Номер провадження: 22-ц/813/4246/24
Справа № 947/14522/21
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
20.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси віл 09 травня 2023 року по справі за заявою ПАТ «СК «Велтлінер» про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» про відшкодування шкоди, -
09 травня 2023 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси заяву ПАТ «СК «Велтлінер» про поворот виконання рішення задоволено частково.
Допущено поворот виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 19 серпня 2021 року у цивільній справі №947/14522/21.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Велтлінер» грошову суму, стягнуту на підставі виконавчого листа №947/14522/21 від 22.09.2021 року у розмірі 516 781,13 грн. за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2021 у цивільній справі №947/14522/21.
В задоволенні заяви у іншій частині відмовлено.
26 січня 2024 року Одеським апеляційним судом зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду від 09 травня 2023 року.
Дослідивши вказану апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає за необхідне повернути її скаржнику з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повторно звертається із апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року. Судом встановлено, що 19 травня 2023 року ОСОБА_1 вже оскаржувалась вказана ухвала та ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 червня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк на усунення недоліків. В свою чергу, ОСОБА_1 вказані недоліки усунуто не було у зв'язку з чим апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року.
Слід звернути увагу на те, що у поданій 26 січня 2024 року апеляційній скарзі, ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не вказує про причини пропуску такого строку.
Апеляційний суд наголошує, що практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Тобто, ОСОБА_1 який є ініціатором апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, має самостійно або через свого представника, з розумним інтервалом часу цікавитись стадією розгляду ініційованого питання.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Проблеми, пов'язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов'язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.
Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов'язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; в) відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків з метою зловживання ними.
Дослідивши матеріали справи та подану апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається зловживання своїми цивільними правами, зокрема, правом на оскарження судового рішення так як апелянтом вже вдруге подається апеляційна скарга, яка, як вказує сам апелянт, не містить обґрунтованих доводів, а таке обґрунтування має бути ним надано після ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали. В свою чергу, ОСОБА_1 не було здійснено жодних дій для ознайомлення із повним текстом ухвали (звернення із заявою про видачу копії ухвали суду, заяви про ознайомлення з матеріалами справи, тощо). Крім того, після звернення із апеляційною скаргою вперше, апелянт на протязі шести місяців не цікавився стадією розгляду справи, що вбачається з матеріалів справи.
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст. 356 ЦПК України, ст. 185 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси віл 09 травня 2023 року по справі за заявою ПАТ «СК «Велтлінер» про поворот виконання рішення - вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда