22 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1482/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури,
вул. 1-го Травня, 50А, м. Прилуки, 17500 в інтересах держави в особі
позивача: Яблунівської сільської ради,
код ЄДРПОУ 04415896, вул. Незалежності, 16, с. Яблунівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17591
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»,
код ЄДРПОУ 41823846, пр. Перемоги, буд. 126Б, м. Чернігів, 14013
Предмет спору: про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 31 847,19 грн,
Не викликались,
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яблунівської сільської ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», у якому прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди №3 від 31.08.2022, №4 від 22.08.2022, №5 від 28.09.2022, №6 від 05.10.2022 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010139ВЦ від 28.01.2022, укладені між Яблунівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» на користь Яблунівської сільської ради безпідставно отримані кошти в сумі 31 847,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем оспорюваних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення (на +24,62% від ціни, погодженої під час закупівлі) за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірній додатковій угоді, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 31 847,19 грн надлишково сплачених позивачем коштів.
Ухвалою суду від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.
Також ухвалою суду від 31.10.2023 зупинено провадження у справі № 927/1482/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22 та зобов'язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22.
12.02.2024 представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подала до суду клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, роздруківку якої з Єдиного державного реєстру судових рішень додала до клопотання.
Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті, а тому провадження у цій справі має бути поновлено.
Крім того, після зупинення провадження у справі від відповідача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли такі заяви та клопотання:
- заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якій просить суд розгляд справи № 927/1482/23 проводити за правилами загального позовного провадження (заява сформована в підсистемі «Електронний суд» 06.11.2023);
- відзив на позовну заяву, у якому міститься клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (відзив сформований в підсистемі «Електронний суд» 15.11.2023);
- клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи (клопотання сформоване в підсистемі «Електронний суд» 15.11.2023).
Щодо заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що спір має виняткове значення та є складним, відповідач є електропостачальником та здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії». ТОВ «Енера Чернігів» постачає електричну енергію побутовим споживачам (населенню) і малим непобутовим споживачам на території Чернігівської області. Зазначає, що воєнний стан в країні та дія обмежень щодо нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, а також щодо припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг сприяли тому, що побутові споживачі (населення) несвоєчасно розраховуються за спожиту електричну енергію. Рішення у справі має велике значення та несе не тільки репутаційні наслідки, а й значно впливає на всі процеси, а також на рівень довіри з боку суспільства. Відповідач має намір вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини по справі, а також надати необхідні докази та пояснення, що стосуються даного спору. Вважає за необхідне здійснювати розгляд справи всебічно, на підставі отриманих доказів, за принципом змагальності сторін та посилається на необхідність отримання сторонами рівних та достатніх прав для відстоювання власних позицій. Зазначає, що обсяг доказів, які підлягають дослідженню, є досить значним, а сам характер таких доказів специфічним, що виключає можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подану відповідачем заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Виходячи зі змісту вказаних норм, а також ст. 250 ГПК України, якою врегульовано порядок вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, малозначні справи розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження, і в цьому випадку перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неможливим.
Одночасно, приписи ч. 2-6 ст. 250 ГПК України, які передбачають можливість здійснення заміни порядку розгляду справи, стосуються інших справ (не малозначних) - тих, які суд вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України із врахуванням критеріїв, визначених ч. 3 цієї статті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1, 4 ст. 165 ГПК України).
За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ГПК України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Фактично єдиною особливістю даного спору є те, що процедура укладення правочину регулюється спеціальним законом, а саме Законом України «Про публічні закупівлі». В іншому - це звичайні правовідносини на місцевому рівні щодо купівлі-продажу товару, а тому їх специфіка не є беззаперечною підставою для розгляду справи в загальному провадженні і що вже було враховано судом (у т.ч. кількість учасників справи, обсяг і характер доказів та інші критерії, які викладені у ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України) при вирішенні питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
З наведених відповідачем додаткових обґрунтувань також не вбачається підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки певні економічні обмеження для відповідача, запроваджені у зв'язку з введенням в країні військового стану, не впливають на оцінку спірних взаємовідносин, що виникли до цього.
Суд звертає увагу, що оцінка всіх критеріїв щодо можливості розгляду справи в спрощеному позовному провадженні як визначених законом (ст. 247 ГПК України), так і загальної ситуації в країні (військовий стан, систематичні повітряні тривоги та можливе відключення світла тощо), що зумовлює необхідність проведення судового засідання у розумінні ст. 250 ГПК України є дискреційними повноваженнями суду, що базуються на його внутрішньому переконанні.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Оскільки ціна позову 31 847,19 грн не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи обраний прокурором спосіб захисту, характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, які не становлять особливої складності та винятково важливого значення, кількість учасників справи, дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а отже суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, в тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.
Щодо клопотання відповідача про призначення у справі товарознавчої експертизи вартості електричної енергії.
Відповідач просить призначити у справі судову товарознавчу експертизу визначення вартості електричної енергії у відповідні періоди, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).
На вирішення судової товарознавчої експертизи відповідач просить поставити наступні питання:
1. Чи підтверджується факт коливання ціни електричної енергії на ринку при порівнянні його ціни станом на 28.01.2022 та 31.08.2022? Якщо так, вказати в яку сторону (збільшення чи зменшення) та який відсоток збільшення або зменшення?
2. Чи підтверджується факт коливання ціни електричної енергії на ринку при порівнянні його ціни станом на 31.08.2022 та 22.09.2022? Якщо так, вказати в яку сторону (збільшення чи зменшення) та який відсоток збільшення або зменшення?
3. Чи підтверджується факт коливання ціни електричної енергії на ринку при порівнянні його ціни станом на 22.09.2022 та 28.09.2022? Якщо так, вказати в яку сторону (збільшення чи зменшення) та який відсоток збільшення або зменшення?
4. Чи підтверджується факт коливання ціни електричної енергії на ринку при порівнянні його ціни станом на 28.09.2022 та 05.10.2022? Якщо так, вказати в яку сторону (збільшення чи зменшення) та який відсоток збільшення або зменшення?
Подане клопотання обґрунтоване тим, що в матеріалах справи містяться різні довідки Харківської торгово-промислової палати з відомостями щодо зміни ціни на ринку електричної енергії у період укладення спірних додаткових угод до договору на постачання електричної енергії (за даними інформації з офіційного сайту АТ «Оператор ринку»), в той час, як з'ясування питання дійсної вартості електричної енергії у відповідний період на ринку, чи дійсно мало місце коливання ціни на електричну енергію у зазначений період, та у який бік (збільшення чи зменшення), в якому відсоткову відношенні, має фундаментальне значення для правильного вирішення судового спору.
Відповідач зазначає, що сторонами були укладені оспорювані додаткові угоди та змінена ціна за електричну енергію на підставі поданих на час укладення додаткових угод постачальником та доведених перед замовником/споживачем необхідності внесення таких змін доказів долучених експертних висновків Харківської торгово-промислової палати з відомостями щодо зміни ціни на ринку електричної енергії на відповідні дати у період укладення спірних додаткових угод до договору. Вказані експертні висновки містять різні дані, зокрема наведені АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЄС (об'єднаної енергетичної системи) України та порівнянням між періодами.
На думку відповідача, за результатами проведеної судової експертизи у даній справі, з урахуванням запропонованих питань, не можна вважати новим несвоєчасно наданим замовнику доказом, яким відповідач намагається обґрунтувати внесені зміни, оскільки такі висновки лише підтверджуватимуть або спростують підстави внесення змін до договору (дані, наведені щодо підвищення вартості електричної енергії на ринку у відповідні періоди), які були первісно враховані сторонами згідно долучених експертних висновків.
Згідно зі статтею 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21.
В силу приписів статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв'язку всієї сукупності доказів.
При вирішенні питання щодо призначення судової експертизи суди повинні враховувати, окрім вищезазначеного, і можливість дотримуватися принципу процесуальної економії.
Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу та/або сторони виконавчого провадження економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права.
Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати:
- вимога оперативного розгляду справи;
- вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.
Підтвердженням необхідності дотримання принципу процесуальної економії є зокрема практика ЄСПЛ, яка полягає у тому, що:
- нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»);
- роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Предметом позову у цій справі є визнання недійсними додаткових угод, які, за твердженнями прокурора, укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку та з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, а також стягнення надмірно сплачених коштів.
Отже, предметом доказування у цій справі є наявність/відсутність коливання ціни електричної енергії у періоди між збільшенням договірної ціни на підставі укладених між позивачем та відповідачем оспорюваних додаткових угод до Договору.
В матеріалах справи наявні експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, якими відповідач обґрунтовував позивачу наявність збільшення вартості електричної енергії на ринку та необхідність внесення змін до Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару.
При цьому у відзиві на позов відповідач наголошував, що ці експертні висновки містять інформацію щодо відсоткового зростання ціни на електричну енергію в порівнянні між означеними у таких висновках періодами.
Таким чином, виходячи із предмета та підстав позову, здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про відсутність потреби у використанні спеціальних знань судового експерта для встановлення обставин справи, що стосуються предмету доказування, а даний спір може бути розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами, відтак відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у цій справі.
У даному випадку призначення товарознавчої експертизи призведе до затягування вирішення спору по суті.
Керуючись ст. 12, 99, 230, 233-235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Поновити провадження у справі № 927/1482/23.
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» у задоволенні клопотання про призначення у справі товарознавчої експертизи вартості електричної енергії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун