Справа № 674/226/24
Провадження № 3/674/157/24
22 лютого 2024 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Шафікова Ю.Е., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , не працюючу,
у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 з 09 грудня 2023 року по 15 січня 2024 року в АДРЕСА_2 , залишила свого малолітнього сина ОСОБА_2 2019 року народження без нагляду та батьківського піклування, чим порушила вимоги ч.2 ст.150 Сімейного Кодексу України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, причин неявки не повідомила, заяв та клопотань не надіслала.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 184 КУпАП.
Особа відносно якої вирішуються питання про притягнення до адміністративної відповідальності, достовірно обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в суді, однак, не вжив заходів для явки в суд, письмових заперечень проти протоколу, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, приймаючи до уваги положення ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність правопорушника, жодних обґрунтованих підстав та поважності відсутності якого суду надано не було.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП з наступних підстав.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом прийняття заяви, письмовими поясненнями, актами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, копією свідоцтва про народження дитини.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню її вини, вважаю, що стягнення у виді попередження, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є співмірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2684 гривень, тобто, розмір судового збору складає 605 гривень 60 коп.
Керуючись ст.ст.184 ч.1, 283-285 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Ю. Е. Шафікова