Справа № 673/116/23
Провадження № 2/673/45/24
(заочне)
"12" лютого 2024 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ягодіної Т.В.
за участю секретаря судового засідання Ставнічук Р.М.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вовковинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області про усунення перешкод у користуванні майном,-
1.Короткий зміст позовних вимог, позиція учасників справи
В січні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.
В обгрунтування позовних вимог вказала, що являється співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Власником квартири АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_3 , який постійно створює перешкоди щодо користування належною їй квартирою, а також прибудинковою територією.
Так, відповідач самовільно склав на прибудинковій території, що під вікнами її квартири каміння, металеві труби, встановив металеву бочку, яку наповнює водою, яка в подальшому затікає до стіни будинку та створює сирість у кімнатах квартири. Також, відповідач встановив металеву конструкцію на стіні свого балкону, що знаходиться поруч із кімнатою її квартири і там же встановив металеву ємність (паливний бак), яку використовував у зимовий період для опалення своєї квартири. Внаслідок таких дій відповідача, паливо витікало із бака по стіні будинку, яка від цього почорніла, також, запах пального потрапляв через вікно у її квартиру, що негативно впливало на стан здоров'я.
З урахуванням змінених позовних вимог, просила зобов'язати відповідача привести земельну ділянку навпроти належної позивачу квартири у попередній стан, прибравши складені під вікнами каміння та металеву бочку для води; демонтувати самовільно встановлену систему опалення, шляхом знесення та видалення з земельної ділянки металевої конструкції, встановленої на стіні житлового будинку, якою кріпиться металева ємність (паливний бак); привести у попередній стан залишені на стінах будинку під вікном належної їй квартири почорніння стін в місці розташування паливного бака та при цьому стягнути судові витрати.
В судовому засіданні позивач, а в подальшому її представник вимоги позову підтримали, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, при цьому заперечував щодо задоволення позовних вимог.
2. Рух справи в суді
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31.01.2023 року у розгляді справи №673/116/23 визначено склад суду-головуючий суддя Дворнін О.С.
Ухвалою від 15.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду із відкриттям провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження. Роз'яснено для відповідача можливість у визначений законом строк подати до суду відзив на позовну заяву.
13.04.2023 року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Дворніна О.С.
Ухвалою суду від 13.04.2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Відведено суддю Дворніна О.С. від розгляду справи №673/116/23. Вирішено питання про передачу вказаної справи до канцелярії суду для визначення іншого судді, в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Згідно розпорядження керівника апарату суду №2 від 24.04.2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №673/116/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Деражнянського районного суду Хмельницької області від 24.04.2023 року у розгляді справи №673/116/23 визначено склад суду-головуюча суддя Ягодіна Т.В.
Ухвалою судді від 01.05.2023 року вказану справу прийнято до провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 29.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 20.09.2023 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_2 про зміну позовних вимог в редакції від 24.07.2023 року.
Ухвалою суду від 12.02.2024 року судом вирішено питання щодо продовження розгляду справи у порядку заочного розгляду, зважаючи неявку в судове засідання відповідача, який будучи неодноразово належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з'явився про причини неявки не повідомляв.
12.02.2024 року судовий розгляд справи завершено ухваленням рішення по суті спору.
3.Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Іншими співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Вказане підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Фондом комунального майна Деражнянської районної Ради народних депутатів Хмельницької області від 04.03.1996 року.
Відповідач ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_3 .
4. Позиція суду
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.
5. Мотиви і доводи суду та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Правовий режим спірної земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, та прибудинкової території визначається земельним законодавством, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК).
Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 1 Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що прибудинкова територія -це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Зазначене у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» поняття «права на земельну ділянку» варто розуміти як оформлене у встановленому законом порядку право власності чи право постійного користування. Лише після оформлення такого права розміри і конфігурація земельної ділянки вважаються встановленими.
За статтями 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема - співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Аналізуючи вказану норму слідує, що прибудинкова територія знаходиться в межах земельної ділянки, розміри та конфігурація якої визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації, речове право на таку земельну ділянку повинно бути оформлене за співвласниками багатоквартирного будинку.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Позивач суду не представила належних та допустимих доказів того, що спірна ділянка перебуває у власності чи користуванні співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 та з цього приводу є наявна затверджена належним чином землевпорядна документація, яка б визначала конфігурацію та межі даної земельної ділянки.
Більше того, земельна ділянка на якій знаходиться даний багатоквартирний будинок не сформована і відповідно жодним речовим правом не обтяжена.
З цих підстав також не заслуговують на увагу доводи сторони позивача про те, що кожний власник квартири має право безпосередньо використовувати земельну ділянку, яка знаходиться поруч із вікнами його квартири на власний розсуд. Навіть за наявності означеної усної домовленості між співвласниками багатоквартирного будинку така не може замінити правовстановлюючі документи, а саме право власності чи право постійного користування на земельну ділянку.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Позивачкою не доведено порушення її прав внаслідок дій відповідача.
Надані позивачкою у підтвердження позовних вимог акти огляду прибудинкової території (а.с.17, 46, 112, та 145) свідчать про наявне каміння та металеву бочку для води. На стіні житлового будинку, біля вікна АДРЕСА_5 належної ОСОБА_2 квартири, наявні дві забетоновані у землю металеві труби. На стіні будинку присутні також сліди почорніння в місцях розташування двох металевих труб. При цьому паливний бак від трактора для опалення на стіні не виявлено. В загальному при огляді не виявлено порушень правил добросусідства та позбавлення ОСОБА_2 користування належним їй майном та прибудинковою територією.
При цьому, згідно акту огляду від 08.02.2024 року, складеного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають у житловому будинку АДРЕСА_6 переїзна бочка для води, в зв'язку з погіршенням природно-кліматичних умов, використовується спільно жителями для задоволення власних потреб. Вказаною послугою користувалася також позивачка. Каміння, наявне на земельній ділянці, призначене для ремонту опалубки поруч із криницею.
Аналізуючи надані позивачем докази, суд констатує, що самі по собі такі акти не свідчать про безумовне порушення прав позивачки, оскільки нею не доведено, що використання в такий спосіб іншими мешканцями житлового будинку земельної ділянки порушує її права.
Також позивачем не представлено доказів того, що металеві труби, які встановлено ОСОБА_3 на стіні належного йому балкону перешкоджають їй у користуванні квартирою та порушують її права.
Також суд знаходить безпідставним посилання про порушення прав позивача, що пов'язано із наявним почорнінням стін будинку. При цьому, відсутні докази що саме дії ОСОБА_3 , які, як стверджує позивач, полягали у встановлені системи опалення на стіні будинку в подальшому мали наслідком утворення такого почорніння та порушення її прав.
Крім того, суд визнає голослівними доводи ОСОБА_2 про те, що внаслідок вказаних дій відповідача у належній їй квартирі з'явилась сирість.
При цьому, з огляду на положення ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 80 ЦПК України доказом означеного факту не можуть бути лише показання свідка ОСОБА_11 .
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач не довела належними та допустимими доказами порушення своїх прав, а тому з врахуванням наведеного у позові слід відмовити в повному обсязі.
6. Судові витрати у справі
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном в цілому не підлягають до задоволення, судові витрати у виді судового збору в розмірі 2147,20грн покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273,280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вовковинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області про усунення перешкод у користуванні майном залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач:
- ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач:
- ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:
-Вовковинецька селищна рада Хмельницької області, місце розташування: вул. Миру, 24, смт Вовковинці, Хмельницького району, Хмельницької області, 32223, код ЄДРПОУ 04406222
Повний текст рішення складено 22.02.2024 року.
Суддя: Т. В. Ягодіна