Справа № 681/1363/23
22 лютого 2024 року. м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в м. Полонному справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
25 жовня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАВ № 223636, винесену 10.06.2023 інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області, якою притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
В обґрунтування позову вказував, що за фабулою постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 02.06.2023, керуючи транспортним засобом, перевищив дозволену швидкість руху. З цією постановою не погоджується, оскільки притягнутий до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв, а також притягнутий до відповідальності з порушенням права на захист.
Позивач вказує, що дійсно 10.06.2023, а не 02.06.2023 проїжджав на автомобілі по автодорозі Київ-Чоп і був зупинений працівниками патрульної поліції, які повідомили, що він перевищив швидкість. Усвідомлюючи те, що швидкості він не перевищував, а прилад ТРУКАМ, яким працівники поліції вимірювали швидкість, був застосований з порушенням інструкції, а саме - працівник поліції вимірював швидкість, тримаючи цей прилад в руках, а не на стаціонарному штативі, то ним було заявлено клопотання про присутність адвоката при розгляді справи. Таке клопотання було задоволено. Зазначає, що його було викликано до Управління патрульної поліції на розгляд справи на 11.06.2023. Коли він прибув до патрульної поліції на розгляд справи, то в черговій частині повідомили, що це субота - вихідний день і що з усіх працівників поліції, які перебували в частині, його ніхто не викликав.
Із змісту постанови та відомостей, які внесені до неї, стає очевидним, що постанова виносилась без присутності позивача. Записи вносились на свій розсуд, чим грубо порушено вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015. Вказує, що п. 11 цієї Інструкції вимагає, щоб при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснювались її права, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, просить суд скасувати постанову від 10.06.2023 серії БАВ № 223636.
Ухвалою суду від 30.10.2023 по справі відкрито провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області у визначений законодавством строк, а саме 22.11.2023, подав відзив на адміністративний позов.
Зазначає, що зі змістом позовних вимог не погоджується з огляду на таке.
Згідно постанови, позивач 02.06.2023 а/д М-06 Київ-Чоп 558 км., керував транспортним засобом HYUNDAI I10 з державним номерним знаком НОМЕР_1 зі швидкістю 81 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год. у населеному пункті. Швидкість руху вимірювалась лазерним приладом TruCam II LTI20/20 TC008380, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Позивач заперечує факт керування ним транспортним засобом 02.06.2023 на а/д Київ-Чоп та стверджує, що розгляд справи було перенесено на 11.06.2023. Однак, останній намагається ввести суд в оману з наступних міркувань. 02.06.2023 позивачу було вручено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 10.06.2023 на 09 год. 00 хв. для розгляду вчиненого ним 02.06.2023 правопорушення, про отримання якого позивач власноручно розписався.
Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № TC008380. Свідоцтво про повірку законодавча-регульованого засобу вимірювальної техніки від 14.02.2019 визначає відповідність Трукаму вимогам технічної документації на вимірювач.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Також зазначає, що лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № TC008380 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу +- 2/км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м. до 1200 м. З відстані у 350-450 м. поліцейським виконується наведення позначки опричного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. В момент, коли стає розбірливим номерний знак автомобіля і прилад зафіксував швидкість, прилад автоматично здійснює фото цільового автомобіля (3 кадри в секунду).
Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № TC008380 також має експертний висновок від 07.09.2021, згідно з яким прилад відповідає державним стандартам.
Просить врахувати, що можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20» виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого державним підприємством «Укрметртестстандарт» сертифіката перевірки типу № UA.TR.00184-20 Rev.0 від 13.07.2020 та сертифіката відповідності UA.TR.001 22 3-19 від 09.01.2023.
Вказує, що згідно Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026 - строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис не є збереженим. Управлінню не були відомі наміри позивача скасовувати цю постанову та про необхідність збереження відеозапису з відеореєстраторів того дня.
На виконання вимог ст. 283 КУпАП, поліцейським вказано в постанові технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Зважаючи на те, що згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № TC008380, спроможний робити фото- та відеозйомку в автоматичному режимі, його покази є доказом у розумінні ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП.
Щодо законності використання приладу «TruCAM LTI 20/20» представник відповідача у відзиві зазначає таке.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 № 1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.
Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Отже, виключення з Державного реєстру на підставі вищевказаного Наказу № 1362 типу засобу вимірювальної техніки вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruCAM LTI 20/20», який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 не встановлює неможливість його використовувати.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.
Таким чином, зазначає, що інспектор мав всі законні підстави для винесення оскаржуваної постанови. Просить у задоволенні позову відмовити.
Також представником відповідача до відзиву було долучено свідоцтво про повірку, сертифікат перевірки, сертифікат відповідності використання виробу TruCAM, копію запрошення, копії записів журналу обліку матеріалів фіксації порушень.
Суд, дослідивши письмові докази, зазначає про таке.
Встановлено, що 10.06.2023 інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант Майхер Б.Б. виніс постанову серії БАВ № 223636 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Відповідно до даних постанови, ОСОБА_1 02.06.2023 близько 09 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI I10» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на автодорозі М-06 Київ-Чоп 558 км., рухався зі швидкістю 81 км/год., чим, більше ніж на 20 км/год., перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті с. Ков'ярі, чим порушив п.п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювання приладом TruCAM LTI 20/20 TC008380 (а.с. 4).
Окрім того, з цієї постанови вбачається, що її копія не була вручена ОСОБА_1 , а направлялась рекомендованим листом 12.06.2023 за вих. № 2574.
Як вбачається з даних повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, ОСОБА_1 було запрошено для розгляду вчиненого ним правопорушення на 10.06.2023 на 09 год. 00 хв. Повідомлення останній одержав 02.06.2023, напроти дати стоїть підпис (а.с. 22).
Відповідно до витягу з журналу обліку матеріалів фіксації порушень правил дорожнього руху, під № 137 внесена постанова серії БАВ № 223636, правопорушником вказаний ОСОБА_2 , зазначена ст. 122 ч. 1 КУпАП, дати вчинення правопорушення не вказано (а.с. 27).
Згідно з даними сертифікату перевірки типу № UA.TR.00184-20 Rev.0, виданого державним підприємством «Укрметртестстандарт» від 13.07.2020, пристрій «TruCAM LTI 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, пройшов підтвердження на відповідність типу засобу вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту (а.с. 31) та відповідно до даних сертифіката відповідності UA.TR.001 22 3-19, пристрій «TruCAM LTI 20/20» сертифікований 09.01.2019 (а.с. 29).
Як вбачається з даних свідоцтва № 22-01/26470, прилад TruCAM LTI 20/20 TC008380 пройшов повірку 03.11.2022 (а.с 30).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне
правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.
Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
У відповідності до п.п. 12.4 Правил дорожнього руху України встановлена дозволена швидкість руху у населених пунктах - не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Європейський Суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Суд ставить під сумнів доводи позивача з приводу того, що він 02.06.2023 не проїжджав по автодорозі Київ-Чоп. Оскільки, відповідно до даних повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, ОСОБА_1 було запрошено для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення на 09 год. 10.06.2023 із зазначенням адреси установи, що розглядатиме справу. Дане повідомлення ОСОБА_1 отримав саме 02.06.2023, в чому власноручно і розписався (а.с. 22). Як вбачається з даних цього ж повідомлення, позивач запрошення проігнорував. Розгляд справи було здійснено відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, про що ОСОБА_1 теж було повідомлено у запрошенні, яке він отримав 02.06.2023.
У суду не виникає жодних сумнівів щодо можливості використання приладу TruCAM LTI 20/20 TC008380, оскільки він пройшов відповідну повірку. Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, цей вимірювач швидкості транспортних засобів може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Тому вимірювання швидкості руху автомобілів може здійснюватись з утримуванням в руках такого пристрою працівником поліції під час вимірювання. При цьому, відсутні підстави вважати, що вимірювання швидкості руху автомобілів таким чином впливає на результат вимірювання. Отже, показники приладу TruCAM LTI 20/20 можуть бути допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Але для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини недостатньо до постанови внести назву та модель технічного засобу, за допомогою якого проводився замір швидкості транспортних засобів. Необхідна наявність відповідних доказів самого порушення, відповідно до ст. 72 КАС та ст. 251 КУпАП. При розгляді справи судом встановлено, що в оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додається повідомлення про запрошення, але не зазначено про існування таких доказів, як відеозапис чи фотознімки, зроблені приладом вимірювання швидкості . Також не вказано, що такі докази направлялись для ОСОБА_1 разом з копією постанови рекомендованим листом.
Отже, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова серії БАВ № 223636. Однак, зазначена постанова сама по собі не може бути розцінена судом як беззаперечна підстава вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки вона є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не спростовано позов належними та допустимими доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 по справі "Коробов проти України" зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Верховний Суд у складі колегії суддів адміністративного суду у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В. п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винність особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в України (п. 4.1.).
В рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи зазначено, відповідно до принципу 8, що адміністративний акт про застосування санкцій підлягає щонайменше перевірці на законність перед незалежним та неупередженим юрисдикційним органом, створеним на підставі закону. Державам-членам рекомендовано керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким доведення законності застосування адміністративних санкцій та обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відповідачем, на якого покладено процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин.
Згідно п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, тому постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Судом встановлено, що позивач на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, оскільки позов задоволено, а позивач звільнений від сплати судового збору, тому, у порядку ст. 139 КАС України, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції у Львівській області на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, ч. 1 ст. 122, 247, 251, 280 КУпАП, ст. ст.6, 9, 19-20, 72-77, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії БАВ № 223636 від 10.06.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 10.06.2023 інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ - 41239834, м. Львів, вул. Перфецького, 19 Львівської області, поштовий індекс 79053) на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційної оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ - 41239834, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 19 Львівської області, поштовий індекс 79053.
Суддя Н.А. Горгулько