Справа № 680/886/21
№4-с/680/2/24
"22" лютого 2024 р. селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
начальника Новоушицького відділу ДВС - Пукаса В.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новоушицький відділ державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця,
встановив:
Скаржник звернувся до суду із зазначеною вище скаргою.
В обґрунтування скарги вказав, що 28 грудня 2023 року начальник Новоушицького ВДВС виніс постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, а саме двох виконавчих листів №680/886/21 виданих Новоушицьким районним судом Хмельницької області на суму 5837 гривень 36 копійок та на суму 2367 доларів США, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважає, що вказані постанови винесені з грубим порушенням чинного законодавства України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Замість того, щоб виконати функції, покладені на нього чинним законодавством та забезпечити виконання рішення суду, відповідно до якого необхідно стягнути кошти на користь стягувача, державний виконавець повернув виконавчий документи без виконання.
Також, в постановах вказано, що квартира, яка вказана у виконавчих документах не стосується боржника. Однак, боржник має право користування житлом, а також може мати в приміщення свої речі, та інше майно. На яке може бути звернуто стягнення. Боржник може проходити військову службу, а отже має отримувати заробітну плату у військовій частини.
Державним виконавцем не було вчинено всіх дій для встановлення прибутків або майна боржника. Рішення суду виконано не було, однак виконавче провадження було завершено, таким чином державний виконавець не виконав покладені на нього функції.
Тому, є підстави визнати протиправними та скасувати постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 грудня 2023 року.
02 лютого 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
12 лютого 2024 року начальник Новоушицького відділу ДВС Пукас В.М. подав до суду відзив на подану скаргу, у якому зазначив, що виконавчі провадження проводились відповідно до чинного законодавства. Постанови є обґрунтованими та законними. Окрім того зазначив, що ОСОБА_1 скористався правом повторного пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі ДВС перебувають виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргів, по яким 08 лютого 2024 року відкрито виконавчі провадження та розпочато примусове виконання №74112131 та 74112489. Дані виконавчі провадження об'єднано у зведене виконавче провадження №74119182.
В межах виконавчого провадження проведеними виконавчими діями, щодо майнового стану боржника, майна не виявлено, тому прийнято рішення про повернення виконавчих документів стягувачу, відтак державний виконавець просив у задоволені скарги відмовити.
Скаржник надіслав до суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Начальник Новоушицького ВДВС Пукас В.М. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги з підстав викладених у відзиві.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про таке.
Заслухавши державного виконавця, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов до такого.
Новоушицький районний суд Хмельницької області 01 липня 2022 року видав виконавчий лист №680/886/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2367 доларів США (а.с.16), та виконавчий лист від 02 червня 2022 року №680/886/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5193,24 гривні та судовий збір у розмірі 644,12 гривень, а всього 5837,36 гривень (а.с.17).
28 грудня 2023 року начальник Новоушицького ВДВС виніс постанови про повернення вказаних виконавчих документів стягувачу, керуючись на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із тим, що майно, що підлягає опису та арешту, доходи та кошти, на які можливо звернути стягнення, на момент перевірки за боржником не виявлено. За адресою, що вказана у виконавчому документі боржник фактично не проживає, будинок за адресою АДРЕСА_1 , належить іншій особі, яка не має відношення до боржника (а.с.14, 15).
04 серпня 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69564453 по виконанню виконавчого листа №680/886/21 від 01 липня 2022 року (а.с.29 на звороті); 27 червня 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69297680 по виконанню виконавчого листа №680/886/21 від 02 червня 2022 року (а.с.46).
В межах виконання виконавчого листа № 680/886/21 від 01 липня 2022 року здійснено виклик боржника (а.с.35)
Доходів, нарахованих податковими агентами, розмірів утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальної суми річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не виявлено відповідно до відповіді на запит №186275691 від 28 грудня 2023 року Державної податкової служби України;
Пенсії боржник не отримує відповідно до відповіді на запит №186275688 від 28 грудня 2023 року Пенсійного фонду України;
Рухоме майно (транспортні засоби та самохідних машин) не виявлено відповідно до відповіді на запит державного виконавця №175854583 від 26 вересня 2023 року МВС України та довідкової інформації державного технічного нагляду (за посиланням https ://dtn.dru. com.ua/AgroTechWeb Access/#);
Нерухоме майно за боржником не зареєстровано відповідно до інформаційної довідки №360359447 від 28 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Виходом по місцю проживання боржника, за адресою що вказана у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ), 22 грудня 2023 року державним виконавцем встановлено, що за даною адресою проживає ОСОБА_3 . З її слів ОСОБА_2 не проживає за даною адресою тривалий час, вона є власником будинку, майно, що належить боржнику в її будинку відсутнє. Згідно з інформаційною довідкою №360357800 від 28 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що власником будинку та земельної ділянки є ОСОБА_3 (частка власності 1/1), про що складено акт державного виконавця. Зареєстрованих договорів оренди нерухомого майна відповідно до останньої довідки на право користування майно не виявлено;
Боржник не здійснював перетин кордону за період виконання рішення суду відповідно до відповіді на запит №175856623 від 26 вересня 2023 року Державної прикордонної служби України.
Державним виконавцем в межах ЗВП №70812613 звернуто стягнення на кошти боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, яку підписано ЕЦП та передано в електронному вигляді банківським установам, з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 , державним виконавцем 28 грудня 2023 року також звернуто стягнення на кошти боржника в межах виконавчих проваджень №69564453 та №69297680. Кошти на арештованих рахунках відсутні. Арешт по даним виконавчим провадженням при поверненні виконавчого провадження не знято, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.61-71).
Згідно із постановою державного виконавця від 09 лютого 2024 року виконавчі провадження № 74112131 та №74112489 об'єднано в одне провадження № 74119182 (а.с.89).
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини 1 статті 448, статті 449 ЦПК України скарга подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Водночас п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Натомість положення частини 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» гарантують стягувачу право на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У частині другій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У частині третій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено права виконавця.
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів виконавчих проваджень видно, що державний виконавець провів достатній комплекс дій для встановлення майна боржника, проте майна, коштів чи транспортних засобів не виявлено. Враховуючи те, що державний виконавець здійснив повернення виконавчих листів в межах норм чинного законодавства та наданих йому повноважень, суд дійшов до висновку, що при винесенні спірних постанов порушень прав стягувача допущено не було.
Більше того, положення частини 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» гарантують право стягувачу на повторну можливість для пред'явлення виконавчих листів до виконання, чим і скористався стягувач, про що було з'ясовано під час судового розгляду.
Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки державним виконавцем з часу відкриття виконавчого провадження було вчинено всі заходи по здійсненню виконавчих дій у даному виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новоушицький відділ державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), на дії державного виконавця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О. І. Яцина