вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"19" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/51/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фермерського господарства "Корсойл - Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство"
про стягнення 119 910,62 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У січні 2024 року Фермерське господарство "Корсойл - Агро" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (відповідач) про стягнення 119 910,62 грн, з яких: 106 831,74 грн основного боргу, 681,55 грн 3% річних, 7 294,05 грн пені та 5 103,28 грн курсової різниці за договором оренди сільськогосподарської техніки з забезпеченням обслуговуючим екіпажем № 03/10-1 від 03.10.2023.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з забезпеченням обслуговуючим екіпажем № 03/10-1 від 03.10.2023 (договір), на виконання якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (техніку), а відповідач зобов'язався прийняти техніку, використовувати її відповідно до цільового призначення та своєчасно сплачувати орендну плату. 18.10.2023 між сторонами підписано акт здачі - приймання робіт, за яким вартість орендної плати становила 106 831,74 грн. Відповідач не оплатив орендну плату за вказаним актом, відтак за ним рахується заборгованість в розмірі 106 831,74 грн. Крім цього, позивач нарахував 7 294,05 грн пені, 681,55 грн 3% річних та 5 103.28 грн курсової різниці, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 11, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 759, 762, 763 ЦК України та ст. 173,181,193, 216, 230, 283 ГК України.
07.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі з огляду на таке. Як зазначає відповідач, зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати за користування сільськогосподарською технікою виникають лише після виставлення рахунків на оплату орендодавцем. Відтак момент несплати або прострочення сплати орендної плати за договором починає обраховуватись в наступний день з моменту отримання рахунку (рахунку-фактури) поштовим відправленням або кур'єром, або моменту вручення уповноваженій особі під розписку такого рахунку (рахунку - фактури). Позивачем не обґрунтовано та не надано суду дату виникнення такої заборгованості, а тому не можуть підлягати задоволенню заявлені позивачем вимоги зі сплати пені, 3% річних та курсової різниці, оскільки останні нерозривно пов'язані з виконанням основного зобов'язання та, як наслідок, моментом настання такого зобов'язання.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву залишено без руху.
19.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 19.02.2024 (з урахуванням ухвали суду про внесення виправлень від 29.01.2024).
31.01.2024 від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 12.02.2024.
13.02.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
15.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідачу забезпечене право на відзив, яким він скористався. Окрім того, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, яка гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України"). Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення у справах "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain", "Смірнова проти України", "Красношапка проти України"). Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та про відкладення розгляду справи.
19.02.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Інших заяв і клопотань від представників сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
03.10.2023 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з забезпеченням обслуговуючим екіпажем № 03/10-1 від 03.10.2023 (договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (ТЗ), а орендар зобов'язується прийняти цю техніку та використовувати її відповідно до цільового призначення та мети оренди, визначеної цим договором.
Під сільськогосподарською технікою в цьому договорі розуміються: комбайни та навісне обладнання, модель, кількість яких вказуються в Актах прийому-передачі сільськогосподарської техніки в оренду № 1, № 2 (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3.,1.4. договору метою оренди є проведення агротехнологічних операцій з використанням за цільовим призначенням ТЗ, а саме: для збору урожаю сільськогосподарських культур. Використання техніки орендарем повинно здійснюватись на полях в районі с. Шубків Рівненського району Рівненської області. ТЗ передаються в оренду орієнтовно з 04.10.2023, але не раніше ніж момент початку збору врожаю та орієнтовно до 18.10.2023. Інший період оренди може бути погоджений сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
Згідно з підп. 2.1.1. п. 2.1. договору орендодавець зобов'язався передати в користування орендарю визначені цим договором ТЗ в термін з 04.10.2023 по 18.10.2023, в належному технічному стані, що забезпечує їх нормальну експлуатацію за цільовим призначенням. Передача ТЗ фіксується Актом № 1 прийому-передачі сільськогосподарської техніки в оренду, який підписується уповноваженими представниками орендодавця і орендаря.
Пунктами 3.1. - 3 4. договору погоджено, що розмір орендної плати визначатиметься сторонами в Акті прийому-передачі виконаних робіт/послуг (оренда с/г техніки) і розраховуватиметься виходячи із ціни за 1 (один) га, що становить 2 376,96 грн, в т. ч. ПДВ за 1 га обмолоту сільськогосподарських культур та фактичного виробітку кожним ТЗ. У разі, якщо буде вироблено більше гектарів, то сума оренди збільшується на відповідну суму з розрахунку ціни за 1 га, що вказано у ст. 3.4. цього договору. Акт оформляється орендодавцем щотижнево у письмовій формі у двох оригінальних примірниках і передається орендарю для узгодження. Останній має право перевірити вірність вказаних у Акті даних та протягом одного банківського дня з дати одержання зобов'язаний підписати або надати мотивовану письмову відмову від підписання Акту. Підписаний обома сторонами Акт є підставою для розрахунків між сторонами і являється невід'ємною частиною договору. Орендар сплачує орендну плату за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця в такому порядку: 80 % суми коштів, вказаних в підписаному Акті виконаних робіт, протягом 1 (одного) календарного дня з дати підписання Акту та 20 % суми коштів, вказаних в підписаному Акті виконаних робіт, протягом 1 (одного) календарного дня після реєстрації орендодавцем податкової накладної. Ціна за 1 га виробітки орендованими ТЗ становить 2 376,96 грн з ПДВ за обмолот сільськогосподарських культур. Відповідно до ч. 2 ст.524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на роботи за цим договором визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США), виходячи із даних НБУ на день укладення цього договору. Ціна за 1 га виробітки орендованими ТЗ складає 65 доларів США з ПДВ за обмолот сільськогосподарських культур. Оплата вартості робіт, зазначених у договорі, здійснюється замовником в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу долара США за даними НБУ на день складання Акту. Для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують таку формулу: S=А*В*С, де S - загальна вартість робіт в гривнях на момент складання Акту (сума, яка підлягає оплаті); А - загальна площа, на якій здійснювались роботи в гектарах; В - вартість робіт за одиницю в доларах США; С - курс долара США на день складання Акту. Курс долара США на день укладення цього договору становить 36,5686 грн за 1 долар США. Сума договору визначатиметься сумою гривневих платежів, здійснених орендарем відповідно до умов цього договору, виходячи із врахування ціни за 1 га, виробітки орендованими ТЗ та фактичного виробітку ТЗ площі протягом усього строку оренди.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним та закінчення розрахунків між сторонами. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 6.1. договору).
04.10.2023 між позивачем та відповідачем підписаний акт № 1 (надання) прийому - передачі в оренду ТЗ (комбайнів та навісного обладнання) з екіпажем, відповідно до якого позивач передав відповідачу комбайн зернозбиральний, CLASS LEXION 770, жниварку для збирання сої МАХFLFX 930 2022.
18.10.2023 відповідач повернув позивачу техніку за актом № 2 (повернення) прийому - передачі з оренди ТЗ (комбайнів та навісного обладнання) з екіпажем.
У акті здачі - приймання робіт (надання послуг) № 105 від 18.10.2023 сторонами встановлена та погоджена загальна вартість робіт - 106 831,74 грн з ПДВ.
Вартість, вказана в акті, розрахована в національній валюті України, виходячи із курсу долара США за даними НБУ на день складання акту, як обумовлено сторонами в договорі.
Відтак 19.10.2023 в орендаря виник обов'язок з оплати 80% суми, вказаної в акті від 18.10.2023, тобто в розмірі 85 465,39 грн.
18.10.2023 орендодавцем складена податкова накладна № 18 на суму 106 831,74 грн, яка зареєстрована 13.11.2023 в ЄРПН за № 9305465235, отже, 14.11.2013 відповідач повинен був сплати решту суму заборгованості - 21 366,35 грн.
Орендар зобов'язався своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату за договором щотижнево на підставі акту виконаних робіт та виставленого орендодавцем рахунку (підп. 2.2.1. п. 2.2. договору).
Як установлено судом із матеріалів справи, відповідач свого обов'язку з оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 106 831,60 грн.
У п. 4.1. договору сторони погодили відповідальність за неналежне виконання умов договору, а саме у разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним в Україні законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки відповідач не виконав умови договору в частині оплати орендної плати, заборгованість перед позивачем становить 106 831,60 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення 7 294,05 грн пені (за період з 19.10.2023 по 09.01.2024 на суму 85 465,39 грн та з 14.11.2023 по 09.01.2021 на суму 21 366,35 грн) та 681,55 грн 3% річних за період з 19.10.2023 по 09.01.2021 та з 14.11.2023 про 09.01.2021 на суму 21 366,35 грн.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням умов договору оренди техніки з екіпажем в частині здійсненні орендних платежів та відповідальністю за порушення строків оплати, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судами установлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Частиною 1 ст. 805 ЦК України передбачено, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.
Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України унормовано, щоза найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як установлено судом із матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором перед позивачем станом на 01.09.2024 становить 106 831,60 грн, доказів сплати орендних платежів станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано, відтак вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стосовно нарахувань 3% річних, то слід зазначити таке.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, ураховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, проведений позивачем, встановив, що розмір 3% річних становить - 674,14 грн (при заявленому - 681,55 грн), отже, 3% річних підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення пені, то суд зазначає таке.
За порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7 294,05 грн пені.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Ураховуючи той факт, що умови договору не містять положень щодо можливості стягнення пені за несвоєчасну оплату за надані послуги, відтак у суду відсутні підстави для задоволення вимоги в цій частині.
Так само відсутні підстави для стягнення з відповідача 5 103,28 грн курсової різниці, розрахованої позивачем станом на 09.01.2024, оскільки за умовами договору оплата вартості робіт, зазначених у договорі, здійснюється замовником в національній валюті України, виходячи із курсу долара США за даними НБУ на день складання акту відповідно до погодженої формули. Перерахунку вартості послуг на будь-яку іншу дату сторонами не обумовлювалося. Судом за матеріалами справи установлено, що вартість, вказана в акті, розрахована в національній валюті України, виходячи із курсу долара США за даними НБУ на день складання акту, відтак підстави для ще одного перерахунку вартості станом на 09.01.2024 відсутні.
Щодо заперечень відповідача про необхідність виставлення рахунку, то за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (відповідна правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 714,90 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Фермерського господарства "Корсойл - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" про стягнення 119 910,62 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34020, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769) на користь Фермерського господарства "Корсойл - Агро" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригажний двір, буд. 16, , ідентифікаційний код 36716877) 106 831,74 грн орендної плати та 674,14 грн 3% річних.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 7,41 грн 3% річних, 7 294,05 грн пені та 5 103,28 грн курсової різниці відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34020, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769) на користь Фермерського господарства "Корсойл - Агро" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригажний двір, буд. 16, , ідентифікаційний код 36716877) 2 714,90 грн судового збору.
Позивач: Фермерське господарство "Корсойл - Агро" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригажний двір, буд. 16, , ідентифікаційний код 36716877).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34020, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складене та підписане 22.02.2024.
Суддя О.Андрійчук