Справа № 686/20171/23
Провадження № 1-кп/686/208/24
20 лютого 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження №1-кп/686/208/24 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ревуха Летичівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 390-1 КК України,
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 07.03.2023 у цивільній справі №686/5714/23 винесено рішення про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, згідно якого ОСОБА_6 заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ; наближатися на відстань ближче п'ятсот метрів до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , яке набрало законної сили та з яким ОСОБА_6 13.03.2023 ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.
Однак, ОСОБА_6 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 01.04.2023 близько 11 год. 00 хв. перебував у місці спільного проживання та наблизився на відстань ближче п'ятсот метрів до ОСОБА_4 , яка є матір'ю його дружини, за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме перебував у місці спільного проживання та наблизився на відстань ближче п'ятсот метрів до ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, та завдавши моральної шкоди ОСОБА_4 .
Окрім цього, ОСОБА_6 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 28.04.2023 близько 20 год. 30 хв. перебував у місці спільного проживання та наблизився на відстань ближче п'ятсот метрів до ОСОБА_4 , яка є матір'ю його дружини, за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме перебував у місці спільного проживання та наблизився на відстань ближче п'ятсот метрів до ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, та завдав моральної шкоди ОСОБА_4 .
Також ОСОБА_6 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 12.05.2023 близько 21 год. 00 хв. перебував у місці спільного проживання та наблизився на відстань ближче п'ятсот метрів до ОСОБА_4 , яка є матір'ю його дружини, за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме перебував у місці спільного проживання та наблизився на відстань ближче п'ятсот метрів до ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, та завдав моральної шкоди ОСОБА_4 .
Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.390-1 КК України - як умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
20 лютого 2024 року між потерпілою ОСОБА_4 , та її захисником адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 уклали угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно з угодою, ОСОБА_6 погодився з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією, визнав свою вину в інкримінованому йому діянні та зобов'язався під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 зобов'язується публічно у залі судового засідання попросити вибачення у потерпілої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за ст. 390-1 КК Україниу виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком із покладенням обов'язків згідно ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 91-1 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання за адресою АДРЕСА_2 з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) заборона наближатися на відстань ближче ніж 500 м до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
3) направлення для проходження програми для кривдників.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному проступку, вказав, що його волевиявлення на укладення угоди є вільним, до нього не застосовувався жодний примус, обіцянки чи вмовляння, він цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, що укладення угоди обмежує його в цих правах, зміст угоди, наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбаченіст.473 КПК України, зокрема щодо обмеження прав на оскарження вироку, і погодився на призначення йому узгодженого покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 та представник потерпілої -адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.
Потерпіла пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.
Прокурор просить суд затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
За умовами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.
Судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогамст. 471 КПК Українита розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України.
Вид та міра покарання передбачена санкцією ст. 390-1 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.
Також суд враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертоїстатті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цьогоКодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомоюстатті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбаченіст. 476 КПК Україниобвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачена не заперечила проти затвердження угоди.
Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.
За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 373,374,475 КПК України, ст. 390-1 КК України, суд,
Затвердити угоду про примирення, укладену 20.02.2024 року між потерпілою ОСОБА_4 , її захисником - адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням та призначити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Згідно вимог ч. 1 ст. 91-1 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання за адресою АДРЕСА_2 з особою, яка постраждала від домашнього насильства строком на 2 місяці;
2) заборона наближатися на відстань ближче ніж 500 м до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин строком на 2 місяці;
3) направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Речові докази:
- диски DVD-R з відеозаписом та аудіозаписом - залишити в матеріалах судового провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя