справа№ 380/1407/23
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
21 лютого 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ: 20987385), в якому просить:
визнати протиправним Рішення про відмову у перерахунку пенсії в частині перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2022, врахувавши при цьому право ОСОБА_1 на надання інформації про умови призначення усіх видів пенсій, на які вона має право та роз'яснення можливості оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, розрахованої з розміру пенсії за віком годувальника як за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, так і за Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, включаючи всі передбачені законодавством виплати/надбавки та індексацію;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати загальний страховий стаж при обрахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з пенсії за віком тривалістю 60 років 5 місяців 13 днів, а для пенсії за ст. 37 Закону України “Про державну службу” (3723) - стаж державної служби тривалістю 42 роки 8 місяців 27 днів.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника надати право вибору відповідно до статті 40 Закону 1058-IV найбільш сприятливих для обчислення пенсії періодів заробітної плати (доходу) мого чоловіка за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 врахувати положення пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 1058-IV, згідно з яким пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Оскільки таке звернення позивачки зафіксовано 01 липня 2022 року, то пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, наступного за днем смерті годувальника - з 23.05.2022 року.
визнати протиправною діяльність відділу обслуговування громадян № 4 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо надання консультацій про пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/1407/23 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника №913040125467 від 07.07.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії - у разі втрати годувальника з урахуванням правових висновків, наведених у рішенні суду, врахувавши право ОСОБА_1 на надання інформації про умови призначення усіх видів пенсій, на які вона має право та роз'яснення можливості оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, розрахованої з розміру пенсії за віком годувальника як за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, так і за Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ: 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду від 24.03.2023 набрало законної сили 18.05.2023.
Як встановлено судом із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», на підставі вказаного рішення, судом було виготовлено виконавчі листи, які видано 14.06.2023.
31.01.2024 позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду від 24.03.2023 у справі №380/1407/23. Заява мотивована тим, що відповідач не виконує вказане рішення суду. Позивач зверталась до відповідача із заявою щодо виконання рішення суду, проте відповіді не отримала. Рішення Головного управління ПФУ у Львівській області №913040125467, прийняте на виконання вказаного рішення суду позивачу не надсилалось, крім того не містить дати прийняття, а тому не може вважатися належним доказом виконання рішення суду.
Відповідач 02.02.2024 та 06.02.2024 подав заперечення за вказану заяву про встановлення судового контролю, у яких зазначив, що заявником не наведено жодного доказу невиконання, ухилення чи створення перешкод Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області для виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 24.03.2023 у справі № 380/1407/23. Натомість позивачем підтверджено той факт, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії - у разі втрати годувальника з урахуванням правових висновків, наведених у рішенні суду, врахувавши право ОСОБА_1 на надання інформації про умови призначення усіх видів пенсій, на які вона має право та роз'яснення можливості оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, розрахованої з розміру пенсії за віком годувальника як за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, так і за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-Х1І. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 380/1407/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії - в разі втрати годувальника з урахуванням правових висновків та прийняло рішення № 913040125467, в якому викладено роз'яснення щодо недоцільності переходу на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутності підстав для переходу на пенсію в разі втрати годувальника згідно із Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». А саме, в результаті розрахунку розмір пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону 1058 з 01.07.2022 становитиме 5052,71 грн., що є меншим ніж розмір пенсії за віком заявниці - 5130,26 грн. Таким чином, дане судове рішення виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повністю в межах покладених судом зобов'язань та відповідно до чинного на момент виконання судового рішення законодавства. Заявницею не доведено нехтування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вимогам суду, викладеним у рішенні від 24.03.2023 у справі № 380/1407/23.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а.
Суд зазначає, що метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Позивач обґрунтовує своє звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю тим, що відповідач не виконує рішення суду від 24.03.2023 у справі №380/1407/23. Рішення № 913040125467 позивачу не надсилалось. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що в результаті розрахунку розмір пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1058 з 01.07.2022 становитиме 5052,71 грн., що є меншим ніж розмір пенсії за віком заявниці (5130,26 грн.). Враховуючи вищезазначене ОСОБА_1 недоцільно переводити на пенсію в разі втрати годувальника за Законом № 1058, Щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 3723 у мотивувальній частині рішення суду зазначено, що правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за пенсією, а в момент виникнення права на її призначення. Годувальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На дату смерті годувальника не передбачало призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу», а отже підстави повторно розгляду заяви ОСОБА_1 на нормами Закону № 3723 немає.
Як встановлено судом, на виконання рішення суду від 24.03.2023 у справі №380/1407/23 Головним управлінням ПФУ у Львівській області було прийнято рішення №913040125467. У рішенні вказано, що рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії - у разі втрати годувальника з урахуванням правових висновків, наведених у рішенні суду, врахувавши право ОСОБА_1 на надання інформації про умови призначення усіх видів пенсій, на які вона мас право та роз'яснення можливості оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника. розрахованої з розміру пенсії за віком годувальника як за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV. так і за Законом України "Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Зобов'язань щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсії ОСОБА_1 в вищезазначеному рішенні не передбачено. Відповідно до вищенаведеного переглянуто рішення про перерахунок пенсії з 01.07.2022 ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про заробітну плату від 29.06.2022 № 100, яка видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області про перехід на пенсію в разі втрати годувальника за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон № 1058). В результаті розрахунку розмір пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1058 з 01.07.2022 становитиме 5052,71 гри.. що є меншим ніж розмір пенсії за віком заявниці (5130.26 гри.). Враховуючи вищезазначене ОСОБА_3 , недоцільно переводити на пенсію в разі втрати годувальника за Законом №1058.
Судом також встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Батюк М.В. від 06.10.2023 було відкрито виконавче провадження №72902595 щодо виконання виконавчого листа №380/1407/23 виданого 14.06.2023. Постановою від 29.12.2023 вказане виконавче провадження було завершене.
Відтак суд приходить до висновку, що правовідносини щодо виконання вказаного рішення суду були вирішені. Відповідачем на виконання рішення суду було повторно розглянуто заяву про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії - у разі втрати годувальника з урахуванням правових висновків, наведених у рішенні суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не надала доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав результату, а тому відсутні підстави для встановлення судового контролю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 КАС України суд,-
у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/1407/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Чаплик І.Д.