розряду з повним робочим днем на підземних роботах (запис №11);
- 02.11.2006 року направлений на курси підземних гірників з ремонту гірничих виробок з відривом від виробництва при Червоноградському УКК (запис №12);
- 01.12.2006 року по 16.01.2007 року на час виробничої практики переведений учнем підземного гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах (запис №13);
- 23.01.2007 року після закінчення курсів переведений підземним гірником з ремонту гірничих виробок четвертого розряду з повним робочим днем на підземних роботах (запис №14);
- проведена атестація робочих місць за умовами праці, що підтверджує право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 (наказ №303-в від 03.12.2007) (запис №15);
- проведена атестація робочих місць за умовами праці, що підтверджує право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 (наказ №213-в від 30.11.2011) (запис №16);
- проведена атестація робочих місць за умовами праці, що підтверджує право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 (наказ №248-в від 28.11.2017) (запис №17);
- 04.10.2021 звільнено у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи п.2 ст.40 КЗпП України (запис №18).
Суд зазначає, що зазначені вище періоди роботи у ВП «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» зараховані як до страхового стажу так і до пільгового стажу за Списком №1, за виключенням періоду роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021, оскільки підприємством страхувальником не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на день призначення пенсії позивачу 29.10.2021 року.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 р. № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 №637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У трудовій книжці позивача вчинено записи щодо перебування позивача на посадах за Списком №1, які надають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.
Суд вважає, що трудова книжка містить необхідні відомості і відповідає вимогам п. 10 Порядку №383, які підтверджують роботу позивача у спірний період.
При цьому зазначені записи в трудовій книжці позивача в установленому порядку недійсними не визнані.
Тобто трудова книжка містить необхідні дані для підтвердження наявності у позивача як страхового та і спеціального пільгового трудового стажу.
Стаття 24 Закону №1058-IV містить такі норми:
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз.1 ч.1 ст.24);
- до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону(абз.2 ч.1 ст.24);
- страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.9 ч.3 ст.24);
- за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абз.10 ч.3 ст.24).
Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV:
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
- персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з нормами статей 14, 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці), які зобов'язані сплачувати страхові внески за застрахованих осіб (працівників) до органів Пенсійного фонду України.
За нормами ст.24 Закону №1058-IV:
- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24);
- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24).
Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовано ст.21 Закону №1058-IV. Як зазначено в частині другій цієї статті на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Частиною третьою ст.21 Закону №1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи; та серед іншого, частину персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1), яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п.6 розділу V Положення №10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається, зокрема, щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу - згідно з додатками 3-5 до цього Положення. Так, додатком 4 до цього Положення затверджено форму довідки ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Нормами статті 106 Закону №1058-IV передбачена відповідальність страхувальників, серед іншого, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.
Як визначено ст.83 Закону №1788-XII, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами 4-6, 9, 10 ст.20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №316/1392/16-а, відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Судом встановлено, що позивач станом на 29.10.2021 (день призначення пенсії) страховий та пільговий стаж обрахований по 30.09.2020.
Станом на 29.10.2021 період роботи позивача з 01.10.2020 по 04.10.2021 у ВП «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» Пенсійним органом не зарахований як до страхового стажу так і до пільгового стажу за Списком №1, оскільки підприємством страхувальником не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування саме станом на день призначення пенсії, проте зарахований вже під час перерахунку 01.04.2023.
Отже, пенсія позивача відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» призначена та обрахована лише з 01.04.2023.
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не заперечує факт зарахування періоду роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 у ВП «Шахта «Степова» державного підприємства «Львіввугілля». Проте, зарахування періоду роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 відбулося лише 01.04.2023, а не станом на момент призначення пенсії по інвалідності, тобто 29.10.2021.
З огляду на наведене, суд зазначає, що несплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №316/1392/16-а, від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, які, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд встановив, що з 01.10.2020 по 04.10.2021 позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» державного підприємства «Львіввугілля» та йому нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача станом на 29.10.2021 (день призначення пенсії по інвалідності) були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача вказаний період роботи.
Таким чином, в матеріалах справи наявні докази, з яких вбачається, що позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.10.2020 по 04.10.2021, на яку відповідно нараховувалися страхові внески, тому у відповідача були відсутні підстави станом на 29.10.2021 не зараховувати позивачу як до страхового стажу так і до пільгового стажу за Списком №1 вказаний період роботи.
Отже, період роботи, за який підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Крім того, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача форми ОК-5 відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки ця особа не може нести відповідальність замість роботодавця.
Таким чином, розмір пенсії позивача повинен бути обчислений з дати її призначення відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Тому відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату (доплату) перерахованої на підставі цього рішення суду пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» констатував: «п.50. суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п.3 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №806/2208/17.
Суд наголошує, що перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є діями, які пенсійний орган зобов'язаний вчинити за наявності відповідних підстав, а тому вони не можуть вважатись дискреційними повноваженнями.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
На підставі аналізу наведених вище норм, ураховуючи положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд висновує про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу при призначенні пенсії по інвалідності до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», зобов'язання відповідача зарахувати позивачу станом на 29.10.2021 до страхового та пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», що дає право станом на 29.10.2021 на обчислення пенсії у розмірі, визначеному ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 29.10.2021 враховуючи період роботи та заробітну плату з 01.10.2020 по 04.10.2021 у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) при призначенні пенсії по інвалідності до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 29.10.2021 до страхового та пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.10.2020 по 04.10.2021 у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», що дає право станом на 29.10.2021 на обчислення пенсії у розмірі, визначеному ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 29.10.2021 враховуючи період роботи та заробітну плату з 01.10.2020 по 04.10.2021 у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) 1073,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 21.02.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович