Справа № 680/55/24
2/680/99/24
22 лютого 2024 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Столітній М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовна заява мотивована тим, що 26 січня 2022 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна» ) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 5440002 про надання споживчого кредиту, який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А862552». Відповідно до умов кредитного договору клієнту було надано кредит у сумі 15 700 грн, строк кредиту - 30 днів, зі сплатою процентів визначених у договорі. Строк кредиту був продовжений у порядку автопролонгації на умовах визначених в розділі 4 кредитного договору на 90 календарних днів поспіль. У період з 01 травня 2022 року по 21 червня 2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. 14 липня 2022 року відповідач здійснив часткову оплату нарахованих процентів на рахунок кредитора в розмірі 2000 грн. Надалі оплати не здійснювала.
29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 29-05/2023-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Таким чином до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконувала в повному обсязі зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути в розмірі 30 056,50 грн, з яких: сума кредиту - 15 700 грн, сума процентів за користування кредитом - 14 356,5 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Представник позивача - адвокат Столітній М.М. надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала частково. Визнала факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів. Водночас вважає, що розмір відсотків підлягає зменшенню, оскільки такі перемовини проводились між кредитором та її адвокатом, проте жодних додаткових договорів між сторонами укладено не було. Крім того вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтовано завищеним і підлягає зменшенню до 5000 грн.
Процесуальні дії у справі
01 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
26 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5440002 (далі - Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А862552 (26.01.2022 o 14:10:48), відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки передбачені договором (пункт 1.2 Договору) (арк. спр. 10-14).
Сума кредиту (загальний розмір) складає 15 700,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору (п. п.1.3, 1.4 Договору).
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору (п. п. 1.5, 1.5.1 Договору).
Метою кредиту є споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних, за зниженою ставкою 7497,59% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою - 24 649,00 грн, за зниженою ставкою - 22 411,75 грн (п.п. 1.6 - 1.8.2 Договору).
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1 Договору).
Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).
Строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору (п. 4.1 Договору).
Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п. 4.3.1 Договору).
Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в п.п.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору (п. 4.3.2 Договору).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором А862552 (арк. спр. 18-20).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, таблиця підписана електронним підписом - одноразовим ідентифікатором А862552 (арк. спр.14).
АТ «ПУБМ» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про підтвердження перерахування коштів клієнтам визначених у додатку №1, в тому числі 26 січня 2022 року о 14 год. 11 хв. перераховано на платіжну карту № НОМЕР_1 суму 15 700 гривень (арк. спр. 35-36).
Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в підтверджені (додатку №1) АТ «ПУБМ» від 26 січня 2022 року співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у п.2.1 Договору № 5440002 від 26 січня 2022 року.
Згідно з складеним ТОВ «Авентус Україна» розрахунку заборгованості за договором № 5440002 від 26 січня 2022 року, заборгованість за договором складає: 15700 грн - тіло кредиту, проценти за зниженою ставкою - 6040,58 грн, проценти за стандартною ставкою - 16406,50 грн. Всього за період з 26 січня 2022 року до 25 травня 2023 року ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» було сплачено 8 090,58 грн на погашення заборгованості за процентами: 21 лютого 2022 року - 6040,58 грн, 13 липня 2022 року -2000 грн, 13 травня 2022 року - 50 грн (арк. спр.22-34).
ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача (пп. 3 п. 5.1 Договору).
29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 29.05/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україн» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників (арк. спр. 48-52).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29.05/23-Ф від 29 травня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5440002, в загальному розмірі 30 056,50 гривень, з яких: 15 700 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 14 356,50 грн - заборгованість за відсотками (арк. спр. 16).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором було повідомлено відповідача, шляхом направлення відповідного листа на електрону адресу, зазначену останньою при укладенні кредитного договору (арк. спр. 21).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за зобов'язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за своїм правовими статусами відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Також матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відносно боржника ОСОБА_1 за договором №5440002 від 26 січня 2022 року.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 5440002 від 26 січня 2022 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), за яким відповідачем отримала кредитні кошти у розмірі 15700 грн.
Вказані обставини відповідач визнала.
У подальшому позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5440002 від 26 січня 2022 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна»та ОСОБА_1 .
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кошти в сумі 15 700 грн, а остання зобов'язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі - 1,90% в день за стандартною ставкою та 1,425 % в день за зниженою процентною ставкою.
Пунктом 1.4 Договору визначений строк кредитування 30 днів.
Водночас пунктом 4.3.1 Договору (Розділ пролонгація строку кредиту) сторонами погоджено, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
З досліджених судом доказів, видно, що станом на 26 лютого 2022 року відповідач заборгованість за кредитом, яка становила 16594,90 грн погасила частково - 21 лютого 2022 року у розмірі 6040,58 грн, тому відбулась автопролонгація договору ще на 90 календарних днів відповідно до пунктів 1.4, 4.3.1 Договору, тобто до 25 травня 2022 року включно.
Окрім того відповідач здійснювала погашення заборгованості: 14 липня 2022 року у розмірі 2000 грн та 13 травня 2022 року у розмірі 50 грн.
Зазначені обставини також були підтвердженні відповідачем у судовому засіданні.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості засвідчує, що в основний період кредитування (30 днів) розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами становив 6935,48 грн.
За період з 25 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року нарахування відсотків кредитором не здійснювалось, оскільки як зазначено у позовній заяві ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами за всіма кредитними договорами, посилаючись при цьому на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ.
Водночас за період з 01 травня 2022 року по 21 червня 2022 року було здійснено нарахування відсотків за стандартною ставкою у розмірі 15 511,60 грн.
Суд вважає, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами після 25 травня 2022 року здійснено поза межами строку кредитування, який був погоджений сторонами у договорі.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не містить положень про продовження строків кредитних договорів. Натомість норми закону передбачають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором.
Посилання позивача на відтермінування сплати боргу (кредитні канікули), судом до уваги не приймаються, оскільки такі умови не визначенні основним договором, а додаткових договорів між сторонами укладено не було. Тому суд вважає, що рішення кредитора про відмову у нарахуванні відсотків в період з 25 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року є його особистим волевиявленням та жодним чином це рішення не може впливати на збільшення строку кредитування.
Відтак у відповідача виник обов'язок щодо погашення заборгованості, яка складається із тіла кредиту у розмірі 15700 грн, відсотків за користування кредитними коштами за період з 26 січня 2022 року по 25 травня 2022 року, розмір яких становить 14392,68 грн. Однак відповідач добровільно здійснила погашення заборгованості у розмірі 8090,58 грн, яка має бути врахована.
Отже, заборгованість, яка підлягає стягненню із відповідача за кредитним договором №5440002 від 26 січня 2022 року складає 22 002,10 грн, з яких 15700 - тіло кредиту, 6302,10 грн ( 14392,68-8090,58=6302,10) - відсотки за користування грошовими коштами.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд» у розмірі 2 422,40 грн, а всього - 12 422,40 грн.
Позивачем ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» в особі директора Леонової В.В. 10 липня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги №10/07/-2023 з адвокатом Столітнім М.М. (арк. спр. 46-47). Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно Договору №10/07/-2023 від 10 липня 2023 року, адвокат Столітній М.М. надав клієнтові ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» послуги, пов'язані зі збором та аналізом доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5440002 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта, на що витрачено 10 годин. Вартість послуг - 10 000 гривень (арк.спр.40).
Згідно з платіжною інструкцією №2850 від 18 січня 2024 року, ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» сплатило на користь адвоката Столітнього М.М. в рахунок оплати послуг з аналізу, складання та подання позовної заяви до ОСОБА_1 суму в розмірі 10 000 гривень (арк. спр. 71).
Відповідач звернулась до суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 5000 грн.
Вирішуючи клопотання відповідача суд бере до уваги те, що в рахунку на оплату зазначено, що адвокатом Столітнім М.М. було витрачено 10 годин, з яких 3 години на збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості; 5 год. на складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; 2 год. на подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта.(а.с.37).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг наданих доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» слід стягнути витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 73,20% (22 002,10 х 100 : 30 056,50).
Відтак судовий збір підлягає компенсації позивачу у розмірі 1773,20 грн, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3028 х 0,8 = 2 422,40х 73,20%), а витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3660 грн (5000 грн х 73,20%).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 5440002 від 26 січня 2022 рокуу розмірі 22 002 (двадцять дві тисячі дві) гривні 10 коп., з яких 15 700 (п'ятнадцять тисяч сімсот) гривень - сума кредиту, 6302 (шість тисяч триста дві) гривні 10 коп. - сума процентів за користування кредитом.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 3660 (три тисячі шістсот шістдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1773 (одну тисячу сімсот сімдесят три) гривні 20 коп. сплаченого судового збору, а всього - 5433 (п'ять тисяч чотириста тридцять три) гривні 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», адреса місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ - 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник