про відкриття провадження в адміністративній справі
22 лютого 2024 року справа № 340/752/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (далі - заробіток) при виплаті індексації грошового забезпечення (далі - індексація) на підставі рішення суду та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації (далі - компенсація).
Водночас просить суд зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити кошти.
Заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Повідомив, що проходить військову службу і бере участь у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_2 з 26 квітня 2021 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення клопотання з таких підстав.
Висновок щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду.
Так, позивач звільнений з військової служби військовою частиною 13 травня 2019 року, а повний розрахунок (за його інформацією) при звільненні проведено 21 січня 2023 року (виплата індексації на підставі рішення суду).
Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
«В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».
Заробіток не відноситься до структури заробітної плати.
За своєю природою є мірою покарання працедавця за недотримання обов'язків і сплачується на користь працівника.
Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).
Обов'язок сплати виникає після припинення трудових відносин.
Отже, у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби місячний строк звернення до суду треба обчислювати з дня фактичного розрахунку.
Тому строк звернення до суду розпочав відлік з 22 січня 2023 року, а завершився 22 лютого того ж року.
Висновок рішення Конституційного Суду України у справі №1-18/2013 від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
«В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.»
Актуальність висновку Конституційного Суду України в частині непоширення строку звернення до суду втрачена 19 липня 2022 року.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду щодо вимоги щодо нарахування і виплати компенсації (складова заробітної плати).
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
« 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду становить 3 місяці.
Компенсацію виплачують у місяць сплати заборгованості зі заробітної плати (у цьому випадку заборгованість становить індексація) відповідно до приписів частини 1 статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Цією нормою права встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином строк звернення до суду щодо сплати компенсації треба обчислювати з 22 січня 2023 року (індексацію виплатили 21 січня 2023 року).
Строк звернення до суду з цією вимогою завершився 22 квітня 2023 року.
Позивач звернувся до суду 05 лютого 2024 року.
Отже, пропущений строк звернення до суду щодо двох позовних вимог.
ОСОБА_1 проходить військову службу і бере участь у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_2 з 26 квітня 2021 року.
Причину пропущення строку звернення до суду суд визнає поважною.
Тому поновлює його.
Приписами частини 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позов поданий і оформлений з додержанням вимог статей 160-161 КАС України, а тому провадження у справі належить відкрити.
Керуючись приписами статті 257 КАС України, суд зробив висновок про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до приписів пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.80, 171, 257 КАС України, суд
Задовільнити клопотання.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Відкрити спрощене позовне провадження (без виклику сторін).
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 інформацію про виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №340/11396/21.
Запропонувати відповідачу надати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати позивачу надати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Запропонувати відповідача подати заперечення протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити сторонам, що письмові заяви учасників справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення) направляються до суду і одночасно іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам їх процесуальні права та обов'язки, що встановлені приписами статей 44-46 КАС України.
Зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, надати до дня судового засідання у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при вчиненні оскарженої бездіяльності.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ