ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 27/397
17.10.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»
До Відкритого акціонерного товариства «Трест “Київмісьбуд-6»
Про стягнення 54 248,58 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники:
Від позивача Крупка М.П.- представник за довіреністю від 03.07.2007р.;
Від відповідача Середа О.В. -представник за довіреністю від 03.07.2007р.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за неналежне виконанням останнім зобов'язань по оплаті виконаних ТОВ “Автомобільний центр Голосіївський» ремонтних робіт автомобіля Maxima»(державний номер АА 8083 АА) у розмірі 54 248,58 грн., яка складається з 43 672 грн. 98 коп. основного боргу, 2227 грн. 07 коп. пені, 6394 грн. 72 коп. інфляційних витрат, 1953 грн. 81 коп. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.10.07р.
Позивач у судовому засіданні 01.10.2007р. підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідно до покладених на нього зобов'язань виконав на замовлення відповідача ремонт та технічне обслуговування його автомобілів, проте останній порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснив оплату виконаних позивачем робіт.
Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.09.2007р. не виконав, витребуваних судом документів не надав. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2007 року розгляд справи відкладено на 17.10.2007 року, зобов'язано сторони надати суду витребувані документи.
Позивач у судовому засіданні 17.10.2006 року, уточнив розмір заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 55823 грн. 23 коп., яка складається з 43 672 грн. 98 коп. основного боргу, 2227 грн. 07 коп. пені, 7800 грн. 66 коп. інфляційних витрат та 2122 грн. 52 коп. 3% річних. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь, понесені ним судові витрати та витрати на отримання довідки ЄДРПОУ відповідача у сумі 31 грн. 13 коп.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
Відповідач у судовому засіданні 17.10.2007 року заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що надані позивачем закази-наряди не були підписані та завірені печаткою ВАТ «Трест “Київмісьбуд-6», у зв'язку з чим зазначені документи не можуть свідчити про прийняття виконаних робіт чи матеріалів з боку ВАТ «Трест «Київмісьбуд-6».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
На підставі усної домовленості між сторонами, позивач здійснив ремонтні роботи автомобіля Maxima»(державний номер АА 8083 АА), який належить відповідачу, на загальну суму 45 759 грн. 62 коп., що підтверджується належним чином завіреними копіями замовлень - нарядів від 25.02.2006 року та від 01.03.2006 року та Актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля від 01.03.2006 року, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського кодексу особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Частина 2 статті 184 ГК України встановлює, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 ГК України).
Таким чином позивач та відповідач уклали договір про надання послгу у спрощений спосіб, відповідно до ст. 184 ГК України, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача на загальну суму 6 903 грн. 80 коп.
Судом встановлено, що 02.03.2006 року відповідач направив на адресу ТОВ “Автомобільний центр Голосіївський» гарантійний лист № 123, яким боржник гарантував оплату виконаних позивачем робіт до 10.03.2006 року, проте станом на вказану дату боржником не було проведено розрахунків за виконані позивачем ремонтні роботи автомобіля «Nissan Maxima»(державний номер АА 8083 АА) відповідно до Акта виконаних робіт № 75454 від 01.03.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2006 року між ТОВ “Автомобільний центр Голосіївський» (надалі -виконавець) та ВАТ «Трест “Київмісьбуд-6»(надалі -замовник) було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів № 02-03-06/1 (надалі -Договір), відповідно до якого виконавець зобов'язаний був виконати на замовлення замовника ремонт, технічне обслуговування наданих замовником автомобілів, а замовник в свою чергу зобов'язаний був своєчасно оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим договором.
Сторони передбачили, що, відповідно до п. 2.10 Договору, після виконання робіт виконавець надає замовнику Акт виконаних робіт, в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість, перелік та вартість встановлених запасних частин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів, гарантійні терміни на виконані роботи.
При відсутності взаємних, обґрунтованих претензій, уповноважена особа замовника протягом двох робочих днів, відповідно до п. 2.11 Договору, мала підписати Акти виконаних робіт.
Факт виконання позивачем, покладених на нього зобов'язань за Договором 02-03-06/1 від 02.03.2006 року підтверджується Актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 75924 від 02.03.2006 року та № 86293 від 18.05.2006 року, підписаними сторонами. Таким чином, загальна вартість виконаних позивачем робіт за договором складає 26 800 грн. 36 коп.
Вартість робіт та порядок їх розрахунків узгоджено сторонами у розділі 4 Договору, відповідно до якого оплата за виконані роботи проводиться замовником по факту виконання робіт , в строк, не пізнішще 3 баніквських днів з дня підписання Акту (п. 4.1 Довгору).
Оскільки відповідач за виконані позивачем роботи за Договором про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів № 02-03-06/1 від 02.03.2006 року не розрахувався, то станом на день звернення позивача до суду заборгованість боржника складає 26 800 грн. коп.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується письмовими поясненнями позивача, 18.05.2006 року відповідач частково розрахувався за виконані ремонтні роботи автомобіля «Nissan Maxima»(державний номер АА 8083 АА) за Актом виконаних робіт № 75454 від 01.03.2006 року, що підтверджується платіжним дорученням № 459 від 18.05.2006 року на суму 1983 грн. 12 коп. та № 460 грн. від 18.05.2006 року на суму 20 000 грн. 00 коп.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду загальна заборгованість боржника складає 43 672 грн. 98 коп. (16 879 грн. 98 коп. - за усним договором, за позивач здійснив ремонтні роботи автомобіля san Maxima»(державний номер АА 8083 АА), та 26 800 грн. 00 коп. -за Договором про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів № 02-03-06/1 від 02.03.2006 року).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданих робіт від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач в судове засідання не з'явився та не надав суду пояснень з приводу заявлених до нього позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Таким чином, факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосується виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на зявку -наряд, як на доказ невиконання позивачем робіт, оскільки належними доказами, які підтверджують здійснення господарської операції між сторонами, є первинний бухгалтерський документ, а саме Акт виконаних робіт, який підписаний відповідачем та акт звірки розрахунків, підписаний повноважними особами сторін та завірені печатками підприємств.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 43 672 грн. 98 коп.
Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 755 грн. 08 коп. за період прострочення з 08.03.2006р. по 07.09.2006р. за Актом виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 75924 від 02.03.2006 року та в сумі 8402 грн. 80 коп. за період прострочення з 24.05.2006 р. по 23.11.2006р. за Актом виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 86293 від 17.05.2006 року.
Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до п. 5.2. договору, за прострочення оплати за договором, відповідач (замовник) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Таким чином, розмір пені становить:
8402 грн. 80 коп.(основний борг) х 94 дні (з 08.03.2006 року по 09.06.2006 року) х 19%: 365 х 100 = 406 грн. 78 коп.
8402 грн. 80 коп.(основний борг) х 90 дні (з 10.06.2006 року по 07.09.2006 року) х 17% : 365 х 100 = 348 грн. 30 коп.
18397 грн. 56 коп.(основний борг) х 17 дні (з 24.05.2006 року по 09.06.2006 року) х 19% : 365 х 100 = 133 грн. 20 коп.
18397 грн. 56 коп.(основний борг) х 167 дні (з 10.06.2006 року по 23.11.2006 року) х 17% : 365 х 100 = 1338 грн. 79 коп.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору ( п.5.3. ) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 2227 грн. 07 коп.
Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 7800 грн.66 коп. та 3% річних у сумі 2122 грн. 52 коп. за період прострочення з 07.03.2006 року по 17.10.2006 року відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Розмір індексу інфляції за весь період прострочення становить 7800,66 грн.:
по Акту № 75454 від 01 березня 2006 року (оплата - не пізніше 06.03.2006р.):
за період з 07.03.2006р. по 17.05.2006р. (день часткової оплати заборгованості) сума заборгованості (38855,74 грн.) з урахуванням інфляції не збільшилася;
за період з 18.05.2006р. по 17.10.2007р. інфляційне (індекс = 1,179) збільшення заборгованості (16872,62 грн.) становить: 3020,20 грн.
по Акту № 75924 від 02 березня 2006р. (оплата - не пізніше 07.03.2007р.):
за період з 08.03.2006р. по 17.10.2007р. інфляційне (індекс = 1,177) збільшення заборгованості (8402,80 грн.) становить: 1487,30 грн.
по Акту № 86293 від 18 травня 2006 року (оплата - не пізніше 23.05.2006р.):
за період з 24.05.2006р. по 17.10.2007р. інфляційне (індекс = 1,179) збільшення заборгованості (18397,56 грн.) становить: 3293,16 грн.
Розмір 3% річних становить 2122,52 грн.:
по Акту № 75454 від 01 березня 2006 року:
за період з 07.03.2006р. по 17.05.2006р. збільшення суми боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми (38855,74 грн.) становить 226,75 грн.:
за період з 18.05.2006р. по 17.10.2007р. збільшення суми боргу (16872,62 грн.) з урахуванням 3% річних від простроченої суми становить 716,97 грн.
по Акту № 75924 від 02 березня 2006 року:
за період з 08.03.2006р. по 17.10.2007р. збільшення суми боргу (8402,80 грн.) з урахуванням 3% річних від простроченої суми становить 406,10 грн.
по Акту № 86293 від 18 травня 2006 року:
за період з 24.05.2006р. по 17.10.2007р. збільшення суми боргу (18397,56 грн.) з урахуванням 3% річних від простроченої суми становить 772,70 грн.
З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 2122 грн. 52 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань по Договору 02-03-06/1 від 02.03.2006 року та інфляційних витрат у сумі 7800 грн. 66 коп. підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати у розмірі 31 грн. 13 коп. для отримання довідки з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується платіжним дорученням № 1526 від 27.09.2007 року.
У п. 1 роз'яснення ВГС України від 04.03.98 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 ГПК України»зазначається, що відповідно до розділу 6 Господарсько процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем для отримання довідки про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України, слід віднести до інших витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, витрати понесені для отримання довідки ЄДРПОУ відповідача, сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства трест “Київмісьбуд-6» (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9, код ЄДРПОУ 04012885) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр Голосіївський» (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, код ЄДРПОУ 14333225) основний борг у сумі 43672 грн. 98 коп., пеню у сумі 2227 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 2122 грн. 52 коп., інфляційні витрати в сумі 7800 грн. 66 коп., державне мито у сумі 558 грн. 23 коп.., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., витрати понесені для отримання довідки ЄДРПОУ у сумі 31 грн. 13 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
21.11.2007р.
Суддя М.А. Дідиченко